15 травня світ відзначає Міжнародний день клімату – це хороший привід розповісти читачам про те, що відбувається з планетою – і як можна допомогти їй вже сьогодні. Навіть найзатятіші скептики, згадавши на диво дощову українську зиму та забруднення повітря в Києві, не зможуть після цього заперечувати глобальні зміни клімату. Температура повітря підвищується кожного десятиліття, а три роки з 2015 по 2017 стали найспекотнішими за всю історію спостережень.
Якщо середня температура підніметься хоча б на 2 градуси за Цельсієм, це серйозно вплине на навколишнє середовище та звичне життя людства. За словами кліматолога Майкла Оппенгеймера, двох градусів вистачить, аби "змінити наш світ до невпізнаваності" та вплинути мало не на всі сфери життєдіяльності. Згідно з іншими дослідженнями, з підвищенням середньорічної температури на 1 градус Цельсія не менш як мільярд осіб будуть змушені адаптуватися або мігрувати, щоб залишатися в кліматичних умовах, які найкраще підходять для сільського господарства, тваринництва та праці просто неба.
Оппенгеймер та інші науковці заявляють, що незважаючи на розвиток сфери відновлюваної енергії, середня температура може зрости на 3 градуси. Приводи задумуватися закінчились уже давно, настав час хвилюватися. Але кожен з нас може зробити свій внесок у спільну справу життя на планеті Земля, щоб майбутнє здавалося не таким похмурим і безрадісним.
Читайте також: "Взаємозалежність. 7 оригінальних короткометражок про зміну клімату"
Наочні приклади впливу на екологію
Словом 2019 року за версією Оксфордського словника став цілий вислів — "надзвичайна кліматична ситуація" (climate emergency). У короткому списку претендентів можна знайти словосполучення "дії на захист клімату" (climate action), "заперечення глобального потепління" (climate denial) і "кліматична криза" (climate crisis). Разом з появою в інформаційному полі таких людей як Грета Тунберг це доводить, що потроху про проблему починає замислюватися велика кількість людей по всій земній кулі.
Здебільшого екологічна проблема пов'язана з промисловою революцією: рівень вуглекислого газу зростає, площа лісів за історію людської цивілізації зменшилася майже вдвічі, щорічний обсяг заготівлі деревини перевищує річний приріст на 20-24%, а кількість видів рослин і тварин на Землі в останні століття стрімко скорочується (у 500 разів швидше, ніж раніше). Але статистичними даними легко маніпулювати, і хоча вони повинні лякати своїми цифрами, середньостатистичній людині це мало про що говорить, тому розгляньмо конкретні випадки.
Пів мільйона мідій зварилися живцем на пляжі Нової Зеландії: через підвищення температури в океанах, високого тиску і низьких полуденних відливів на пляж Maunganui Bluff викинуло сотні тисяч мідій.
Вперше за всю історію Антарктики температура піднялася вище 20 градусів: бразильські метеорологи, які зареєстрували екстремальні показники, назвали це значення "неймовірним і аномальним". З цього випливає ще один недавній рекорд температури: 6 лютого аргентинська дослідницька станція на Есперансі заміряла 18,3°С, що стало найвищим показником на континентальному Антарктичному півострові. Цей регіон зберігає близько 70% прісної води у світі у вигляді снігу і льоду. Вчені ООН прогнозують, що до кінця цього століття океан буде на 30-110 см вище залежно від зусиль людини щодо скорочення викидів і чутливості крижаних щитів.
Океани теплішають: у 2019 році води світового океану нагрілися до рекордного рівня. За минулий рік середня температура стала на 0,075 градусів за Цельсієм вище середньої за 1981-2010 роки. Це число може здатися вам незначним, але вчені навели більш зрозуміле і страшне порівняння.
За останні 25 років надлишкове тепло, поглинене океанськими водами через глобальне потепління, можна порівняти з енергією 3,6 мільярда викинутих атомних бомб. Це п'ять атомних бомб на секунду. Є інше, ще конкретніше порівняння: "Уявіть, що кожна людина на Землі нагріває світовий океан сотнею фенів". Спробуйте усвідомити цей масштаб.
Звісно, не всі дослідження науковців слід сприймати буквально. Так, існують цикли коливання температури, а у людства є дані лише за останні 100-150 років (цього недостатньо, щоб прогнозувати з максимальною точністю). Вчені навіть не можуть одностайно відповісти на питання, в який бік змінюється клімат. На нас чекає "глобальне потепління" або новий "льодовиковий період"? Але те, що ситуація загострюється і винна в цьому людина – факт.
Яка ж небезпека для людей
Ризик серцево-судинних захворювань: першими, на кому позначиться різка зміна кліматичної ситуації – люди похилого віку. За даними ВООЗ, від хвороб серця і судин щороку вмирає 18 мільйонів людей (31% від усіх смертей на планеті), і вчені вважають, то через високу температуру показники будуть зростати. У Мічиганському університеті ще раз підтвердили відомий факт: після різких стрибків від спеки до холоду і навпаки зазвичай збільшується кількість смертельних інфарктів.
Інфекційні захворювання: потепління океанів і зміна клімату призводять до екстремальних погодних умов, які спричиняють зростання інфекційних захворювань. У деяких регіонах збільшується тривалість сезону дощів, в інших довшають періоди посухи, а в якихось місцях повністю змінюються кліматичні умови, через що з’являються раніше непристосовані до місцевої погоди інфекції.
Сажа і пил: дрібні тверді частинки-забруднювачі в атмосфері підвищують ризик розвитку раку легенів, хронічної обструктивної хвороби і навіть цукрового діабету. Науковці з Американського хімічного товариства підрахували, що забруднення повітря зменшує показник середньої очікуваної тривалості життя при народженні на цілий рік.
Психічне здоров'я: вплив зміни клімату на фізичне здоров'я добре відомий, з повним його списком навіть можна ознайомитися на спеціальній вікі-сторінці. А ось вплив на психічне здоров'я люди почали усвідомлювати тільки в останнє десятиліття. Американські психологи дійшли висновку, що глобальні зміни клімату неминуче негативно вплинуть на психіку: збільшиться кількість самогубств, сезонні депресії стануть ще менш передбачуваними. З повним текстом дослідження 2011 року ви можете ознайомитися за посиланням. Та й самі можете згадати, якими дратівливими стають люди спекотного літнього дня.
Чим кожен з нас може допомогти
Перейдемо від питання "хто винен?" до "що робити?". Звісно, глобальну боротьбу повинен вести уряд на державному рівні: регулювати рівень викидів великих підприємств, працювати над скороченням вуглекислого сліду в мегаполісах тощо. Але від уряду рішучих справ найближчим часом чекати не доводиться, тому звичайні громадяни, тобто ми з вами, теж можуть зробити свій внесок.
Схуднути: люди із зайвою вагою виробляють більше вуглекислого газу порівняно з худими і споживають більше їжі та напоїв, на виробництво яких теж витрачається енергія. Ожиріння як глобальна проблема призводить до викиду зайвих 700 мегатонн вуглекислого газу, що становить близько 1% від усіх викидів.
Менше працювати: чотириденний робочий тиждень може допомогти в боротьбі з глобальним потеплінням. Автори дослідження проаналізували рівень парникових газів у декількох країнах з 2012 по 2016 рік. Очікувано, що в робочі години рівень забруднення від підприємства максимальний, а на вихідних цифра скорочується. Крім того, у вихідні працівники менше їздять – відповідно, транспорт менше впливає на атмосферу.
Переходити на сонячні панелі: сонячні панелі і вітрогенератори, можливо, ще не здатні повністю забезпечити нас електрикою, але їх використання скорочує викиди в 30 і більше разів. У майбутньому це число ще зросте. А використання електромобілів або електроскутерів для пересування по місту знизять викиди вуглекислого газу в мегаполісі.
Менше пластику: одноразові трубочки, пакети, стаканчики, пляшки, упаковки для м'ясних виробів та багато іншого руйнує екологію. І поки серед нас панує ця епоха споживання – ситуація буде погіршуватися. Прати поліетиленові пакети не вихід, але мода на екосумки для продуктів вже стала буденністю.
Заборони на використання одноразового пластику, які зараз ухвалюють в багатьох країнах, дозволять скоротити кількість сміття і викидів в атмосферу. На сайті українського проєкту No Waste (і це не реклама) є все необхідне для сортування сміття, а в крамниці Zero Waste можна придбати екологічно чисті товари та навіть пройти освітній курс "Як жити екологічно?".
Скоротити використання води: все просто, економія води знижує вуглецеве забруднення. Вимикайте кран під час чищення зубів, використовуйте прилади з маркуванням WaterSense.
Підвищити енергоефективність будинку: світлодіодні лампи споживають до 80% менше енергії, ніж звичайні. При покупці холодильників, пральних машин та іншої побутової техніки шукайте знак Energy Star. Він підкаже вам, які з них найбільш ефективні. І подбайте про герметизацію будинку на період холодів – на опалення витрачається майже половина енергії, а належна теплоізоляція дозволить не пускати цю енергію коту під хвіст через протяги.
Говорити про проблему: це як з рухом людей проти щеплення, коли раптом виявляється, що навіть базові знання про навколишній світ потрібно популяризувати, щоб вони стали правдою для більшості. Тому один із найкращих способів допомогти в боротьбі з глобальною зміною клімату – це поговорити з друзями та сім'єю, спробувати залучити їх до зеленого руху.
З'їдайте їжу, яку купили: приблизно 10% споживаної в США енергії йде на вирощування, перероблення, упаковування і транспортування харчових продуктів – близько 40% з них просто відправляються на звалище. Не викидайте продукти, щоб купити нові – з'їдайте їх (тільки якщо вони не зіпсовані!) і навіть цим трохи допоможете екології.
Ще чотири методи: для тих, хто не терпить напівзаходів, є кілька найбільш ефективних методів, які істотно зменшують ваш вуглецевий слід. Це особливо важливо для молоді, яка тільки починає формувати свій образ життя:
- Дотримання дієти на основі рослин (економить 0,8 тонн еквівалента CO2 на рік).
- Уникнення авіаперельотів.
- Життя без автомобілів (заощаджує близько 2,4 тонн еквівалента CO2 на рік).
- Створення невеликих сімей.
Важливо усвідомити, що всі наші дії мають певні наслідки. Турбота про навколишнє середовище, про яку вчені говорять останні кілька десятків років – не порожній звук і не модна тенденція, а гостра потреба. Людині важко мислити масштабно і зазирнути в майбутнє, адже випадково викинутий пластиковий стаканчик або недопалок стане лише краплею в морі відходів. Але нам, вам і нашим дітям жити в цьому світі, тому краще (і легше) всього ввести турботу про екологію у звичку. Тоді наше (ваше і наших дітей) життя стане приємніше і чистіше.
Читайте також: "Вчені розповіли, коли планета втратить коралові рифи"
