Давні вишиванки мають характерні геометричні узори, в ньому зашиті символи — ключі, солярні знаки, ромби, хрести. До кінця 19 століття українки використовували понад 200 технік вишивання, а "хрестик" з'явився наприкінці XIX ст.
Про це в етері телемарафону "Єдині новини" розповіла Оксана Король, докторка філософії, доцентка факультету культури і мистецтв ЛНУ ім. Франка, засновниця школи особистісного розвитку "Школа Роду", етнографиня, арттерпаевтка, коуч.
"Деякі дослідники говорять, що вік нашої вишиванки понад 20 тисяч років. Знаходять цю вишиванку і на берегах Нілу, у музеї Оксфордського університету. Вона є надзвичайно характерною. І як ці фрагменти співзвучні з нашою теперішньою вишиванкою XXI століття", — сказала вона.
За словами етнографині, фрагменти вишиванки дослідники, археологи знаходили і на артефактах Трипільської культури і ці знаки і символи "мандрують з віку у вік".
"Вони дійшли до нашого дня і сповнюють нас неймовірною силою. Ми можемо і маємо говорити про те, що вишиванка сполучає нас з поколіннями дружин давнього княжого Києва та Львова, з гайдамаками з Холодного Яру, з козаками. І вся ця їхня сила разом з умінням, з військовою майстерністю, з духом непереборним разом з вишиванкою надходить до нас у ці дні. Ми маємо завдячувати попереднім поколінням за те, що вони нам передали ці неймовірні національні скарби. Мами, вишиваючи сорочки для своїх синів, кохані — для своїх чоловіків, котрих відправляють на війну, вкладають в цю вишиванку все своє серце. Бо в українця вишита і душа, і серце. А вишиванка — це є кров України", — сказала Король.
Етнографиня розповіла, що давня вишиванка, яка надходить до нас з тих тисячоліть, має здебільшого характерний геометричний узор, в якому зашиту різні символи.
"Це ключі, і солярні знаки, це і свастя або, так звана сварга знак сонця, яке здійснює свій рух і наділяє нас силою. Це особливі ромби, які вишивалися як на жіночих, так і на чоловічих сорочках. Але відрізнялися чоловічі від жіночих тим, що закладалися тут ще й хрести. Якщо ми знаходимо хрест в похилому стані, то це жіноча вишиванка. А якщо хрест прямо — це чоловіча вишиванка. По цих знаках-символах ми можемо читати, що це є саме українська вишиванка", — пояснила вона.
За словами Король, квіткові вишиванки — це надбання кінця ХІХ — початку XX століття, пов’язані з французом Брокаро, який запропонував продавати шматки мила загорнуті у спеціальний обгортковий папір, на якому були схеми вишивання квіткового, рослинного узору.
"А до кінця 19 століття українки використовували понад 200 технік вишивання. Тому ми можемо відрізнити Україну і по техніці вишивання. А хрестик — це надбання кінця 19 - початку 20 століття", — розповіла етнографиня.
День вишиванки в Україні припадає на третій четвер травня. Це неофіційне свято, започатковане у 2006 році.
