Любить зранку випити чашечку кави з бутербродом, стежить за новинами і, як каже сама, зберігає розум ясним. Ірина Василівна Поліщук прожила століття та чотири війни. Любові до життя жінка не втратила.
Сама відчиняє гостям двері. Не боїться, каже, хоч і незряча. У свої сто приймає вітання і одразу розповідає про наболіле:
"Це вже четверта війна на моєму віку. Напевне, Бог дає здоров’я. Перша війна — фінська, вона швидко скінчилася. Потім Друга світова. Тут мені дісталося найбільше. З китайцями була, а тепер ось з Росією".
Ірина Поліщук працювала медсестрою. Мала непосидючу вдачу, а шкідливих звичок сторонилася:
"Був час, коли модно було молодим, особливо жінкам, палити. Я не палила. Раз спробувала – не сподобалося".
Тож голову зберегла "світлою":
"У мене, поки мені Бог дає, голова «свіжа». Якби ще був би зір.., то планів було б багато".
А ще, як зазначила пані Ірина, балує себе смачненьким:
"На один шматочок бутерброда кладу м’ясо, на інший – ікру або ж паштет. Я не бідна, голодною не сиджу".
Рідні та близькі не забувають жінку:
"Подруги мої усі померли. А з «Фотоприладу» ті, хто зі мною працювали, усі зателефонували, привітали мене".
У своє століття високих планок не ставить:
"Житиму, допоки мені не скажуть згори: «Йди он туди!»".
Усім шле побажання — треба бути добрішими:
"Потрібно не так любити, як поважати один одного".
Маєте новину про події з життя на Черкащині? Надсилайте сюди
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
Читайте також
- Була фронтовою медсестрою: медикиня з Черкас відзначила 100-річчя
- 6 із 10 не відповідають нормам: дослідили воду з криниць на Черкащині, де тривало водопілля
- Вода відходить, люди повертаються: в селі на Черкащині рахують збитки від водопілля
- Рятували від ворон: як черкаським школярам вдалося виростити нідерландські квіти
