Дев'ять з десяти українців мають психічні розлади, які спричинені постійним стресом — війною. Такі дані повідомив Суспільному професор, директор центру психічного здоров'я Луганської міськради Микола Овчаренко. Він застерігає: найбільш вразливі наразі діти та переселенці, особливо ті, хто через повномасштабне вторгнення вдруге мають кидати домівки. За словами, Овчаренка поширені нині: прояви посттравматичних стресових розладів, депресія, підвищена тривожність. Про психічне здоров'я під час війни, про допомогу собі і дітям, про "маркери", коли потрібно звернутись до психолога, терапевта чи психіатра — інтерв'ю професора Центру психічного здоров'я.
Як змінилися за рік психічні захворювання людей, які до вас звертаються?
— Що таке психічне здоров'я? Це стан психоемоційної рівноваги людини. Стан, при якому людина дуже легко адаптується до всіх обставин навколишнього середовища і, відповідно, приймає адекватні і ефективні рішення, і впевнено йде по цьому життю. Зараз для всіх найголовніша біда, проблема, найстрашніший стресогенний чинник — повномасштабна війна, яка продовжується вже другий рік.
Що таке стрес? Це не те що відбувається з людиною, а, найголовніше, як людина реагує на те, що відбувається навколо неї. Ми всі люди маємо різні показники стресостійкості. Одні люди на одну й ту ж подію реагують дуже бурхливо, емоційно, інші менш емоційно, менш бурхливо, а є категорія людей, які спокійно, врівноважено реагують на події, які відбуваються навколо нас. Є показник стресостійкості, цей показник у нас у всіх різний і найголовніше, що цей показник підлягає корекції навіть в таких важких умовах, в яких ми зараз перебуваємо, в умовах війни.
Чи змінилися показники психічного здоров’я в умовах війни? Звичайно. Розповсюдженість психічних розладів серед населення України, серед всіх верств населення — значно збільшилася. Перш за все є така велика група проблем психічного здоров’я як стрес асоційовані розлади. Сюди входять такі поняття як гостра реакція на стрес, різні прояви посттравматичних стресових розладів і дуже велика група афективних, як ми називаємо, розладів — депресії і найбільш розповсюджений прояв депресії — тривога.
За деякими розрахунками, практично до 90% населення нашої країни мають ті чи інші прояви психічних розладів.
Хочу відразу попередити, щоб мене правильно зрозуміли, психічний розлад — це порушення сну, підвищена дратівливість, плаксивість, емоційна нестійкість. Ці прояви можуть бути у кожної людини. Навіть при високих показниках стресостійкості є певні обставини, коли навіть людина з високими показниками стресостійкості реагує бурхливо і це нормально, тому що є такий ефект як накопичення. Людина терпить, намагається не реагувати на ті чи інші стресогенні чинники, але є моменти, коли потрібно зробити розрядку.
Підбиваючи підсумок — розповсюдженість цих психоемоційних проявів, різного виду психічних розладів (легкі, помірні і тяжкі) серед населення дуже збільшилася .
"Психіка переселенців — найбільш вразлива"
Чи спостерігаєте ви, що є переселенці більш вразливі? І чи має значення географія — де живе чи жила людина?
— Звичайно. Наприклад, Луганська область. До війни, до 2014-го року, в Луганській області проживало 2,3 мільйона людей. Потім з 2014-го до 2022-го року, початку війни на території Луганської області підконтрольній владі України було десь 750 тисяч населення. Зараз, коли розпочалася повномасштабна війна, дуже багато людей покинули зону бойових дій — і хто де з жителів Луганської області зараз знаходиться по всьому світу, але в Україні зареєстровано 186 тисяч жителів Луганської області як ВПО.
Звичайно, переселенці — це найбільш вразлива категорія, тому що всі ці 180 тисяч, вони всі прибули з зони бойових дій. Вони бачили, вони були свідками тих бойових дій, вони всі були практично під обстрілами, вони щодня до евакуації проживали надпотужні стресові розлади, стресові дії на їхню психіку.
Людина, покидаючи свою рідну домівку — втрачає все. Військові дії, плюс втрата, плюс розірвані родинні зв’язки, плюс всі ці буремні страшні події — все це можна розцінювати як надпотужні стресові чинники.
Будь-яка людина, звичайно, буде реагувати. Всі переселенці — це зона ризику. Серед цих переселенців також є жінки, діти, є вагітні, люди ,які вже мали певні розлади психоемоційної сфери, або взагалі психічні розлади, до яких додалися ці надпотужні стресогенні чинники.
Ті, що залишилися під окупацією? Страшні речі. На нас виходять через соціальні мережі, ми продовжуємо спілкуватися з тими людьми, які там залишилися. Війна — одне слово.
А за кордоном? У мене тут і з Великобританії, і з Нідерландів, Бельгії декілька жінок, з Німеччини, з Польщі.Ми спілкуємося і намагаємося надати хоча б консультативну допомогу, хоча б порадами і розписуємо схеми лікування.
Стан психічного здоров’я значно погіршується і, на жаль, тенденцій до його покращення поки немає. Нам потрібно, перш за все — лікарям, психологам, державі приділяти цій проблемі величезну увагу і вибудовувати ефективні технології надання цієї допомоги, які б цю тенденцію негативну зупинили і надавали таку допомогу, яка б покращила і психічне, і фізичне здоров’я нашого населення.
Стан психіки, безпосередньо впливає на стан соматичного здоров’я. Є така величезна проблема, як психосоматика. Десь людина пережила тяжкий стрес і потім в неї підвищується тиск, вміст цукру, проблема шлунково-кишкового тракту. Все в нашому організмі дуже тісно пов’язано.
"Дітям потрібна особлива увага"
Психологи кажуть, що навіть якщо дитина не бачила війни, не чула вибухів, але покинула свій дім, в неї вже можуть бути психологічні розлади з цього приводу. Скажіть, будь ласка, чи дійсно вразливіша психіка дитини ніж дорослого?
— До 16-ти років в них ще не сформована система психологічного захисту. Діти і підлітки — найбільш вразлива верства населення.
Звичайно, дитинка, якщо вона жила в певному середовищі — будинку, квартирі, спілкувалася з тими чи іншими людьми, коли відбулася евакуація і вся родина потрапила в інші умови — це надпотужний стрес для дорослих, а для дітей ще більший стрес.
Дитина не розуміє, де вона і що з нею відбувається, вона бачить, що всі в напруженому стані, кожна дитина все це болісно сприймає і все це впливає на стан дітей. До дітей, до підлітків потрібна особлива увага, і від батьків, від рідних, від всіх людей, які оточують цих дітей.
А яка сама увага? Наприклад, дітям маленьким, умовно, до семи років, чи пояснювати їм правду: говорити, що йде війна, як говорити що додому не можна?
— Доступними, зрозумілими для дитини словами. Наприклад: ми тимчасово не можемо бути там, де були раніше, ми зараз тут. Бачиш: у нас нормальні умови, квартирка, тепло, у нас є вода, газ, що поїсти, ми всі разом.
Немає готових рецептів, кожні найкраще знають свою дитину і повинні знайти найбільш потрібні слова для власної дитини.
Найголовніше, щоб діти відчували любов і турботу від батьків. Грубощі, ми навіть дорослі дуже важко сприймаємо, а якщо на дитинку кричать і невідповідно до дитячого статусу відносяться, то дитинка ще більш реагує, і в неї ще більше загострюються її психологічні проблеми.
Чи є якісь поради батькам підлітків, у яких у них і без війни непростий вік?
