"Деякі практики можна взяти з БДСМ". Психолог розповіла, як подолати сімейну кризу

"Деякі практики можна взяти з БДСМ". Психолог розповіла, як подолати сімейну кризу

Ексклюзивно
"Деякі практики можна взяти з БДСМ". Психолог розповіла, як подолати сімейну кризу facebook Марії Фабрічевої

В Україні 8 липня відзначають День сім’ї. Суспільне поспілкувалося з психотерапевткою та консультант-медіаторкою Марією Фабрічевою про те, як подолати сімейні кризи, що виникають під час карантину, як пережити "буйний" підлітковий період дітей та чи є правила щасливого подружжя.

Чи змінилася в Україні останніми роками модель сім’ї? Що саме змінилося?

У великих містах, де у людей є більше можливостей та бажання для отримання інформації, освіти, розвитку – зміни є. Більше говорять про рівність, поступово приходять до розуміння, що чоловік/жінка можуть займатися тим, що їм подобається, а не тим, що нав’язує суспільство через гендер. Але, на жаль, є і досить високий рівень побутового насилля.

Для мене це пов’язано з непростою соціально-економічною ситуацією, яка підсилюється пандемією, невмінням справлятися з власними емоціями. Часто насилля виходить з родин, де дитина виросла у важкій психологічній атмосфері та коли дорослішає, починає проявляти насилля до свого партнера.

Як зберегти стосунки у родині під час карантину та стресів, пов’язаних з епідемією коронавірусу, раптовою втратою роботи або страхом захворіти?

Для того, аби зберегти стосунки у будь-яких умовах, важливо, щоб була вибудувана довіра та повага. Щоб люди, які увійшли у стосунки мали вміння та можливість розмовляти, домовлятися і знали, яким чином висловлювати свої почуття. Тобто, не накопичувати їх за традицією, а потім потоком виливати й кричати: "Якби не ти, ми були б ідеальною парою".

«Деякі практики можна взяти з БДСМ» - психолог про те, як справлятися з сімейними кризамиfacebook Марії Фабрічевої

Якщо щось накопичилось, ви можете замінити сварку та матірну лайку, наприклад, на бій подушками чи на вибивання килимів. І це буде допомагати вибивати стрес, який є у людини. Але у нашій країні поки немає традиції проговорювати потреби один одного. Люди часто знецінюють подібні рекомендації, кажуть: "Ми й так розмовляємо".

Я дуже люблю техніку "Сімейний словник". Коли люди беруть ті чи інші поняття і тлумачать їх партнерові. Наприклад, жінка каже: "Я хочу, щоб він про мене дбав", а чоловік дивується, бо у його розумінні він дбає про дружину. Вона ж вкладає у це поняття інші дії, не такі як у чоловіка.

Треба домовитись про спільне "стоп-слово" під час сварок. Тобто, слова, якими люди не можуть один одного називати. Бо в українській культурі є набір слів, які є дуже токсичними, але близькі люди, які разом виховують дітей, чомусь дозволяють собі використовувати їх по відношенню один до одного. На слуху нині багато БДСМ-практик. Там усе за контрактом для того, щоб не нашкодити своєму партнеру. Важливо сімейні скандали з бійками не плутати з практиками БДСМ.

Треба взяти звідти найкраще – стоп-слова, можливість одному із партнерів вийти з контакту і побути самому. На емоціях домовитися ніколи не вийде, тому слід емоції "вибити" за допомогою килимів, а не обличчя свого партнера, а потім сісти за стіл переговорів.

Якщо сім’я таки прийшла до рішення про розлучення, то як зберегти дружні стосунки, аби не травмувати ні себе, ні дітей?

Тут головне розуміти, що пара не розлучається зі своїми дітьми. Коли стосунки у парі закінчились, батьки й далі несуть відповідальність за своїх дітей. Дуже часто образи, які є в одного з партнерів, переносяться і починається "змова" проти іншого. Це хибний шлях у трикутник Карпмана (психосоціальна модель взаємодії людини у трикутнику «переслідувач-рятівник-жертва» – ред.). У таких історіях у позиції жертви опиняються діти, бо вони люблять обох батьків, це важливо для них. І коли хтось із батьків каже дитині, що твій/твоя тато/мама такі-сякі, дитина сприймає це як і свою провину також.

«Деякі практики можна взяти з БДСМ» - психолог про те, як справлятися з сімейними кризамиfacebook Марії Фабрічевої

Якщо ви накопичили у собі негативні емоції та вже фізично не можете бачити партнера, можна погукати на допомогу когось, хто буде посередником у ситуації. Не можете домовитися самі – йдіть до юридичних та психологічних медіаторів.

Якщо у сімейної пари криза у стосунках, то як справитися, щоб не довести ситуацію до розлучення?

Криза не наступає спонтанно. Все починається поступово – з дрібних сварок, недомовок, або, наприклад, один із партнерів змінює свій спосіб життя, звички, захоплення, а іншому це не подобається, але він мовчить. Це той момент, коли треба поговорити, висловити свої почуття і прояснити, що відбувається.

Наприклад, сварка відбулася через брудну чашку, а в розмові починають лунати звинувачення за те, що відбувалося кілька років тому.

Якщо вас щось образило, зачепило, стурбувало, все треба з’ясовувати саме у цей момент, а не через якийсь час.

Багато українських родин вимушені жити нарізно, оскільки хтось із партнерів їде на заробітки за кордон. Як зберегти сосунки на відстані?

Це дуже складний період для родини, тому що люди не бачаться, знають тільки зі слів партнера, хто чим живе, змінюється коло спілкування, інтереси. Тут має бути з самого початку певна домовленість. Наприклад, якщо жінка живе з чоловіком, який працює далекобійником або моряком дальнього плавання абощо, то треба зрозуміти, що робота партнера має таку специфіку і вам треба звикати то неї, домовлятися і проговорювати все. Мати спільні приємні ритуали, треба знаходити якісь варіанти для зустрічей, для точок дотику.

Як родині пройти підлітковий період дітей, оскільки часом він може бути болючим як для дітей, так і для батьків?

Ніхто не застрахований від буйної опозиції з боку підлітка. Підлітки - це такі маленькі дорослі, які з одного боку хочуть сепаруватися і бути вільними і йти своїм шляхом, але все ще потребують підтримки від батьків.

Батькам треба пам’ятати, що якщо підліток буянить, то перед ними стоїть надзавдання – любити дитину, але при цьому протистояти його девіантній або руйнівній поведінці.

Від батьків має бути послідовність, а також "братство та єдність". Тобто, якщо один із батьків щось забороняє, інший може стати перемовником, пояснити позицію, але не розхитувати систему, щоб не було гри: "Тато сказав "ні", а мама тихенько сказала "так"". Ніколи не можна знецінювати дитину на очах інших людей та звинувачувати партнера у поганому вихованні.

Багато молодих пар розлучаються у перші роки після одруження. Як цьому запобігти?

Криза першого року – це коли злітають рожеві окуляри після романтичних стосунків і люди починають помічати особливості своїх партнерів. Я люблю таку штуку, як формат стосунків: що стосовно вас можна робити, а що ні, що ви готові прийняти у другій людині, при умові, що це не ніколи зміниться. Я прошу людей це прописати – на що люди згодні або не згодні у стосунках на будь-якому рівні, фізичному, сексуальному, емоційному, матеріальному. Вважаю, що такий документ має у РАЦСі лежати – список цінностей, потреб і формат стосунків.

«Деякі практики можна взяти з БДСМ» - психолог про те, як справлятися з сімейними кризамиfacebook Марії Фабрічевої

Як справитися з ревнощами та які кордони особистої свободи мають бути у подружжя?

Ревнощі – це бажання когось поневолити, кимось володіти. Часто ревнощі відчуває тривожна людина, у якої у дитинстві щось трапилося і вона боїться втрат, чекає, що її обдурять, має проблеми з відчуттям довіри та безпеки, тому починає ламати чужі кордони. Але, є люди, яким подобається, коли їх ревнують, вони провокують для бурхливих проявів почуттів. Це говорить про те, що людина не знає, як по-іншому задовольнити потребу відчувати себе важливим і значущим.

Що стосується особистих кордонів, то є така молитва гештальттерапії:

"Я це я, ти – це ти, я роблю своє, а ти робиш своє, я прийшов у цей світ не для того, щоб відповідати твоїм очікуванням, але і ти прийшов у цей світ не для того, щоб відповідати моїм очікуванням. І якщо нам пощастить відшукати одне одного – це чудово. І краще, що ми можемо дати одне одному – це подяка. Якщо ні, цьому можна зарадити".

Назвіть основні правила, які допоможуть побудувати щасливу і міцну родину?

Перше правило – розуміти, що ви з партнером дві різні людини, а значить у вас можуть бути різні інтереси й потреби. Світ не стоїть на місці й люди – динамічні створіння, а не статичні скульптури. Тому треба встановлювати точки, доходячи до яких треба сідати за стіл переговорів, щоб зрозуміти, що змінилось у партнера і чи рухаєтеся ви у спільному напрямку.

На останок, повторюсь, треба розвивати лінгвістичний досвід – прописуйте словники, знаходьте спільні захоплення, від яких будете отримувати позитивні емоції та стимули для розвитку стосунків.

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди