Чернігівська область входить до переліку тих, які зазнали найбільших руйнувань від повномасштабного вторгнення РФ. Скільки об'єктів на Чернігівщині зруйновано, які населені пункти постраждали найбільше, як в області йде процес відбудови шкіл, садочків, лікарень, а також приватного житла. Про це і не тільки в інтерв'ю Суспільному розповів заступник начальника Чернігівської обласної військової адміністрації Костянтин Мегем.
Скільки об'єктів на Чернігівщині зруйновано?
Якщо брати в цілому по області, зараз ми маємо цифру — орієнтовно 12 тисяч об'єктів. 10 тисяч житлових будинків: багатоквартирні, багатоповерхові будинки, так і приватний сектор. Інфраструктурні об'єкти: мережі, водовідведення, електропостачання, газопостачання. Об'єкти соціального направлення: школи, садочки, лікарні, соціальні заклади, адмінбудівлі.
Які населені пункти постраждали найбільше і де більші руйнування?
Найбільше постраждали ті населені пункти, де велися активні бойові дії. Якщо ми беремо область, то це місто Чернігів та населені пункти поблизу обласного центра. Ще у нас Нова Басань, Новий Биків, там де велися активні бойові дії.
12 тисяч об'єктів зруйновано в області. Чи є у обласної військової адміністрації стратегія відновлення?
Зараз ми формуємо пакет документів для розробки програми комплексного відновлення області. На даний час у нас підписаний меморандум з французькою компанією EGIS, які допомагають нам оцифрувати завдані збитки та пошкодження.
В Україні, поки що таку програму, жоден з регіонів не розробив. Вона має бути комплексною, вона не має включати тільки якісь окремі заклади чи окремі будівлі. Тут буде розглядатись і комунікація, і напрацювання, які зараз не охоплені забудовою. Ми вже проговорювали це з міжнародними партнерами, в тому числі і французька сторона, і латвійська, які готові долучитись до робочої групи і ділитися досвідом, як вони це бачать. Ми надаємо документи, які в нас є, вони за допомогою супутникових знімків оцифровують наявні руйнування.
Відповідно, вони зараз можуть порахувати загальну вартість завданих збитків і масштаби руйнувань. І це все потім ляже в комплексну програму відновлення. Це буде як основа.
25 квітня 2023 року на засіданні Кабінету Міністрів було прийняте рішення урядом про комплексне відновлення шести населених пунктів. І до цього переліку увійшло село Ягідне. Що це буде за відновлення і чим воно відрізняється від звичайної відбудови?
Це комплексне відновлення населеного пункту. Тобто, відбудова пошкоджених, зруйнованих об'єктів. Туди буде входити інфраструктура, в тому числі – дороги, комунікації.
Та поки що немає остаточного бачення. Я знаю, що приїжджали з Міністерства в Ягідне представники, уточнювали стосовно кількості об'єктів, які там ще не відбудовані та не відновлені.
Досить велика увага саме до села Ягідне, увага до тих злочинів, які там Росія робила з людьми. І тому, мабуть, більше із-за цього прикута увага саме до цього населеного пункту. Від нас був лист стосовно пропозиції, щоб взяти це село як об'єкт під комплексну відбудову.
Коли це відновлення розпочнеться та з яких етапів складатиметься?
По термінам, не можу сказати. Якщо брати в комплексі — роботи і не так багато, якщо було б фінансування, то, в принципі, до кінця року це можна було б все зробити.
Зараз йде напрацювання механізму, як воно все має відбуватися. Це буде як пілотний проєкт, який можна потім масштабувати на інші населені пункти. Протягом 2023 року відновлювалися будинки, і соціальні заклади: в Ягідному, Іванівській громаді, в Новій Басані.
Якщо брати в цифрах, то це близько двох тисяч приватного сектору будинків відновлено. Основна маса з цих будинків відновлена за кошти донорів міжнародних організацій. Якщо по освітнім закладам, половина вже відновлена: 140 об'єктів було пошкоджено-зруйновано, ще близько 26 — в процесі відновлення.
По медзакладам, у нас 64 об'єкти пошкоджено або зруйновано, 44 – вже відновлено.
Найгірша ситуація, тому що вона дороговартіста – це відновлення логістичних шляхів, мостів і переходів.
Якщо брати по об'єктам критичної інфраструктури, то з півтори тисячі об'єктів, які були пошкоджені або зруйновані, вже близько тисячі відновлено. І якщо ми говоримо про залучені кошти, то це: і кошти державного бюджету, і кошти місцевого самоврядування, і кошти донорів, партнерів міжнародних організацій.
Якщо говорити про кошти державного бюджету — це близько 650 мільйонів гривень:
- 100 мільйонів гривень – ремонт ТЕЦ для підготовки до опалювального сезону;
- 135 мільйонів гривень – це закупівля будівельних матеріалів, які були передані місцевим органам влади, районним державним адміністраціям, комунальним закладам;
- 150 мільйонів гривень було профінансовано на Чернігівводоканал;
- 250 мільйонів гривень виділено з резервного фонду для відбудови. Кошти були витрачені на електрику, забезпечення електрики, в тому числі району Бобровиця, який найбільше постраждав у Чернігові, забезпечення електрикою мешканців села Новоселівка.
Наприклад, Киїнська громада. Там працювала міжнародна організація АЗОА, яка допомогла 450 господарствам. Це саме грошова допомога жителям. В середньому, близько 1,5 тисячі доларів на одне домогосподарство.
Про допомогу від міжнародних організацій
У міжнародних організаціях є свій відбір, кому вони ремонтують житло, в залежності від вразливості категорії населення. І потім вже вирішують, кого вони фінансують, а кого не фінансують. В органі місцевого самоврядування беруть списки тих людей, які знаходяться у вразливій категорії, і в першу чергу, охоплюють ці саме категорії.
Є люди, які жаліються, що міжнародна організація їх не вибрала, не зацікавилася їхньою історією, але ж розумієте, тут працює логіка, що малозахищені верстви населення, їм мабуть в першу чергу треба допомагати, тому що в них немає фізичних можливостей відбудовуватись, немає грошей на відбудову.
Латвія – один із наших найбільш активних партнерів. Вони нам допомагали у 2022 році закупівлею будівельних матеріалів для Іванівської громади. В УТОГ (Українське товариство глухих, – ред.) поставили вікна для цього соціального підприємства. І на 2023 рік урядом Латвії виділено кошти саме на відбудову, в тому числі, Чернігівської області.
Попередньо, ми з ними проговорили п’ять об'єктів, які будуть включені у 2023 році. Зараз у нас йде напрацювання механізму фінансування саме між урядами Латвії і України.
Це — дитячий садок на Подусівці, там біля двох розбитих шкіл, бібліотека Короленка, районна лікарня, поліклінічний корпус, Талалаївський ліцей, він теж постраждав від активних бойових дій. Також розглядали питання стосовно ремонту ліцею в Старому Білоусі.
Французи нам активно допомагали у 2022 році. Це шість мостів, які нам передали, п’ять – вже встановлено. Останній, агенція з відновлення, не може встановити у зв'язку з підняттям рівня води. Також французи надавали гуманітарну допомогу у вигляді будівельних матеріалів, які ми передавали громадським організаціям, наприклад "Бо Можемо".
Що з відновленням стадіону імені Гагаріна?
Зараз розробляється проєктно-кошторисна документація саме по стадіону. Було виділено міністерством 20 мільйонів гривень. Це саме на розробку проєктно-кошторисної документації і сам проєкт десь – 650 мільйонів гривень. По попереднім розрахункам, там буде черговість на три роки.
На відновлення стадіону буде залучення — симбіоз міжнародних партнерів, світових організацій. Тому що це сума досить велика, при тому що в нас достатньо інших пошкоджених об'єктів соціальної інфраструктури, в тому числі лікарні. Це туберкульозний диспансер, який повністю зруйнований, і є проблематика з розміщенням хворих. Тут потрібно правильно розставляти пріоритети.
Коли може початися відбудова?
Це знову залежить від пошуку фінансування, які джерела будуть залучені. Тобто, після розробки документації, наступний крок буде пошук фінансування. Коли є проєктно-кошторисна документація, звичайно, трохи легше шукати фінансування, тому що вже є порядок цифр, і потенційні інвестори серед міжнародних організацій, розуміють скільки коштів потрібно на реалізацію об'єкта.
Як допомагати прикордонним громадам? Чи це покладено на плечі органів місцевого самоврядування?
Якщо брати по громадам, на яких ведуться зараз бойові дії, то ми бачимо прильоти майже кожен день: Семенівська, Новгород-Сіверська, Сновська громади. Кошти з обласного бюджету досить обмежені. Забезпечення матеріалами, тут мабуть має включитись місцеве самоврядування. За рахунок ПДФО бюджети трохи зросли, і вони можуть собі дозволити закупити, той же шифер, якщо будуть прильоти по приватному сектору.
Зі свого боку, ми намагатимемось створити матеріальний резерв для тих громад, у яких бюджети обмежені. Це ті будівельні матеріали, які необхідні для швидкого відновлення тих чи інших об'єктів. Як ми бачимо, обстріли почастішали і відповідно, руйнування кожен день додаються.
Верховна Рада ухвалила закон про відшкодування, про надання компенсації тим, в кого зруйноване житло. Чи є вже механізми?
В ньому була ухвалена прийнята постанова №381 про сам механізм компенсації за зруйноване і пошкоджене житло. Подається заявка від людини про те, що майно пошкоджене або зруйноване. Відповідно, органи місцевого самоврядування, на основі цієї заявки, мають підкріпити це все внесенням даних в державний реєстр пошкодженого і зруйнованого майна.
Цей процес відбувається досить кволо, хоча ми неодноразово наголошували на цьому, що потрібно пришвидшувати темпи, з урахуванням того, що в нас 12 тисяч об'єктів пошкоджено або зруйновано. Для розуміння, там реєстр наповнений зараз десь на півтори тисячі об'єктів.
Наповнювати реєстр мають органи місцевого самоврядування. І вони мають фіксувати, яка руйнація, ступінь її. Якщо ми говоримо про місто Чернігів, то з трьох тисяч пошкоджених, зруйнованих об'єктів, там зараз 10% тільки внесено. Ми на цьому постійно акцентуємо увагу. В кінці травня вже мають розпочати роботу комісії, які будуть розглядати пакет документів і визначати суму компенсації. Хотілося б, щоб відбулось наповнення державного реєстру, а далі – комісії стабільно працювали з матеріалом.
Суму компенсації буде визначати комісія. Це буде відкритий окремий рахунок, в якому можна буде витрачати кошти тільки на придбання будівельних матеріалів або оплату будівельних робіт. Якось їх конвертувати в гроші, буде неможливо. Навіть, якщо людина взяла будівельний матеріал і хоче повернути собі гроші, то вони при поверненні, будуть повертатися саме на цей спеціальний рахунок.
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