— Підлітки — це особлива категорія. Від 14 до 16-17 років формується соціальний статус підлітка, тобто він прибивається до тієї чи іншої "стаї", до соціальних груп, і якою буде ця соціальна група — залежить перш за все від батьків. Або це буде нормальна група, яка дозволить цьому підлітку далі йти в цьому житті і досягати успіхів і стати особистістю, або, на жаль, якщо втрачається цей контроль, емоційний контакт з підлітком, то багато підлітків йдуть не тією дорогою і починаються адаптивні розлади, розлади поведінки, злочинні проступки. Цього не можна допускати.
Все це залежить від того, наскільки ефективними і теплими є стосунки в тій чи іншій родині.
"Лінь може бути першим проявом депресії"
Спочатку у людини панічні атаки, а потім проявляється ПТСР? Як людині дізнатися, що їй вже потрібно звернутися по допомогу?
— Панічні атаки — це не смертельно. Важко їх переживати, але не смертельно. Ми всі можемо надавати допомогу собі. Критерій, коли потрібно звертатися по допомогу — ситуація, коли людина вже не може впоратися з цими проблемами і ці проблеми практично вибивають людину з життєвої колії: людина не може виконувати свої повсякденні обов’язки. Чи то професійні, чи то соціальні, як мама, наприклад, або дружина.
Коли людина не може виконувати свої повсякденні обов’язки, працювати, бути мамою або дружиною через якийсь стан, потрібно звертатися по допомогу.
Панічні атаки, тривога у певної категорії, може у 20-ти відсотків населення зустрічається. А окрім панічних атак є багато ще різних станів, при яких у людини теж порушується якість життя і на ці прояви людям слід звертати увагу.
Ми зараз проводимо роз’яснювальну роботу і в засобах масової інформації, і в соціальних мережах, ми публікуємо тематичні розробки — про панічні атаки, про депресивні стани, про нав’язливі стани, про різні прояви психічних станів. Їх дуже багато і всі ці розлади потребують певних технологічних підходів і схем лікування і потім профілактики, і реабілітації людей.
Тобто, якщо людина не хоче вставати вранці, вмиватися, робити якісь домашні справи — це може бути не лінь, а розлад, на це теж треба звернути увагу?
— Звичайно. Найчастіше такі прояви спостерігаються при депресивних розладів. Депресія різна, є різні ступені — легка, помірна, тяжка. Але найчастіше перші прояви депресії, як ви влучно сказали — лінь. Людина, особливо зранку, це також важливий момент, не може прокинутися, ну в неї і якість сну погіршується і падає життєва енергія і ті справи, які людина робила залюбки, повсякденно — вона не може цього робити, не може виконувати.
Ще гірша проблема — це стан дистресу, який породжує стрес. Дистрес — це стан, при якому порушується адаптація людини: тобто людина не може адекватно реагувати на всі повсякденні події її життя і в неї виникає стан психологічного, фізичного дискомфорту і все це приводить до появи депресивних розладів, до появи різних соціально-деструктивних форм поведінки, наприклад багато людей вдаються до так званої адиктивної поведінкиАдиктивна поведінка — порушення поведінки, що виникає в результаті зловживання різними речовинами, що змінюють психічний стан людини, включаючи алкоголь і тютюн., наприклад, коли людині погано — найперше, найдоступніше — прийняв алкоголь, начебто легше стало.
Але проблема алкоголю і взагалі психотропних речовин в тому, що спочатку людина приймає алкоголь, а потім, щоб не стало погано, тобто зворотний ефект алкоголю, коли формується психічна, іноді фізична залежність від алкоголю і інших речовин зі всіма наслідками для психічного і фізичного здоров’я людини.
Стрес, психічні розлади і величезний момент психічних розладів це зловживання різними психотропними речовинами це величезна проблема під час війни і все це ми повинні розглядати в комплексі.
