Перейти до основного змісту
У березні в Україні зафіксували 20 злочинів проти свободи слова — IMI

У березні в Україні зафіксували 20 злочинів проти свободи слова — IMI

ЗМІ
Репортер на війні
Репортер на війні. Getty Images

У березні 2023 року в Україні зафіксували 20 злочинів проти свободи слова, шість із них скоїла Росія проти українських медіа і журналістів.

Такі дані в межах щомісячного моніторингу "Барометр свободи слова" наводить Інститут масової інформації (IMI).

Серед злочинів проти медіа, які вчинила Росія: обстріли журналістів та редакцій медіа, кіберзлочини. Водночас ІМІ зафіксував 14 порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки погроз, перешкоджання, обмеження доступу до публічної інформації та кіберзлочини.

"Загалом в Україні загинуло 50 медійників унаслідок російської збройної агресії. З них вісім – під час виконання професійних обов'язків, 42 загинули як учасники бойових дій або стали жертвами російських обстрілів не під час виконання журналістської роботи", — зазначається в дослідженні.

У березні на фронті на Бахмутському напрямку загинули двоє медійників, що пішли захищати Україну, – оператор Суспільного Олексій Ольховик та журналіст інформагентства "Вчасно" Олександр Цахнів.

У березні в Україні зафіксували 20 злочинів проти свободи слова — IMI
Військовий, оператор Суспільного Олексій Ольховик, який 13 березня 2023 року загинув у Бахмуті. Фото: Facebook/Олексій Ольховик

Під обстріл російських військ потрапили знімальні групи редакцій ВВС (на Херсонщині) та Донбас.Реалії (біля Бахмута).

Дві редакції зазнали руйнування під час обстрілу росіян. У Нікополі на Дніпропетровщині пошкоджено будівлю та обладнання радіостанції “Ностальжи”.  У місті Берислав на Херсонщині росіяни влучили в будівлю газети “Маяк”.

Також ІМІ зафіксував два випадки кіберзлочинів у березні: російські хакери намагалися захопити ефір радіо FM “Галичина”, а редакція РБК-Україна звернулася до кіберполіції через підробку їхнього сайту та фейковий матеріал із критикою Головнокомандувача Збройних сил України Валерія Залужного.

Серед 14 випадків порушень свободи слова, за які відповідальна українська сторона, чотири ІМІ зафіксував за один день – 30 березня. Три з них сталися в Києво-Печерській лаврі, де журналісти зазнали нападу з боку представників УПЦ (МП) під час спроби поставити запитання щодо недопуску роботи комісії Міністерства культури та інформаційної політики з передання будівель Лаври державі. Зокрема напад було скоєно на знімальну групу Суспільного. Після ранкової служби на території Києво-Печерської лаври один зі священників заважав працювати знімальній групі каналу, штовхнув кореспондентку Дар'ю Нематіан Золбін та зірвав кріплення на камері оператора Віктора Мозгового. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності в Києво-Печерській Лаврі, а 3 квітня священнослужителю УПЦ (МП) повідомили про підозру.

Перешкоджали роботи знімальних груп Прямого та 5 каналів біля Києво-Печерської лаври й віряни УПЦ (МП): провокували, штовхали, намагалися вибити техніку, били по ногах.

У Чернігові знімальній групі місцевого телеканалу “Дитинець” 30 березня бізнесмен та екскандидат у депутати Сергій Берестовий зламав камеру під час знімання в кафе в центрі міста. Кореспонденти намагалися взяти коментар у депутата міської ради Юрія Тарасовця щодо його відсутності на засіданні сесії. Разом з ним у кафе був Берестовий, який напав на журналістів. За фактом нападів у Києві та Чернігові поліція відкрила кримінальні провадження щодо перешкоджання професійній діяльності журналістів.

Щодо обмеження доступу до публічної інформації, у Волинській обласній держадміністрації не надали інформації Центру журналістських розслідувань “Сила правди” про кількість осіб, яким видали дозволи для виїзду за кордон. У Миколаєві 16 березня відбулося засідання обласної ради, на якому ухвалили рішення щодо керівництва ради. Представників медіа на засідання, яке вперше з початку повномасштабної війни пройшло в офлайн-режимі, не запросили, трансляції також не було.

Серед погроз випадок у Полтаві, де журналістка “Полтавської хвилі” Анастасія Мацько заявила, що під час сесії міської ради їй погрожували двоє посадовців. Тиску зазнала журналістка-розслідувачка із Закарпаття Олена Мудра. Вона заявила про збір її персональних даних і тиск через професійну діяльність. Обидві медійниці звернулися з відповідними заявами до поліції, пише ІМІ.

Читайте також

Редактори з майже сорока світових видань вимагають звільнити заарештованого у РФ журналіста Евана Гершковича

Закарпатська журналістка Олена Мудра заявила про тиск після виходу її розслідування

Зачинено: у Лаврі комісія, яка має передати майно державі, не змогла потрапити на об'єкт для перевірки

Представники УПЦ (МП) пошкодили камеру та штовхнули журналістку Суспільного біля Лаври

У Бахмуті загинув оператор Суспільного Олексій Ольховик

Житомир став другим містом в Україні, де військові кореспонденти презентували документальний фільм "Ефект присутності"

Топ дня
Вибір редакції
На початок