В реанімації інфекційної лікарні у Харкові на ШВЛ — 23-річний пацієнт з COVID

В реанімації інфекційної лікарні у Харкові на ШВЛ — 23-річний пацієнт з COVID

В реанімації інфекційної лікарні у Харкові на ШВЛ — 23-річний пацієнт з COVID

До Харківської обласної інфекційної лікарні госпіталізували 23-річного пацієнта без супутніх патологій зі стрімким перебігом хвороби — підтвердився СOVID-19.

Про це в ефірі "Теми дня" на Суспільному розповів анестезіолог — консультант обласної інфекційної лікарні Володимир Корсунов.

"У відділенні інтенсивної терапії лежать не лише літні люди. Звісно, що це більша частина пацієнтів, понад 60 років або понад 50, але є і молоді пацієнти. У нас був пацієнт 28 років, який, на жаль, загинув, через те ще, у нього ще було фонове захворювання, лейкоз. Вчора надійшов хлопець 23 років, взагалі без супутньої патології, з дуже стрімким перебігом і погіршенням стану, яке змусило нас за добу від його надходження перевести його на інвазивну штучну вентиляцію легень. І сьогодні ми отримали підтвердження того, що у нього СOVID-19", — повідомив він.

В реанімації інфекційної лікарні у Харкові на ШВЛ — 23-річний пацієнт з COVID

Володимир Корсунов розповів, що станом на ранок 18 червня в обласній інфекційній лікарні було 260 пацієнтів

За словами Корсунова, це перший випадок госпіталізації до відділення інтенсивної терапії пацієнта з СOVID-19 у такому віці без фонових патологій.

Після ефіру лікар уточнив, що пацієнт не страждав на будь-які інші захворювання і не має надмірної ваги. Анестезіолог нагадав про випадки захворювання на коронавірус серед молоді у світі: "Такі кейси є у всьому світі, вони описані".

За словами Корсунова, станом на ранок 18 червня у відділенні інтенсивної терапії 12 пацієнтів, 11 з них — на штучній вентиляції легень, як інвазивній, так і неінвазивній.

"У відділенні інтенсивної терапії пацієнти стали значно більш тяжкими. Якщо в нас на початку епідемії половина хворих знаходилась лише на оксигенотерапії, через маску, і не потребувала під'єднання до апаратів штучної вентиляції легень, то станом на сьогодні я вам доповів, що з 12 хворих 11 були під'єднані до апаратів штучного дихання. І ще по лікарні хворих, які отримують кисень, близько 30", — сказав Корсунов.

"Половина (у відділенні інтенсивної терапії — ред.) на інвазивній, тобто через трубку, яка введена в гортань, а половина — на неінвазивній, за допомогою маски. Але це всі хворі на штучній вентиляції легень. У нас чомусь це подається як киснева підтримка (у зведеннях Харківської ОДА йдеться про "кисневу підтримку" — ред.). Це абсолютно некоректний термін, бо це кисень через маску, а тут хворого під'єднують до апарату, який не лише кисень подає, а і забезпечує певний тиск на вдиху, видиху, концентрацію кисню в дихальній суміші, моніторує параметри дихання і таке інше", — сказав анестезіолог.

Збільшення кількості тяжких випадків лікар пов'язує передусім зі збільшенням кількості хворих загалом.

"Відповідно, і відсоток хворих з тяжкими формами буде пропорційно зростати до загальної кількості хворих, у яких діагностують цю інфекцію. А, по-друге, мені здається, що на дошпитальному етапі лікарі дуже не допрацьовують. У них немає, чи то інформації, чи то бажання...", — сказав анестезіолог.

Основною причиною летальності Корсунов називає тяжкість захворювання, але наголошує: на ситуацію значно впливає завантаженість медзакладу.

"При тому, що штат відділення інтенсивної терапії розрахований на 6 ліжок, це 1 черговий лікар і 2 чергових медсестри, вони не можуть виконати на 100% так, як це треба, свої завдання, свої необхідні дії, адже вони не встигають!" — сказав він.

Автори: Віта Дубовик, Валерія Гецко

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди