Сьогодні, 15 березня, рівно рік, як до Запоріжжя приїхали перші маріупольці, які вимушені були тікати з рідного міста через повномасштабне вторгнення РФ в Україну. Родина Максима та Дар’ї Милосердових майже рік тому виїхала з тимчасово окупованого Маріуполя до Запоріжжя. Перед повномасштабним вторгенням подружжя почало робити ремонт в квартирі та готуватись до народження первістка. Та через збройну агресію РФ їм довелось починати все спочатку.
Він працює травматологом, вона — в декретній відпустці, винаймають квартиру у Запоріжжі та чекають на звільнення рідного Маріуполя. Ще рік тому родина була у полоні росіян. Окупанти захопили лікарню, де працювала пара, разом із персоналом.
"Вони закрили лікарню на чистку на три дні. Всі автівки і всіх людей, які наближались до лікарні вони просто розстрілювали. Навколо лікарні була гора трупів, згорілі машини. А ми рятувати лише тих, кого вони самі привозили, — не можна було вийти на вулицю і занести людину, яка потребує допомоги", — згадує Дар'я Милосердова.
Жінка розповідає, росіяни по всьому місту оголошували про "зелені коридори", а коли люди починали виїжджати, колони просто розстрілювали: "І людей до нас привозили, які вижили. Та їх одиниці були".
Обстрілювали окупанти і саму лікарню та прилеглі території. Навіть попереджали про майбутні авіаудари, розповідає Дар’я Милосердова. Наприкінці березня їй разом із чоловіком вдалось втекти з медзакладу, а згодом дістатись Запоріжжя.
"Їх командир, осетин, виїхав у Донецьк на декілька днів, у справах. І ми вирішили, що треба швидко виїжджати. У нас стояла автівка у дворі лікарні. Я через один вихід, він через другий, валіза через третій. Ми домовились зустрітись біля нашого під’їзду. Ми поруч із роботою жили".
Дорога з окупації на підконтрольну Україні територію була довгою і важкою, розповідає подружжя. В той момент Дар'я перебувала на 19-му тижні вагітності.
"У нас машина старенька, і була проблема в тому, що вона перегрівалась. Ми багато проїхати не могли, буквально 20-30 кілометрів, і вона перегрівалася. Ми зупинялись, гелікоптери над нами бойові російські літали", — ділиться Максим Милосердов.
"На блокпостах дуже важко було. Вони роздягали в мороз, мене роздягали, шукали, дивились татуювання. Перевіряли телефони. Все, що можна було, все перевіряли. Гроші шукали", — каже Дар'я.
Облаштуватись на новому місці було важко, розповідає жінка. Спочатку жили в друзів, потім почали пошуки квартири. Через великий попит витратили чимало часу.
Ще важче парі було знайти роботу в новому місті. Максим — лікар-травматолог, Дар’я — операційна медсестра. Через два місяці пошуків чоловіку все ж вдалося працевлаштуватися в один з медзакладів міста.
Дар’я та Максим кажуть, вже звикли до нового життя. Знайшли друзів, спілкуються і з іншими переселенцями з Маріуполя, починають сприймати Запоріжжя, як свою домівку, та все одно чекають на деокупацію рідного міста.
Читайте також
У Запоріжжі виготовляють протези для військовослужбовців та переселенців
Підписуйтеся на новини Суспільне Запоріжжя в Telegram та у Viber
