Харків'янка Аліна Яремчук на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася з сім'єю до Чернівецької області. З міста виїздила на першій електричці, навіть не знаючи, куди вона прямує. На Буковині жінка знайшла прихисток від благодійної організації – згодом почала проводити майстер-класи для дітей, а потім очолила центр допомоги переселенцям.
Тепер жінка допомагає адаптуватися на Буковині людям з інших регіонів – разом з командою надає їм юридичну та психологічну підтримку. До Харкова наразі повертатися не планує, хоче допомогти якнайбільшій кількості людей в області.
"Сіли у перше, що виїжджало з Харкова"
Ранок 24 лютого для сім'ї Яремчуків почався з вибухів. Аліна розповідає, у новинах писали, що потрібно шукати безпечне місце, — у будинку, де жила жінка, не було підвалу, тому разом з чоловіком та дворічним сином тиждень перебували у напівзатопленому приміщенні колишньої котельні.
"Ми майже не виходили на вулицю, бо в небі постійно були ракети та літаки. Дитина хвилювалася та плакала, хоча ми намагалися їй нічого не розповідати. Сподівалися, що вона забуде про це, але відбиток все ж залишився", – пригадує жінка.
За словами Аліни, вони хотіли якнайшвидше евакуюватися з Харкова. Коли прийшли на вокзал, побачили багато людей – була сильна тиснява у переходах та на пероні. З собою взяли лише документи та змінний одяг. Сіли на електричку, яка їхала за межі міста.
"На вокзалі була неконтрольована маса людей, всі кричали й кудись бігли. Над нами літали літаки. Ми потрапили на першу електричку, навіть не потяг. Не знали, куди вона їде, аби лиш виїхати з Харкова".
Сім'я доїхала до Вінниці, де переночувала у гуртожитку. Тоді ж знайшли оголошення в соцмережах про благодійний фонд "Карітас", який допомагає людям з небезпечних регіонів. Знайшли автобус до Чернівців й вже на місці їх зустріли волонтери фонду.
"Нас називали харків'янами з ферми"
У перші місяці сім'я жила на фермі біля Мамаївців. Аліна розповідає, що спочатку навіть не виходили за межі ферми, бо відчували страх.
"Тоді приїхало 15 людей, то нас деякий час називали харків'янами з ферми. У нас був тяжкий період адаптації. Коли гула сирена, люди були спокійними, а ми дуже нервувалися. Потім десь на третій тиждень ми просили дати нам якусь роботу, бо не хотіли сидіти без діла, адже ці люди нам допомогли", – пригадує Аліна.
Тоді Яремчуки долучилися до волонтерства – допомагали розвантажувати вантажівки з гуманітарною допомогою та складали продуктові набори.
До дітей на ферму приїздили аніматори фонду. Аліна каже, ігри з аніматорами допомогли її дитині відновити психологічний стан, бо після евакуації син був дуже закритим й погано спілкувався. Тоді жінка запропонувала проводити майстер-класи для переселенців зі скрапбукінгу.
"Це моє хобі – я виготовляю листівки та альбоми. До війни я працювала менеджером, але під час декрету почала займатися скрапбукінгом. Це мене захопило. Хотіла відкрити свою студію в Харкові, але почалася війна", – розповідає жінка.
На Буковині жінка почала відвідувати локації фонду "Карітас" та проводити майстер-класи. Каже, під час таких занять люди заспокоюються, можуть відволіктися та поспілкуватися в колі однодумців. Цим займалася пів року.
"З власного досвіду розумію потреби переселенців"
Коли благодійний фонд відкривав центр допомоги переселенцям, очолити його запропонували Аліні, оскільки вона знає потреби людей й розуміє, куди вони можуть звернутися за допомогою.
Вимушені переселенці можуть звернутися до центру та повідомити, якої допомоги потребують. За потреби фахівці можуть супроводити людину до лікарні, на обстеження, надати юридичну допомогу, а також індивідуальну чи психологічну консультації.
"У перші дні приїзду на ферму моя дитина захворіла. Я не знала, куди йти та до кого звертатися. Тоді мені допоміг "Карітас", але це не було масово, бо лікарня – не та допомога, яку може надати благодійна організація", – каже Аліна.
Зараз центр щодня обслуговує до 15 людей. Це вимушені переселенці з Донецької, Харківської, Луганської та Запорізької областей. Також повертаються люди з-за кордону, які через війну не можуть повернутися додому.
"У нас є жінка, яка народила в Польщі дитину. Їй дали документ, але в Україні вона не може отримати свідоцтво про народження. Таких випадків багато. Наші юристи наразі розбираються, як тут допомогти", – розповідає жінка.
Якщо на початку повномасштабного вторгнення найбільше потребували їжі, житла та речей найпершої потреби, то наразі до нас звертаються багатодітні родини, люди з інвалідністю та літнього віку, яким першочергово потрібні ліки. Також у них важкий психологічний стан.
"Були випадки, коли люди зверталися до юриста, а він називав велику вартість послуги й говорив, що не може допомогти. Багато людей, які зараз приїздять, потребують довідки ВПО. Їх зараз вже менше оформлюють і багатьом відмовляють. Після такого в людей опускалися руки, а такого не має бути".
Як отримати допомогу у центрі?
У соціально-консультативному центрі від фонду "Карітас Чернівці" можна отримати допомогу у кризових ситуаціях, а також юридичні та психологічні консультації. Усі послуги – безплатні, їх надають як переселенцям, так і місцевим.
Центр працює по буднях з 10:00 до 18:00 на вулиці Богдана Хмельницького, 51. Проконсультуватися можна за номером: 096 001 56 78.
Що відомо про фонд "Карітас Чернівці":
- Благодійний фонд "Карітас" працює у Чернівцях з 2018 року. Це релігійна організація, яка від початку повномасштабного вторгнення надає вимушеним переселенцям та вразливим категоріям людей гуманітарну допомогу: видають продуктові набори, організовують прихистки та можуть допомогти оплатити вартість ліків.
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
Станьте частиною Суспільне Чернівці: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи села. Пишіть нам на пошту редакції новин: [email protected].