"Коли відчуваєте тривоги, йдіть на прогулянку або робіть вправи"
Якщо говорити про тривогу, чи можете ви порадити якісь фізичні вправи, якими б людина могла заспокоїти себе
— Найкраща вправа — це свіже повітря, Коли людина відчуває дискомфорт і з’являється тривога — всі справи відкладіть, одягніться в спортивне і просто виходьте на вулицю, дивіться, що навколо вас відбувається.
Перш за все, почніть рухатися. Рух — це викид ендорфінів, природних антидепресантів, не тих, які ми купуємо в аптеці, а тих, які є в нас. Треба стимулювати, щоб їхня продукція збільшилася.
І відразу почніть посміхатися. Йдуть люди, ніякої ж для вас проблеми немає, щоб посміхнутися людині, хай ви і не побачите у відповідь посмішку. Але все ж таки, моя практика свідчить: якщо ти посміхаєшся, навіть похмура людина до тебе буде прихильніше ставитися.
Коли з'являється тривога йдіть на прогулянку, ідіть в магазин, просто пройдіться. Рух або просто контакти з людьми значно поліпшать ваш стан.
Також зателефонувати другу, подрузі, тим людям яким ви довіряєте, просто поспілкуватися, розповісти про свій стан, про свої почуття, про проблеми і вам звичайно стане легше.
90% звертаються за власним бажанням
Порушення сну, дратівливість — із такими запитами люди до Гугла і можуть нагуглити собі заспокійливі. Чи правильно так робити?
— Звичайно краще звернутися до фахівців. Зараз всі медичні заклади, що релоковані, мають свої сайти. Ми всі маємо можливість дистанційно надавати чи то психологічну, чи то спеціалізовану допомогу.
Коварство снодійних в тому, що багато з цих снодійних викликають залежність дуже швидко. Зі снодійними потрібно бути дуже обережними.
Або, до прикладу, транквілізатори. Так, ми їх застосовуємо, але певна доза має бути, певний термін, не більше 12 днів. Є правила, як їх починати приймати, як від них відмовлятися. Все це технології.
Бажано, щоб все це було під контролем лікаря. Або психіатра, або зараз майже всі люди мають декларації з сімейними лікарями. Сімейні лікарі зараз масово проходять навчання з основ психічного здоров'я.
Чи досі залишаються ті люди, які соромляться звертатися до психіатрів і думають, що зможуть зі всім цим впоратися самотужки?
— Є велика проблема, ми її називаємо стигматизація — пересторога від звернення до психолога або психіатра. Зараз звернення не несе ніяких наслідків, ми не ставимо на диспансерний облік. Диспансерний облік був скасований відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я ще в 2018 році. Ми не ставимо людей на диспансерний облік, відповідно, людина, яка звертається за допомогою, вона просто отримує цю допомогу і ніяких наслідків, пов'язаних, наприклад, як раніше було, із отриманням водійських прав, немає.
Не бійтеся звертатися за допомогою до психолога, психотерапевта, психіатра. Чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим ефективніше буде лікування.
Буває таке, що людина поводиться неадекватно, невідповідно ситуації, це помічають близькі люди. Що робити в цьому випадку?
— Є закон про надання психологічної допомоги. Взагалі десь 90% до нас звертаються самостійно, або за направленням сімейного лікаря. Але якщо у людини виникають певні психічні розлади, таких захворювань 3% — це шизофренія, важкі психічні захворювання.
Найголовнішим проявом важкого психічного захворювання є зниження, а потім і втрата людиною критики до свого стану. Людина не усвідомлює неправильність своєї поведінки. Але близькі люди бачать цю неадекватність, звертаються до психіатра, пишеться відповідна заява і якщо людина в стані маніфестації, психозу, є загроза для її життя, або життя оточуючих людей в такому випадку закон передбачає навіть примусову госпіталізацію. Але таких випадків невелика частка.
Читайте також
Прийняли вже сотні людей. Луганський Центр психічного здоров'я відновив роботу: які скарги у пацієнтів
В Україні запустять Нацпрограму психічного здоров’я для подолання травм, завданих війною
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
