Якщо в Україні восени цього року не буде продовжений воєнний стан, владі доведеться організовувати чергові вибори до Верховної ради. Водночас війна та її наслідки вимагатимуть нового підходу до їхнього проведення.
Про це в ефірі токшоу "Новий відлік" заявив Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього.
"Думаю, що всі наші глядачі скажуть, що поки ми не перемогли, вибори не потрібні, тому що ми ж всі віримо у швидку перемогу, в те, що цей один контрнаступ дійде до Севастополя. Але Дмитро Кулеба сьогодні сказав, що треба готуватися до того, що у нас буде кілька таких контрнаступів, а між ними будуть певні паузи", — зазначив він.
Водночас можливі й інші варіанти розвитку подій на фронті, підкреслив Попов.
"Можливо, конфлікт буде середньої інтенсивності, малої, або взагалі складуться обставини, які від нас не залежатимуть, і будуть якісь угоди про припинення вогню навіть. І от тоді нам доведеться проводити вибори. Тому що у нас в Конституції прописано, і це наші міжнародні зобов’язання, те, що у нас є терміни для парламенту, для президента", — наголосив він.
Аналітик нагадав, що каденція чинного парламенту добігає кінця у жовтні цього року.
"Звичайно, поки нові вибори не відбудуться, це не означає, що в жовтні ці депутати втратять повноваження. Ні, є безперервність влади, вони будуть працювати. Проте, якщо воєнний стан не буде подовжений, скажімо, в кінці серпня, то може постати питання", — зауважив він.
На переконання Ігоря Попова, в умовах війни виборча система України потребує реформування.
"Політично на сьогодні говорити, я вважаю, про це не потрібно, треба говорити технічно. Цей виборчий кодекс не дозволяє нам провести поствоєнні вибори. І тому я підтримую те, що робить ЦВК, те, що роблять міжнародні експерти, вони переглядають, яка буде специфіка поствоєнних виборів, що треба змінити, і треба вже зараз говорити, що у нас буде інша виборча система", — пояснив він.
При цьому, за даними експерта, нині розглядається можливість проведення наступних виборів за закритими виборчими списками.
"Якщо дуже фігурально, то зараз половина виборців Херсонського виборчого округу проживає у Львівській області. Який бюлетень їм давати: львівський чи херсонський? Люди перемішані. А відкриті списки, регіональні списки, малося на увазі, що у кожній області вибирають своїх кількох депутатів, як це ми робили вже на місцевих виборах. Виборцям подобається ця система. Вони можуть вибирати, депутати більш прив’язані до території, але через те, що у нас кілька мільйонів людей стали внутрішньо переміщеними особами, ще кілька мільйонів – біженцями, ця система просто не спрацює, ми не зможемо їх поділити на території. Вони ще самі не знають, де вони далі будуть проживати", — пояснив він.
Окрім того, значна кількість українців через війну виїхала за кордон, нагадав Попов.
"8 мільйонів біженців, із них 6 мільйонів, мабуть, мають право голосувати, 2 мільйони десь — діти. Як голосувати їм? І тут обидва виходи є поганими. Дозволити голосувати через "Дію" — це означає, що вони проголосують, але ми не звикли до онлайн-форм голосування, і буде дуже багато критики, перш за все, від партій, які програли, скажуть: "Ми програли, тому що хтось в "Дії" щось підкрутив", — додав аналітик.
Читайте також
23 людини загинуло в Умані внаслідок удару РФ, президенти Чехії та Словаччини відвідали Київ. 430 день війни. Онлайн
