В Україні скоротилась кількість медиків: кого бракує у галузі і скільки знайшли роботу в Польщі

В Україні скоротилась кількість медиків: кого бракує у галузі і скільки знайшли роботу в Польщі

В Україні скоротилась кількість медиків: кого бракує у галузі і скільки знайшли роботу в Польщі
В Україні за 2022 рік на 14% зменшилась кількість медиків. Фото: pixabay

На 14% скоротилася кількість медиків в Україні упродовж першого року повномасштабного вторгнення. Найбільше скорочення — серед молодшого медичного персоналу, йдеться у дослідженні Українського центру охорони здоров'я (UHC).

Тенденцію до скорочення числа середнього і молодшого медперсоналу спостерігали й до війни, зауважила в етері Суспільне. Спротив аналітикиня UHC Діана Руснак. Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник пояснив, що у Європі, зокрема, у Польщі, зацікавленні у працевлаштуванні вже готових медичних спеціалістів.

У порівнянні з 2021 роком, загальна кількість медиків в Україні — лікарів, середнього та молодшого медперсоналу у 2022 році знизилася на майже 14%, йдеться у звіті "Медицина під час війни: вплив повномасштабного вторгнення Росії на систему охорони здоров’я України" від UHC.

Аналітики центру також надіслали офіційний запит до Міністерства охорони здоров'я Польщі щодо кількості медиків, які отримали дозвіл на роботу за спеціальністю там торік. Станом на кінець лютого 2023 року у сусідній республіці працевлаштувалося трохи більше ніж 2,3 тисячі лікарів та понад 1 060 медсестер та санітарок.

Про що свідчить дослідження

Повномасштабне вторгнення дало імпульс тим, хто сумнівався і думав: лишатися чи ні, зазначила аналітикиня UHC Діана Руснак:

"Але чіткого підтвердження, що всі медики виїхали за кордон, у нас немає. Їхня кількість могла зменшитись через інші причини: частина медиків була мобілізована, частина стала бойовими медиками. Ми не знаємо цієї кількості, ці дані не відкриті".

Дослідження, зауважила вона, охоплювало медпрацівників, зареєстрованих у системі Національної служби здоров'я України. Є ще приватні медзаклади або заклади Національної академії наук, які не включені у ці розрахунки.

"Щодо регіонів, то найбільш очевидне й очікуване зменшення — в регіонах на сході і де були активні військові дії. Збільшення ми великого не побачили фактично в жодному з регіонів, тобто не можемо сказати, що медики поїхали в центр або на захід України. Лише в Полтавській області помітне було незначне збільшення саме лікарів", — додає Діана Руснак.

Як висновок, додала, фактично в кожному регіоні України кількість медиків в закладах, які працюють за програмою медичних гарантій, зменшилася. При дослідженні враховували загальну кількість медиків, лікарів середнього і молодшого медперсоналу.

"Побачили тенденцію, яка спостерігалася до війни, що середній і молодший медперсонал виїжджав найбільше і до того. І зараз, якщо порівняти з 2021 роком, в системі найбільша кількість реєстрацій зникла середнього і молодшого медперсоналу", — каже Діана Руснак.

У 2022 році не було в системі близько 33 тис. середнього медперсоналу: вони або виїхали, або їхня кількість зменшилась через інші причини: "Ті дані, що ми отримали з Польщі, не підтверджують тези, що всі медики виїхали, знайшли роботу і не повернуться. Тому що за рік, від лютого 2022 року, роботу отримали в Польщі взагалі менш як 1% українських лікарів і іншого персоналу, якщо порівнювати з довоєнним рівнем. Цифри, на перший погляд, показові, однак потрібно досліджувати цю тему для ґрунтовних висновків".

Відтак, резюмувала, під час дослідження не побачили катастрофічних цифр, тому потрібно дивитись на причини. Діана Руснак припустила, що частина медиків могла влаштуватись закордоном не за фахом.

Які перспективи працевлаштування медиків за кордоном

"Я не дуже здивований, що люди виїздять і якимось чином намагаються адаптуватися і знайти собі роботу за кордоном. Війна — це головна причина виїзду людей з України на сьогодні", — коментує президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. Він пояснив, що не тільки в Україні, але у всій Європі є демографічна криза. Професія лікаря не має попиту. І країни Європи зацікавлені, аби залучати вже готових фахівців з-за меж своїх країн:

"Польща пішла далі всіх, скасувавши нострифікаціюпроцедура визнання іноземних документів про освіту, тобто згоду відповідних органів державної влади на наявність законної сили цих документів на території держави медичних дипломів для мешканців будь-яких країн, котрі хочуть приїхати до Польщі і працювати саме в медичній сфері. Єдине, що потрібно, щоб лікар гарно спілкувався польською, бо комунікація з пацієнтом — це одна з необхідних складових, щоб чітко визначити діагноз".

Польща першою в Європі пішла на цей крок. У них — нестача медперсоналу: за різними оцінками 20-100 тисяч, зауважив експерт. Натомість Німеччина вимагає знання німецької мови на рівні C1, тобто вільне володіння мовою, нострифікацію диплома.

"У 2022 році лікар в Україні заробляв приблизно 21,5 тис. грн, а представники середньої ланки медпрацівників — 15 тис. грн. У Польщі рівень заробітної плати в рази три, як мінімум, більший. Тобто лікар може заробляти й 1,5 тис. доларів. У Німеччині лікар-анестезіолог може в місяць отримувати до 7 тисяч євро", — каже Василь Воскобойник.

Німеччина, Франція, Велика Британія — більш консервативні в питанні працевлаштування українських медиків, вони висувають більше вимог і їм є з кого обирати.

Про скорочення кількості медиків в Україні йшлося в етері Суспільне. Спротив

Що очікує на медсферу України і українських медиків за кордоном

"Після закінчення військових дій медики будуть замислюватися, чи повертатися і це буде залежати від того, наприклад, чи в Україні в них збереглось своє житло. Але ті, хто адаптується, відправлять своїх дітей до місцевих дитячих садочків, шкіл, будуть перебувати там, поки їхні діти не закінчать навчання", — зазначає експерт.

Інше питання, акцентує Василь Воскобойник, чи повернуться в Україну медики і їхні діти взагалі. Тому після перемоги потрібно сформувати довгострокову стратегію розвитку нашої держави з чіткими маркерами, яких країна хоче досягти за 10-30 років.

"Ми повинні побудувати країну високого добробуту для наших громадян, щоб люди розуміли, що вони тут у нас на батьківщині можуть забезпечити прогнозоване своє життя, прогнозоване життя своїх дітей, своїх літніх батьків і тоді в нас все складеться так, як ми цього бажаємо", — резюмує Василь Воскобойник.

Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:

Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook

На початок