Щодня десятки жителів Донецької області виїжджають з небезпечних населених пунктів. Обов'язкова евакуація в регіоні триває понад сім місяців. Прихисток переселенці можуть знайти у західних областях. До 18 квітня обласна влада обіцяла житло на Черкащині, з 18 квітня можна виїхати у Житомирську область. Прихисток можна шукати не лише в Україні, але й за кордоном. Суспільне Донбас поспілкувалось з біженками з Краматорська, які рік тому виїхали до Польщі, а зараз працюють в організації, яка надає житло біженцям з України. Які умови проживання й чи минула адаптація — читайте в матеріалі.
Рік тому жительки Краматорська Ганна Бахман та Олена Пустовіт виїхали з міста. Евакуаційним потягом вони спочатку приїхали до Львова, а вже через три дні були на вокзалі у польському Перемишлі. Кажуть, зовсім не знали, що робити далі.
Тут жінок зустріли волонтери благодійної організації Fundacja Duszpasterskiej Troski o Rodzinę та запропонували тимчасовий прихисток. Зараз Ганна та Олена працюють тут волонтерками та допомагають українцям, які шукають порятунку у Польщі.
Їхали у невідомість
"Виїхали з Краматорська 16 березня евакуаційним потягом до Львова. У Львові зупинились у знайомої бібліотекарки Наталі Білути. Тут побули три дні і вирішили їхати у Європу. Ми повністю їхали в невідомість. Ввечері вийшли на залізничній станції у Перемишлі, і далі не знаєм куди і як. Нам допомогли волонтери, довезли до вокзалу і потім запропонували зупинитись у прихистку, який організувала "Fundacja Duszpasterskiej Troski o Rodzinę", — згадує Ганна Бахман.
Ця польська благодійна організація до повномасштабного вторгнення РФ до України працювала із родинами. А з березня 2022 року, коли у Польщу почали приїжджати багато українських біженців, фундація почала допомагати українцям: надавали тимчасовий прихисток, допомалаи оформлювати документи та організовували виїзд людей в інші країни Європи.
"Коли ми приїхали на місце, нам сказали, що ми можемо відпочити, подумати, що робити далі, прийти до тями. Спочатку нас тут було близько 20 людей, а потім почали привозити людей. І через деякий час нас було вже близько сотні. Люди розгублені, бо втікали від війни. Полякам ми дуже вдячні, вони до нас дуже гарно ставляться. Створили тут добрі умови", — каже Ганна.
Очолює благодійну організацію священник Марек Махава з Перемишля. Саме він започаткував цей проєкт та залучив багатьох благодійників з різних країн.
Одним з них є англійський кінорежисер Данкан Джонс. Саме за допомогу українським біженцям Махаві присудили польську премію "Людина року — 2022".
"Головна вимога — це, щоб люди не відчували себе біженцями, а відчували себе людьми", — згадує слова священника Ганна.
Житло для українців у Польщі: яку допомогу надають волонтери
Аби створити гідні умови для біженців, за гроші благодійників орендували готелі та бази відпочинку, готували їжу.
Також волонтери організації допомагають українцям оформити необхідні польські документи, отримати фінансову допомогу та працевлаштуватись. Тим, хто не планує залишатись у Польщі, допомагають виїхати в інші країни Європи.
"Коли ми приїхали, то польської не знали, розмовляли українською. І насправді в наших мовах дуже багато схожих слів. Ми порозумілись. Вже за цей рік ми вивчили мову. Тут підібрався дуже гарний колектив. І ми раді, що стали його частиною. Спочатку ми самоорганізувалися та почали працювати волонтерами: прибирати, готувати їжу, допомагали, тим хто щойно приїхав. А потім нам запропонували тут залишитись та працювати", — розказує жінка.
Зараз фундація має чотири тимчасових прихистки для українців, в яких можна зупинитись на 120 днів безкоштовно. Якщо люди хочуть тут жити більше, то з них беруть символічну плату у розмірі 5 злотих на добу.
Волонтери організації можуть зустріти людей або з Медики — пішого переходу на україно-польському кордоні, або на вокзалі у Перемишлі.
"Зазвичай люди тут не живуть чотири місяці. Людям допомагають оформити всі необхідні документи, допомагають з медичними послугами та доплатами. Це тимчасовий прихисток, де люди можуть виспатись, відпочити", — каже Ганна.
Волонтери організації постояльцям допомагають оформити необхідні документи та грошову допомогу.
"Головне у Польщі отримати "Песель". Він надає право на безкоштовну медицину і право на грошові виплати: дорослим єдиноразово виплачують 300 злотих, а дітям щомісяця по 500 злотих на дитину. Аби оформити необхідні документи ми веземо людей у всі соціальні служби, у банки. Ця процедура займає максимум три дні. Також приїжджають до нас в осередок представники ООН та інших міжнародних організацій та оформлюють людям допомогу по 700 злотих на три місяці", — розказує Олена Пустовіт.
"Крім того, тут багато проводять майстерок, приїздять волонтери з Франції, Італії. Крім того, дітей влаштовують у школи, працюють лікарі волонтери з Америки, Канади. є психологи та мовні курси", — додає Олена.
Як розказують Ганна та Олена, зараз в одному прихистку фундації живуть три родини з Донеччини, а загалом — 70 людей з Запоріжжя, Харкова та інших регіонів України.
"У березні минулого року у чотирьох прихистках нас було близько 400 людей. Зараз людей менше — 200. У нас є два водії з Харкова, вони тут живуть з родинами. За весь цей час через нас пройшло понад 1500 людей, ми як раз займаємося реєстрацією людей, які приїжджають", — Олена Пустовіт.
Ми тут не біженці, а гості
Регіон, де розташовані прихистки організації — це заповідна зона. Влітку тут буває багато туристів, організовують кемпінги.
"Тут заповідна зона, і влітку приїжджають багато туристів. Тож наші постояльці можуть знайти собі підробіток. Минулого літа наші люди доглядали з конями, інші працювали у кав’ярні, або в магазинах", — розказує Олена.
Олена також розказала, що з місцеві жителі підтримують українців, і вони знайшли собі тут справжніх друзів.
"Я тут живу з мамою, їй 81 рік. І кожного вечора ми ходимо на прогулянку. Восени ми гуляли і біля одного двору я підняла яблуко. Чую, що з двору мене кличуть: пані, пані. Виходить бабця і питає: вам потрібні яблука? Приходьте беріть. І ми через кілька днів прийшли до неї зібрати яблука з трьох яблунь і зварили з них 120 банок джему для нас. Також тут у людей багато пасік, місцеві нас пригощають медом, приносять речі, допомагають хто чим може", — розказує Олена.
"Ми тут не відчуваємо себе біженцями, а скоріше гостями. Ми працюємо з поляками, порозумілися, з’явились справжні друзі. Поляки підтримують українців переживають, щоб і до них це не дійшло. Вони розуміють, що наші воїни захищають також і їх також. Вони кажуть, будемо допомагати вам стільки скільки треба, але щоб до нас не дійшло. В історії наших країн було багато протиріч. Проте як Польща мудро вчинила і підтримала Україну, бо зараз у нас один спільний ворог", — додала Ганна Бахман.
Читайте також
Поліцейські продовжують вивозити людей з-під обстрілів з Авдіївки та сусідніх сіл
За час обов'язкової евакуації з Донеччини виїхали майже 50 тисяч людей — Мінреінтеграції
Примусова евакуація дітей з Бахмута: пояснення юриста, як це відбуватиметься
Вивезли родину з дітьми та поранену жінку: як відбувається евакуація людей з лінії фронту
Російська армія обстрілює машини-бронекапсули, в яких евакуюють дітей з Бахмута — Верещук
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
