Віктор Федоренко працює лікарем пів століття. Зараз він єдиний сімейний лікар у селі Веселе Балаклійського району на Харківщині. Робочий кабінет Віктора — за три кілометри від дому. Щоранку він долає кордон двох районів — ходить на роботу пішки з Ізюмщини.
Вивчився на фельдшера гірсько-рятувальних команд, працював фельдшером у шахті, потім інфекціоністом, хірургом, а останні 13 років Віктор Федоренко — сімейний лікар.
"Коли працював головним лікарем, була постійна нервово-психічна напруга. Пацієнти, колектив великий — і я допрацювався, що став відчувати, що здоров'я хитнулося. Почав займатися фізичними вправами регулярно, ходити. Самопочуття покращилось", — розповідає лікар.
Суспільне ХарківВіктор Федоренко йде через переїзд — кордон Ізюмського та Балаклійського районів
15 хвилин вправ щоранку — і на роботу. Односельці дивуються, що лікар ходить пішки, а не їздить особистим транспортом, розповідає Віктор. Лікар намагається переконати людей, що і їм ходити пішки корисно.
"Постійно ходжу. Люди кажуть: "О, лікар, і пішки ходить...". З деяким подивом реагують. Вважають, що я в якійсь ролі "Пан начальник", тому мене зобов'язані возити", — розповідає Федоренко.
У Віктора — 1700 пацієнтів з восьми сіл двох районів. Щодня слухає скарги, а іноді й сповіді.
"Люди йдуть зі своїми проблемами, скаргами. І ось так протягом 50 років я вислуховую людське страждання, біль, горе... Не тільки тілесний біль, а й душевний", — розповідає Федоренко.
Суспільне ХарківРобочий день сімейного лікаря триває з 8:00 до 16:00. За день він приймає близько 20 пацієнтів. Іноді пацієнти йдуть повз робочий кабінет.
"Буває, вихідний день, свято — а людям нікуди йти, вони приходять до мене додому. Я вимушений, я навіть не маю права їм відмовити", — каже Федоренко.
Суспільне ХарківВіктор живе один. Двоє синів роз'їхалися по країні. Дружина, теж медик, померла.
"Тут я маю якусь душевну розраду для себе. Адже, повірте, морально важко — ось була людина, з якою прожив усе життя, а тепер... Люди якось відволікають. І морально легше", — говорить лікар.
Йти на пенсію Віктор Федоренко поки не планує. Каже, за крісло не тримається — готовий поступитися молодому спеціалісту.
"Намагаюся тримати себе у тонусі. Щоб не виглядати перед своїми хворими старим та немічним", — розповідає сімейний лікар.
Читайте також
- Амбулаторію, де працює Віктор Федоренко, збудували у 2019 році. Як її вдалося звести і обладнати, коли амбулаторії в інших районах перетворилися на довгобуд — репортаж.
Авторка: Альона Рязанцева