Рішення Чернівецької облради про заборону на території області релігійних організацій, які мають доведений канонічний зв'язок з Росією, є "побажанням депутатів" та відповідає настроям суспільства. Втім, щоб таке рішення запрацювало у кожній області, його мають приймати на рівні Верховної ради та президента.
Про це у коментарі Суспільному розповів релігієзнавець, доктор філософських наук Олександр Бродецький.
Потрібно аналізувати статут кожної парафії
Бродецький каже, релігієзнавці вже проводили експертизу Української православної церкви в цілому й справді засвідчили, що ця церква досі залишається в церковно-канонічному зв’язку із Російською православною церквою – "є ніби її частиною".
Втім, за українським законодавством кожна релігійна парафія є окремою релігійною організацією. Відтак, аби визначити зв'язок з Росією, треба проводити експертизу статуту кожної громади.
Обласна рада у своєму рішенні планує звернутися до Верховної Ради, щоб депутати найшвидше ухвалили законопроєкти, як стосуються законності діяльності релігійних організацій, які мають доведений церковно-канонічний зв'язок з країнами-агресорами.
Наразі у Верховній раді зареєстрували два альтернативні законопроєкти, які стосуються діяльності церков на території України, каже Бродецький. Це законопроєкт нардепа Княжицького та урядовий законопроєкт прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.
Зокрема, в одному з пунктів законопроєкту Княжицького йдеться про заборону іноземних релігійних організацій, які підтримують збройну агресію проти України, наприклад, через виступи керівників.
Водночас про проведення релігієзнавчої експертизи кожної парафії йдеться у проєкті Шмигаля.
"Це ніби прозорий шлях, хоча він складний й багато хто скаже, що далекий до втілення. Але у тому, що пропонує обласна рада, поки не видно реального механізму, як це буде втілюватися щодо конкретної громади, особливо в нас на Буковині".
Бродецький каже, єдиний можливий шлях заборонити діяльність церков, пов'язаних з країнами-агресорами, – встановлювати, що статут конкретних парафій пов'язаний, наприклад, з УПЦ, яка згідно з релігієзнавчою експертизою перебуває у юрисдикції Москви, навіть нехай завуальовано. Тоді релігійна громада отримає припис, щоб цей канонічний зв'язок усунули. Якщо громада цього не зробить – справу можуть розглядати у суді.
"Вплив рішення облради ідейний, але не юридичний"
Бродецький називає рішення облради більше декларативним та таким, яке відповідає настроям суспільства.
"Суспільство у своїй масі не хоче бачити ніякого зв'язку з країною-агресором. Однак це більше побажання наших депутатів, ніж те, що запрацює тут і тепер. Хоча в рішенні рекомендують обласній адміністрації розглянути майнові питання, але без рішення на державному рівні навряд щось зміниться", – розповідає Бродецький.
Водночас релігієзнавець вважає, потрібно, аби громади самостійно ухвалювали рішення й переходили до Православної церкви України.
"В Україні є такі приклади, на Буковині їх менше. Але це доволі продуктивний процес – намагатися доносити до людей, що коли в Україні з 2014 року йде війна – це моральний нонсенс залишатися в структурі, яка цілою низкою ниточок – моральних й ідеологічних, пов’язана з Москвою".
Що відомо про заборону діяльності УПЦ МП:
- 16 травня депутати Чернівецької облради підтримали рішення про заборону на території області релігійних організацій, щодо яких доведений канонічний зв'язок з Росією. Це рішення ухвалили на сесії 40 депутатів.
- На сесії депутатка від фракції "Європейська солідарність" Ольга Кобевко пропонувала додати до проєкту рішення правку — вказати, що йдеться про "Українську православну церкву та інші релігійні організації". Цю пропозицію не підтримали.
- У травні депутати Вижницької міської ради підтримали заборону діяльності Української православної церкви на території громади. Також планують перевірити землі та майно, якими користується релігійна громада.
- 27 квітня у Чернівцях УПЦ МП позбавили права користування 22 земельними ділянками у громаді. Таке рішення прийняли на сесії міськради. "За" проголосували 28 депутатів. Проти не голосував ніхто. У канцелярії Чернівецько-Буковинської єпархії коментувати рішення депутатів відмовилися. Водночас на своїй Facebook-сторінці пропонують підписати іншу петицію про те, щоб не забороняти діяльність УПЦ у громаді.
- У реєстрі релігійних організацій та офіційних документах Українська православна церква не має приставки "Московський патріархат". Назву УПЦ (МП) ще можна побачити у звіті Державної служби України з питань етнополітики та свободи совісті за 2021 рік. Навесні 2022 року УПЦ Московського патріархату внесли зміни у свій Статут, щоб відмежувати УПЦ від РПЦ. Попри це, релігієзнавча експертиза Держслужби з питань свободи совісті засвідчила: УПЦ є структурним підрозділом Російської православної церкви.
- Експертна група, яка проводила релігієзнавчу експертизу Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом (Російською Православною Церквою), дійшла висновків, що прийняття нової редакції Статуту про управління УПЦ від 27.05.2022 та Постанови Собору УПЦ не призвели до розриву церковно-канонічного зв’язку Української Православної Церкви із Російською Православною Церквою, йдеться на сайті Держетнополітики.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
