Етнокультурний центр Палацу дітей та молоді подали на розгляд експертній раді по нематеріальній культурній спадщині при Міністерстві культури та інформаційної політики як осередок, що демонструє найкращі практики вивчення, збереження та популяризації етнокультурних традицій Рівненщини. Керівник Етнокультурного центру Віктор Ковальчук в етері Українського радіо Рівне розповів, як збирають та популяризують культурну спадщину.
Про Етнокультурний центр
"Метою етнокультурного центру Рівненського міського палацу дітей та молоді є успадкування традиційної культури дітьми та молоддю. Осередок включає три творчі колективи: "Весняночка", "Веснянка", "Сільська музика", підготовчі гурти-лабораторії поліського фольклору.
Учасниками центру є діти, молодь з навчальних закладів, дошкільний підрозділ, а також випускники та працівники етнокультурного центру, залучені в колективі "Сільська музика", а серед дошкільнят є вже багато дітей наших випускників.
Станом на середину травня у Центрі працює понад 250 учасників. А взагалі через навчання та успадкування традицій пройшли понад три тисячі учасників".
Про лабораторію поліського фольклору
Основним видом діяльності лабораторії поліського фольклору є експедиції, каже Віктор Ковальчук.
"Це польова робота, опрацювання польових записів, їх архівування, створення методичних чи репертуарних збірників, видання книг. На початок травня ми вже випустили 18 книг, 44 компакт-диски і зараз готуємось до видання репертуарних збірників. Ними користуються не лише працівники чи керівники структурних підрозділів центру, а й керівники фольклорних гуртів міста, області, України".
Учасники лабораторії вже обстежили 68 населених пунктів, розповідає керівник центру:
"Записали 220 аудіокасет, 52 відеокасети, 350 годин на компакт-дисках, 98 рукописних, 63 фотоплівки, понад 2000 фото тощо. Більшість цього матеріалу оцифрували, опрацювали і каталогізували. Над розшифровкою деяких матеріалів робота йде постійно".
Першим етапом у роботі після експедицій є упорядкування польових записів, каже Віктор Ковальчук:
"Не все ми фіксуємо у цифровому режимі. Деякі додаткові матеріали пишуться ручкою. Їх систематизують. Далі ці записи ми відцифровуємо, адже експедиції проводились ще тоді, коли були бобінні чи касетні магнітофони. Це саме стосується відео чи фотоплівок. Це дає можливість множити й використовувати в навчальному процесі, а також працювати з цим матеріалом дослідникам, МАН, педагогам, укладати збірники і створювати системний каталог".
Про ініціативу
"Етнокультурний центр – це не просто своєрідна база для інформації чи матеріалу, а це дійсно жива практика, яка не лише дає можливість популяризувати серед молоді традиції, звичаї, обрядовість нашого краю, але і практикувати цю діяльність. Тому така унікальна і самобутня, унікальний самобутній осередок чи не один в Україні, який заслуговує дійсно на високу оцінку", — розповідає директорка обласного центру народної творчості" Ірина Рачковська.
"Етнографічні студії, і артпростори, і етностудії, які займаються збереженням, охороною елементів культурної спадщини, є дуже важливими у всі часи, а на сучасному етапі — особливо. Люди, які можуть розповісти чи продемонструвати уміння чи практики, елементи культури, які на сьогодні побутують, мають стати головними", — резюмував директор Буковинського центру культури і мистецтв, член експертної ради з нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України Микола Шкірбляк.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
