Тарас Кремінь розповів про свої плани на посаді мовного омбудсмана

Тарас Кремінь розповів про свої плани на посаді мовного омбудсмана

Тарас Кремінь розповів про свої плани на посаді мовного омбудсмана УНІАН

Відкриття регіональних представництв, популяризація української мови закордоном та створення нової нормативно-правової бази. Про ці та інші плани в ефірі програми "Тема дня" розповів Тарас Кремінь, новообраний Уповноважений з питань захисту державної мови.

Тарас Кремінь розповів про свої плани на посаді мовного омбудсманаСуспільне Миколаїв

Які Ваші перші кроки на посаді Уповноваженого із захисту державної мови?

Перші кроки, звичайно, створення Секретаріату та апарату Офісу Уповноваженого. Зрештою, треба приступити до виконання своїх повноважень, зареєструватися, мати свою юридичну адресу для того, щоб приймати звернення від громадян України. І відповідно проводити з ними роботу. Треба організувати проведення конкурсної роботи, бо з 50-ти представників власне штату Уповноваженого. Це будуть люди, які займатимуться і основною роботою в столиці, при секретаріаті Кабінету Міністрів України. Це організаційно-правовий відділ, юридичний, інформаційний, з питань просвітництва у тому числі. І я все-таки переконаний, що неможливо буде обійтись без представників Уповноваженого у регіонах.

Тому одне із перших завдань, це, звичайно, зафіксувати і стабілізувати роботу, щоб вона була започаткована, щоб цей орган існував, щоб проводилась потужна інформаційна робота, стосовно популяризації окремих норм закону, щоб громадяни України розуміли свої права, але не забували й про свої обов’язки. Третє, звичайно, це створення їх законодавчих ініціатив і пропозицій до кабінету міністрів і до Верховної Ради України, які мають бути ухвалені. Крім змін до законодавства, які можуть бути на часі, я думаю, що Кабінет міністрів повинен ухвалити не без участі Офісу уповноваженого Державну програму з підтримки та опанування державної мови. Я вважаю, що в цьому розумінні в нас є три важливих складових: це питання регіональної мовної політики, державної мовної політики і міжнародної. Коли ми говоримо про регіональну мовну політику, ми не задумуючись можемо сказати, що досить повільно виконується обласна, міська, районні програми розвитку і підтримки державної мови, так само як і цільові програми, направлені на популяризацію і підвищення якості освіти, підтримку творчих спілок.

Чи плануєте співпрацювати з українською діаспорою?

Що стосується підтримки розвитку української мови закордоном. Мені, волею обставин, народному депутату 8-го скликання, як людині, що представляла 8 груп на міжпарламентських зв’язків з різними країнами, в тому числі країнами Балтії, країнами латинської Америки, в тому числі Північної Америки, доводилося зустрічатися з представниками українських громад, які об’єднані в одну велику українську репрезентацію. Одне й те саме запитання, яке я чув: «Коли Україна буде по-справжньому сприяти вивченню державної мови, культури, історії, традицій серед наших громад». Українська громада у світі є однією з найчисельніших, але недільні школи, творчі колективи, інша діяльність, якою займаються наші громади, вона виключно за рахунок самих громад. Чому я вважаю, що це важливо? Тому що є попит на вивчення державної мови, української мови етнічних українців. Скажу вам більше, величезна кількість дітей українського походження. У другому, третьому, навіть у п’ятому поколінні, вони мріють приїхати до України. Але їхній рівень володіння державною мовою досить низький. І тому вони готові приїздити до України на підготовчі мовні курси до вищих навчальних закладів.

У мовному законі передбачені безкоштовні мовні курси з української мови. Як плануєте це реалізовувати?

Я неухильний прибічник того, щоб такі курси були. Я думаю, що обов’язково треба робити курси і для осіб з інвалідністю, а в умовах пандемії підвищена роль і рівень важливості дистанційної освіти. Зараз лунають сумніви чи розпочнеться 1 вересня у школах чи воно розпочнеться дистанційно. Однозначно держава повинна за клопотанням як Офісу Уповноваженого так і Міністерства культури, яке відповідає за інформаційну політику, сприяти тому, щоб з’явилися дистанційні курси із вивчення державної мови разом із видачею сертифікату відповідного зразка. Я тільки за те, щоб така робота велася системно. Я зі свого боку готовий контролювати, допомагати і сприяти, щоб такі курси вже були.

Дмитро Разумков закликав переглянути мовний закон. Чи доречний цей мовний перегляд?

Треба апелювати фактами. Я все-таки вважаю, що зміни, очевидно, мають колись відбутися, але для початку треба домогтися неухильного виконання чинного закону і тих норм, які прописані і які вже треба виконувати. Протягом останніх років випускники багатьох шкіл окремих регіонів, і тут я можу назвати сміливо Закарпаття і Миколаївщину, на досить низькому рівні складають ЗНО з української мови та літератури. Звичайно це можна було би спирати на те, що, мовляв, західний регіон, багатомовний. Південь, тут є мешканці, які спілкуються в тому числі і російською мовою, але не треба забувати про те, що ми дискримінуємо своїх дітей шляхом малоефективного місцевого самоврядуваня.

Чи буде створена певна інституція, в якій працюватимуть так звані "мовні інспектори"?

Це насправді фейк. Про мовних інспекторів, про контролюючі органи, які ледь не з касовими апаратами будуть ходити по вулицях, зупиняти людей, штрафувати за використання іншої, ніж державної мови. Цього немає і не було.

Значення української мови у формуванні національної ідентичності: наскільки мова відіграє таку роль?

Українська мова – це є одна із основ нашої національної ідентичності і незалежності. Ми прекрасно розуміємо, що допоки триває війна не тільки з зовнішнім агресором і ворогом, але і з внутрішнім ворогом, який хоче із середини підточити українську державу, ми повинні тримати наші ряди. Українська мова – це якраз мова єднання. Українська мова – це наша основа основ нашого буття і нашої культури.

Що відомо

Тарас Кремінь - дипломований український філолог, син українського поета та лауреата Шевченківської премії Дмитра Креміня, автор наукових робіт з української літератури. Був народним депутатом у Раді VIII скликання від партії "Народний фронт".

Його головним конкурентом на цю посаду був львів'янин Святослав Літинський , якого висувало Міністерство культури та Міністерство юстиції України.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди