"Наша держава постала з-поза меж можливого". Як приймали Декларацію про суверенітет України

"Наша держава постала з-поза меж можливого". Як приймали Декларацію про суверенітет України

Ексклюзивно
"Наша держава постала з-поза меж можливого". Як приймали Декларацію про суверенітет України Уніан

30 років тому, 16 липня 1990 року, Верховна рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Декларація, зокрема, визначала без’ядерний і позаблоковий статус України, право на вільний розвиток національностей. Як приймався важливий документ і хто був ініціатором створення Декларації, в ефірі Українського радіо розповіли народні депутати, які у 1990 році голосували за документ — Іван Заєць та Сергій Соболєв.

"Ідея незалежності України дуже яскраво прозвучала на установчому з’їзді Народного Руху у вересні 1989 року у виступах наших політв’язнів. Але мова про сам документ зайшла лише після березневих виборів 1990 року, — розповів Заєць. — У квітні, коли ми готувалися до відкриття нової сесії, я звернувся до професора Володимира ВасиленкаУкраїнський правознавець-міжнародник, доктор юридичних наук, брав участь у виробленні юридичних підвалин економічної самостійності України, аби він написав проєкт закону про незалежність України. Ми всі відчували, що наближаються часи, коли одвічне прагнення українців до волі може бути реалізоване".

Заєць нагадав, що саме Василенко написав перший варіант Декларації про державний суверенітет України. Але, за його словами, був ще один проєкт закону, який готував Петро МартиненкоЗаслужений юрист України, юрист-компаративіст, фахівець з публічного та міжнародного права та робоча група.

"Інші країни також ухвалювали такі документи, тому що Москва на той час провадила політику суверенізації республік. За духом наша декларація була документом, який чітко орієнтував на відновлення української держави, як держави національного типу. Тому наша декларація не просто проголосила саму ідею незалежності, вона не просто заявила на увесь світ про створення власної держави, вона накреслила шляхи створення цієї держави, стала її програмою", — каже Іван Заєць.

Чому одразу не було вказано про розвиток української мови та культури, політик пояснює так: "Проблема в тому, що ми не мали влади, яка б усвідомлювала роль гуманітарної україноцентричної політики для розбудови держави. У 90-ті роки склалася олігархічна система, і влада на сході та півдні України, замість проводити гуманітарну політику на розбудову української України, почала навпаки боротися проти всього українського".

Народний депутат семи скликань, заступник голови фракції Всеукраїнського об’єднання "Батьківщина" Сергій Соболєв підкреслив, що Декларацію приймали у скрутні часи.

"У ці дні, коли так звана "ГКЧП" спробувала взяти владу і почати державний переворот у тоді ще Радянському Союзі, стався переломний момент в історії людства. Україна була ключовим учасником цього процесу. Сам факт голосування за Декларацію був найвищою точкою політичного кипіння", — згадує Соболєв.

Він зазначив, що за документ віддали 355 голосів.

"Версій було дуже багато, чому така велика цифра. Логіка була дуже проста. Паралельно йшло декілька документів. Один із них – це заборона Комуністичної партії. Було багато прихильників того, щоб спершу заборонити Компартію, а потім проголосувати за незалежність. Моя позиція, як і 355 депутатів, була інша. Незалежністю не торгують, всупереч тому, є Компартія чи немає".

За словами Соболєва, в Декларації прописали статус України як позаблокової держави, що повинна була "від усього старого відмовитися і далі рушити вперед". Але Іван Заєць переконаний, що без’ядерний та позаблоковий статус наша держава отримала внаслідок компромісу.

"Тоді якраз думали про те, що не можна гарантувати безпеку лише власними зусиллями і що потрібно бути членами колективних форм безпеки. Однак ми перебували ще у складі Радянського Союзу і на нашій території тоді було дуже багато ядерної зброї. Росія і США були зацікавлені в тому, щоб вирвати цю зброю з рук українців. Ми мали наскрізь комуністичну владу, не готову до самостійницького життя. Крім того, був Чорнобиль, який дуже налякав громадян. Це був тактичний хід, щоб заспокоїти захід і своїх громадян. Разом з тим в декларації немає імперативної норми про те, що Україна буде позаблоковою державою".

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди