Понад 40 років училище на Хмельниччині навчає вишивальників

Понад 40 років училище на Хмельниччині навчає вишивальників

Ексклюзивно
Понад 40 років училище на Хмельниччині навчає вишивальників
. Фото: Суспільне Хмельницький

Понад три тисячі вишивальників стали випускниками Грицівського вищого художнього професійного училища №19 за понад сорок років його роботи. Кожен із них, за словами майстрині виробничого навчання закладу Галини Зінченко, опанував більше ніж сто технік ручного вишивання.

Хто обирає професію вишивальників, зокрема чому її вподобали хлопці, у Всесвітній день вишиванки, 18 травня, дізнавалася команда Суспільного.

Галина Зінченко — випускниця Грицівського вищого художнього профучилища № 19. Жінка понад тридцять років викладає в цьому закладі вишивальну справу. За два роки навчання слухачі її курсу, каже, опановують більш ніж сотню технік ручного вишивання.

Дмитро Бородавко з Рівненської області. Хлопець навчається на вишивальника.
Дмитро Бородавко з Рівненської області. Хлопець навчається на вишивальника. Фото: Суспільне Хмельницький

Професію вишивальника після 11 класу перший рік в училищі здобуває Дмитро Бородавко з Рівненської області. У його родині, розповів, до нього вишивати вміли лише жінки.

"Я в школі вишивав з п’ятого класу, мені це подобалося. В моїй родині ще вишивала бабуся й сестра", — розповів Дмитро.

Хлопців вишиванню, за словами майстрині Галини Зінченко, в цьому училищі навчають за тою ж програмою, що і дівчат.

Для двадцятип’ятирічної Тетяни Руденької з Рівного професія вишивальниці буде другою, вона, каже, вже вивчилася на кухаря, та любов до вишивання, яку успадкувала від матері, все ж таки, взяла гору.

"Матуся в мене вишиває просто шедеври, можна сказати, в неї це найулюбленіше хобі. Ще з дитинства я за цим усім спостерігала, воно мені сподобалося, і я вирішила, що навчатися ніколи не пізно, і мені це подобається", — говорить Тетяна.

Тетяна Руденька з Рівного. Дівчина навчається в училищі на вишивальницю.
Тетяна Руденька з Рівного. Дівчина навчається в училищі на вишивальницю. Фото: Суспільне Хмельницький

Нині, Тетяна Руденька оздоблює українським орнаментом сорочку.

"Це буде моя дипломна робота, сорочка, схема в мене прутик з настилом, от така вона в мене буде гарна, я сподіваюся. Я тільки почала після всіх технік, які ми вже вивчили. Я вирішила, що потрібно спробувати", — сказала Тетяна.

Машинній вишивці, яку також викладають в училищі, навчається його нинішня заступниця директора з навчально-виробничої роботи Інна Слаба, яка, розповіла до цього здобула тут професію виконавиці художньо-оздоблювальних робіт.

"Я навчалася декоративному розпису, різьбі по дереву, килимарству, але мотивація моя була — навчитися вишивати, вишити власноруч своїй дитині блузу. Я до цього крокую, опанувавши машинну вишивку, я буду опановувати й ручну вишивку", — розповіла Інна Слаба.

На фото вишиті рушники, сорочки, скатертини, які зберігаються в училищі.
На фото вишиті рушники, сорочки, скатертини, які зберігаються в училищі. Фото: Суспільне Хмельницький

Вишивальна справа — одна з перших, якій почали навчати в Грицівському вищому художньому профучилищі № 19, розповіла бібліотекарка закладу Ольга Стецюк.

"У 1977 році набрали перший рік учнів на професію "Вишивальниця" у зв’язку з тим, що відкрилася в Вінниці фабрика від легпрому, і там на фабриці "Вінничанка" набирали молодих працівниць для того, щоб далі відбудовувалося виробництво", — каже Ольга Стецюк.

За понад сорок років роботи училища його випускниками стали більше ніж три тисячі вишивальників. Історія закладу, за словами Ольги Стецюк, відображена в експонатах, розташованих у виставковій залі. Йдеться про роботи, виконані вишивальниками цього закладу, а також, зібрані ними під час навчання.

"Ми з дітьми їздили на етнографічну практику, і вишукували по селах різні старовинні вироби. У вісімдесятих роках одна жінка, віддала нам сорочку, їй було за вісімдесят років, зараз цій сорочці понад сто років", — розповіла Ольга Стецюк.

Ольга Стецюк показала вишиту сорочку, які вже понад сто років.
Ольга Стецюк показала вишиту сорочку, які вже понад сто років. Фото: Суспільне Хмельницький

Старовинні вироби, розповіла Ольга Стецюк, вони збирали для того, щоб зберігати й відтворювати в училищі автентичну українську техніку вишивання. Кожний вишитий малюнок, за словами заступниці директора з навчально-виховної роботи Олени Годної, здавна наділяли символізмом. Зокрема, для своєї сорочки вона обрала калину.

"Мене цікавили жіночність, материнство, щоб це все поєднати й накласти на блузу. І, звісно, калина — це символ України. Багато відтоді було покупок вишиванок, але ця — наймиліша, найрідніша, тому що вона зроблена саме для мене", — сказала Олена Годна.

Разом із сорочками й рушниками, вишитими елементами в училищі оздоблюють також килими та декоративні вироби. Вони представлені на постійній експозиції училища. За словами, тимчасової виконувачки обов’язків директора Грицівського вищого художнього професійного училища № 19 Валентини Верещагіною, відвідують виставку переважно школярі випускних класів.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

На початок