Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну збільшилася кількість громадян, які почали спілкуватися українською у побуті — 61%. Про це свідчать дані восьмої хвилі дослідження "Градус суспільства під час війни".
Завідувачка кафедри філологічних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, авторка проєкту "Лагідна українізація" Світлана Молочко розповіла в етері Суспільне. Спротив, чому люди почали більше спілкуватися державною мовою та як перейти на українську.
Згідно з опитуванням, до повномасштабної війни 56% респондентів в побуті зазвичай розмовляли російською, а українською — 43%. Наразі більшість у повсякденному житті спілкується українською – це 61%. Таке опитування провели Gradus Research наприкінці квітня 2023.
Вікові групи
Найбільш активно переходить на українську в побуті молодь від 18 до 24 років та старша вікова група — 55-60 років.
"Це молоді люди, які навчалися в українських школах та закладах вищої освіти. Народивши діток, вони усвідомлюють, що якщо в дитячому садочку діткам прищеплюють любов до рідного слова і спілкуються українською, то, можливо, треба продовжити це в родині. Старше покоління, можливо, це внутрішнє усвідомлення, а можливо, вони ведуть своїх онуків у дитячий садочок і підтримують своїх дітей", — говорить Світлана Молочко.
Не так активно переходять на українську люди віком від 25 до 55 років.
"Я вважаю, що ця вікова категорія — це активні люди. Відчувати себе українцем, ідентифікувати себе представником нації — важливо. Ситуація у різних регіонах України змінилася. У маршрутках все частіше почали говорить українською, говорять: "Будь ласка, на наступній зупинці", або почали озвучувати назву зупинок українською. Люди між собою вже спілкуються рідною мовою. Це вже не так дивно, як було раніше", — зазначила філологиня.
Як перейти на українську мову: поради
Для того, щоб перейти на українську мову, важливо створити навколо себе українськомовний простір, говорить завідувачка кафедри Світлана Молочко.
Основні поради, як перейти на українську:
- читати книжки та слухати музику українською;
- спілкуватися з друзями у соціальних мережах українською;
- налаштувати ґаджети на українську мову;
- читати вголос українські твори.
"Це буде поступове звикання. Ми не тільки слухаємо, а й чуємо. Не тільки дивимося, а бачимо. Не тільки думаємо, а й розуміємо. Коли ми створюємо цей простір, в якому ми не боїмося спілкуватися, не боїмося помилятися, тоді все більше людей переходять. Головне — мати бажання", — наголосила Світлана Молочко.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
