Укрупнення районів на Харківщині: хто та чому не згоден з проєктом поділу регіону

Укрупнення районів на Харківщині: хто та чому не згоден з проєктом поділу регіону

Укрупнення районів на Харківщині: хто та чому не згоден з проєктом поділу регіону
.

Поділ Харківської області на чотири райони, а не сім, як було у попередньому плані, затвердив Комітет ВР з питань організації державної влади. Законопроєкт підготували до голосування у парламенті.

Відмовитися від ідеї семи дрібніших районів на користь чотирьох більших запропонував народний депутат Дмитро Микиша (харківський мажоритарний округ №181, партія "Слуга народу"). Це була реакція на змагальну кампанію, яка розгорнулася у потенційному Люботинському районі за право бути райцентром між Валками, Богодуховом і Люботином.

"Пропоную повернутися до першочергового варіанту, де Харківська область складається з 4 укрупнених районів", — сказав перед голосуванням Микиша.

Що передувало цій пропозиції:

Чотири райони замість нинішніх 27 були у плані Мінрегіону від 2019 року. Центрами визначили міста Харків, Ізюм, Куп'янськ та Первомайський.

Укрупнення районів на Харківщині: хто та чому не згоден з проєктом поділу регіону
Пропозиція Мінрегіону 2019.

З цим проєктом не погодилася Харківська обласна рада: запропонувала залишити 9 районів, зрештою, домовилися про 7.

Над проєктами укрупнення районів працювали майже рік, і в червні міністерство презентувало нову конфігурацію із 7 районів із центрами у містах обласного підпорядкування: Харкові, Люботині, Чугуєві, Куп`янську, Краснограді, Ізюмі та Лозовій.

Укрупнення районів на Харківщині: хто та чому не згоден з проєктом поділу регіону
Пропозиція Мінрегіону 2020.
Змагання Богодухів — Люботин — Валки

Новий проєкт знов викликав суперечки. Цього разу через один район — Люботинський.

Проти райцентру в Люботині виступила місцева рада Богодухівщини. Представники району пікетували Верховну Раду й подали власну пропозицію — із центром у Богодухові:

"Є повністю інфраструктура, ми вже складені як район. Перевага в тому, що не треба розбудовувати", — коментував переваги пропозиції голова Богодухівської райради Роман Ярошенко.

Ярошенко наголошував: у Богодухові є 3-поверхова адміністративна будівля, де нині розміщуються районні рада та адміністрація, цукрові заводи, харчові підприємства, спортивна школа, будинок культури, відремонтована траса Харків-Охтирка, залізнична станція та майже 40 тисяч населення. Сам Богодухів розташований в центрі майбутнього об'єднання.

Репортаж із Богодухівського району:

Відмовились визнавати Люботином майбутнім райцентром і депутати Валківщини, вони також звернулися до урядовців. Голова Валківської райради Віталій Оноша пояснював: місто розташоване на трасі державного значення Київ-Харків-Довжанський, має майже 400 років історії, населення району — майже 30 тисяч мешканців.

"До кінця не всі розуміють повноваження районної ради укрупненого району. Жодним законодавчим актом вони не закріплені. Ці невизначеності й породжують такі звернення", — сказав Оноша.

Репортаж із Валківського району:

Міський голова Люботина Леонід Лазуренко заочно заперечував: реформу районного поділу і зміну райцентру відчують тільки посадовці адміністрацій, яких скоротять.

Реформа не торкнеться повсякденного життя людей, переконував і голова Обласної ради Сергій Чернов. Соціальні послуги, медицина, освіта, оформлення документів — ці функції залишаться об'єднаним територіальним громадам, яких на Харківщині має бути 56:

"Нікуди люди не будуть їхати. Їм не потрібен районний центр абсолютно. Районний центр в укрупнених районах потрібен тільки окремим чиновникам, керівникам", — сказав Чернов у коментарі Суспільному 26 червня.

Укрупнення районів на Харківщині: хто та чому не згоден з проєктом поділу регіону
"Ми заходимо у глухий кут"

Суперечки навколо поділу Харківщини на райони продовжилися на черговому засіданні профільного комітету ВР 1 липня.

"Компроміс Богодухів-Люботин, на жаль, не знайдений. Є питання по Чугуївському району, тому ми заходимо у глухий кут", — сказав нардеп Олександр Литвинов (харківський мажоритарний округ №178, партія "Слуга народу").

Тож вирішили повернутися до плану минулого року із одним уточненням: замість Первомайського центром визначили Лозову.

"За" проголосували 18 депутатів (у складі комітету 28 нардепів).

Реакція обласної ради

Після цього голосування Сергій Чернов заявив, що посадовці просто не встигатимуть контролювати стан справ у своїх районах:

"Ми безумовно з цим не могли погодитися. Тому що 3-мільйона область величезна за площею (330 км кордону з Російською Федерацією) безумовно повинна бути керована з боку і президентської вертикалі, і тут повинно бути потужне та спроможне місцеве самоврядування, і баланс між виконавчою владою й органами місцевого самоврядування".

Що далі

Через тиждень після засідання комітету на сайті Міністерства розвитку громад та територій остаточний проєкт нового адмінподілу Харківщини не опублікований. Натомість розміщене повідомлення, що законопроєкт про укрупнення готовий до голосування у Верховній Раді.

Там і мають остаточно визначити, як виглядатиме адміністративна мапа регіону. Дата голосування ще не призначена.

Що відомо

  • 1 липня Комітет з питань організації державної влади підтримав пропозицію депутатів "Слуги народу" про утворення на Харківщині чотирьох районів. Спершу в області пропонували створити 7 районів.
  • Голова Харківської облради Сергій Чернов, коментуючи це рішення, сказав, що народні депутати, які перекреслили попередні домовленості, "знехтували" думкою регіону.
  • 3 липня, відповідаючи на питання журналістів, голова Харківської ОДА Олекскій Кучер визнав комунікаційну помилку, а про власне ставлення сказав, що висловить "після певного аналізу".
  • 7 липня, "глибо проаналізувавши" проєкт, Кучер заявив, що наполягатиме на семи районах.
На початок