Рада повинна прийняти закон про статус російської та мов нацменшин – представник Зеленського у КС

Рада повинна прийняти закон про статус російської та мов нацменшин – представник Зеленського у КС

Рада повинна прийняти закон про статус російської та мов нацменшин – представник Зеленського у КС УНІАН

Представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський заявив, що підстав для скасування закону про мову немає, а Рада має прийняти окремий закон, який регулюватиме статус російської та мов інших нацменшин.

Про це він заявив під час виступу на усних слуханнях щодо клопотання 51 народного депутата про відповідність Конституції закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Веніславський наголосив, що закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" стосується правового регулювання застосування винятково української.

На його думку, парламент має прийняти окремий закон стосовно регулювання статусу російської та мов інших нацменшин.

"Предметом правового регулювання закону є забезпечення функціонування української мови. Мова йде виключно про українську мову. Предметом правового регулювання цього закону не є правовий статус інших мов. Верховна Рада, як єдиний орган законодавчої влади, вона має визначити порядок застосування мов і ухвалити окремий закон, який буде регулювати правовий статус російської мови та всіх інших мов нацменшин. Тому в цьому випадку аргументування суб'єкту подання щодо закону, який нібито непропорційно, недиференційовано порушує статус мов нацменшин в Україні є абсолютно необґрунтованим", - сказав він.

Що передбачає закон про мову

Закон № 5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" Рада прийняла 25 квітня 2019 року. 16 липня 2019 року він набув чинності.

Закон, зокрема передбачає, обов'язкове володіння державною мовою для президента, голови Верховної ради та його заступників, прем'єр-міністра, членів уряду, керівників державних установ, підприємств і відомств, державних службовців та посадовців всіх рангів, керівників та особового складу Нацполіції, суддів, адвокатів й нотаріусів, керівників закладів освіти, педагогів та медичних працівників. Володіння українською обов'язкове для осіб, які хочуть отримати громадянство України. Їм треба буде скласти іспит на рівень володіння державною мовою.

Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів.

За п'ять років стане чинною норма закону, за якою квота на український контент в ефірі телеканалів має становити 90%. Відповідно до закону, за 30 місяців всеукраїнські друковані ЗМІ, а через п'ять років і місцева преса повинні мати українську версію.

Закон не передбачає кримінальної відповідальності за його порушення. Проте порушення прав громадян на отримання послуг українською мовою в держустановах і визначених законом публічних сферах каратимуться штрафами. Максимальна сума штрафу становитиме 11 тис. 900 грн. Ці норми почнуть діяти через три роки.

Що відомо

  • 7 липня Велика палата Конституційного суду розпочала розгляд справи про конституційність закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
  • 21 червня 2019 року до Конституційного суду надійшло подання 51 народного депутата, які просять перевірити на конституційність закон про мову. Одним з ініціаторів був нардеп Вадим Новинський.
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди