Криміналіст з Чернівців Василь Багрій разом з колегами понад два місяці допомагав фіксувати воєнні злочини на Херсонщині. Там обстежували місця, де перебували російські військові. Інколи працювали під обстрілами. Зібрані матеріали допоможуть визначити конкретних солдатів та в майбутньому притягнути їх до відповідальності. Переказуємо розмову криміналіста про те, як документують злочини, враження від побуту окупантів та згадки про зустріч з місцевими.
"Криміналіста важко чимось вразити, бо ми зіштовхуємося з особливо важкими злочинами. На той момент думали, що бачили все", – пригадує Василь Багрій.
Перший виїзд криміналістів був на Київщину. Там вчилися документувати воєнні злочини й обстежували місця у деокупованих Бучі та Ірпені. Багрій каже, тоді найбільше вразила масовість загиблих людей, зруйновані житлові будинки та дороги. Крім основної роботи, розвозили гуманітарну допомогу в райони, куди не могли доїхати волонтери.
"Коли виїжджали з Чернівецької області й проїжджали сусідні, то ніби війни немає – все ціле, діти граються, а люди ходять вулицями. На Київщині людей було мало, бо майже всі виїхали. Була спалена техніка й зруйнована інфраструктура – все чорне й в сажі. Були шоковані від побаченого".
На Херсонщині криміналісти працювали у Бериславському районі. За словами Багрія, там йшли великі бої з російською армією, тому переважно все було зруйноване. Впродовж двох місяців оглянули понад 50 об'єктів – це будівлі, де були катівні, адміністративні приміщення, школи й садочки, а також автомобілі, якими їздили російські військові.
Криміналісти допомагають слідчому виявляти слідову інформацію – це відбитки пальців та ДНК. Для цього використовують пересувну криміналістичну лабораторію. Перед початком роботи приміщення та будівлі оглядають вибухотехніки.
"Потрібно було бути максимально обережним, бо будівлі великі й там багато предметів. Нам радили пересуватися по бетонному перекритті чи асфальті, бо замінування могли бути на ґрунті чи піску. Ми завжди прислухалися до дронів та обстрілів. Дивилися під ноги, що переступаємо й що пересовуємо", – каже Багрій.
Правоохоронці досліджували зовнішні пошкодження будівель, а також можливі пункти спостереження росіян всередині: дивилися, де вони відпочивали та їли. Наприклад, шукали недопалки зі слідами ДНК або місця, де пили воду. Також там могли знаходити військову документацію з інформацією про військових.
За спостереженнями Багрія, російські військові жили неохайно. Також викрадали речі та побутову техніку з будинків місцевих жителів.
"Якось оглядали приміщення, де вони жили. Російські солдати зробили у підвалі імпровізовану кімнату й всю обвішали роутерами. Певно думали, якщо поставити роутери, там буде інтернет. А там навіть світла не було".
На деокупованих територіях криміналісти зустріли небагато людей. Василь каже, місцеві були перелякані, але раді бачити українських правоохоронців та військових.
"Це люди, які не встигли виїхати з окупації. Їхнє майно пошкоджене або розікрадене. Але вони були у піднесеному настрої. Бачили, що Україна повертається, про них не забули. Говорили, що все відбудують, аби лиш в Україні", – розповідає Багрій.
Криміналіст пригадує, як восени під час огляду шкіл майже у всіх закладах на дошках була написана дата – 23 лютого.
"Для нас результат – вилучення максимально придатної слідової інформації. Це дасть змогу підтвердити, що злочинець дійсно там був, та визначити особу російського військового. Тоді наша робота була не марна".
Читати також
"Це моє бойове завдання у тилу". Як медик з Буковини лікує українських військових
Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини
