Вищий антикорупційний суд 14 березня зобов’язав колишнього голову правління НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва доплатити заставу у близько 230 млн гривень і носити електронний браслет. На таку суму, за даними слідства, йому завищили премію у 2018 році за виграш спору з російським “Газпромом” у Стокгольмському арбітражі. Загальна виплата Коболєву складала 263 млн гривень (на той момент близько $10 млн).
Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) підозрює, що Коболєв заволодів значно більшою сумою премії, ніж це дозволено законодавством.
Сьогодні було вже третє рішення суду щодо обрання запобіжного заходу Коболєву. Прокуратура просила арештувати колишнього керівника“Нафтогазу” або визначити для нього заставу в 365 млн гривень. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) спочатку повністю відмовив прокуратурі, тоді апеляція скасувала це рішення і визначила Коболєву заставу у 230 млн гривень. Але екскерівник “Нафтогазу” не вніс усієї суми, і прокурори знову звернулися в суд, щоб його арештувати або збільшити заставу.
Детальніше про справу та суди — в матеріалі Суспільного.
Премії
Андрій Коболєв був призначений головою правління НАК "Нафтогаз України" 26 березня 2014 року. Через кілька місяців після цього "Нафтогаз" і російський "Газпром" подали зустрічні позови до Арбітражу Торговельної палати Стокгольма, пред’являючи один одному претензії порушення умов договору щодо поставок газу.
У травні 2017 року суд виніс проміжне рішення, яким задовольним вимоги "Нафтогазу" про перегляд контрактної ціни.
Через місяць, за даними САП, відбулося засідання членів правління "Нафтогазу", котрі вирішили преміювати окремих працівників за успішне рішення арбітражу. На ньому був присутній і Коболєв.
Члени правління підтримали рішення, зауваживши, що максимальний розмір премій не може перевищувати 36 місячних посадових окладів керівника, що визначено відповідною постановою Кабміну. Того року, за даними слідства, Коболєв отримав майже 12,5 млн гривень премій. І це, за твердженнями слідства, відповідало законодавству.
Наприкінці грудня того ж року та у лютому 2018-го Арбітраж у Стокгольмі ухвалив остаточні рішення у справі проти "Газпрому", якими, крім іншого, зобов’язав "Газпром" сплатити 4,6 млрд доларів США "Нафтогазу".
За версією слідства, приблизно у цей період Коболєв вирішив "заволодіти коштами «Нафтогазу»", виплативши собі премії у розмірі, що перевищують передбачений як його контрактом, так і вищезгаданою постановою уряду.
Згідно з контрактом, Коболєв міг отримати за рік максимальну суму премій у 12 млн 492 тисячі гривень, а згідно з відповідною постановою Кабміну – майже 37,5 млн гривень, стверджувала у суді прокурорка Єлена Дроботова.
Згідно з даними слідства, у 2018 році Коболєв отримав 263 млн гривень премії.
Підозра
19 січня цього року САП вручила підозру Коболєву за "заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу УкраїниКарається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.)". Незадовго до цього, 12 січня, він повернувся в Україну після річного проживання закордоном.
Під час одного з засідань суду Коболєв заявив, що вирішив повернутись "після дзвінка з посольства України у Великій Британії". Там повідомили, що уточнюють його адресу проживання на запит від українських правоохоронців. Тоді, стверджує, й вирішив приїхати в Україну, маючи намір “сприяти розслідуванню”.
Сторона обвинувачення з цим не згодна і запевняє, що Коболєв тривалий час перебував за кордоном, знаючи, що НАБУ почало кримінальне провадження щодо премії у червні 2018 року.
Коболєв, за даними слідства, сам ініціював виплату премії собі та іншим працівникам компанії, підготувавши зміни до подання щодо виплат "за екстраординарні досягнення". Спочатку, за даними слідства, у документі не були заповнені місця щодо конкретного розміру премій, однак у змінах і доповненнях до цього подання йшлося про близько 46 млн доларів США (близько 538 млн гривень) — загальна сума премій, десять з яких повинен був отримати особисто Коболєв. У документі також йшлося, що Коболєв може на власний розсуд перерозподілити свою премію між працівниками компанії. Але в підсумку залишив її собі, зазначає слідство.
Подання про преміювання погодили члени Наглядової ради компанії. А після цього Коболєв видав відповідний наказ. За словами прокурорки Єлени Дроботової, Коболєв повинен був попередити членів Наглядової про обмеження щодо розміру премій, визначені у постанові Кабміну, але не зробив цього.
Адвокат Коболєва Олексій Носов вважає, що посилатися на цю постанову у цій ситуації недоречно, оскільки у 2018 році – на момент призначення премій – в переліку посад, на які вона поширювалась, не було керівника "Нафтогазу". А це питання входило до компетенції Наглядової ради компанії.
"Коболєв не виписував премії «сам собі, і тільки собі». Це публічне припущення слідства, а не юридична конструкція. Він, як голова правління, був зобов’язаний підписати документи – наказ про преміювання – виконуючи рішення Наглядової ради НАКу. Це пряма вимога внутрішніх документів компанії. У наказі про преміювання вказані прізвища сорок однієї особи, на яких розподілений бонус, 1% від загальної суми перемоги у Стокгольмському арбітражі", – зазначав Носов як у суді, так і в своїх колонках у ЗМІ та постах у Facebook.
Згодом адвокат надав суду електронну переписку між членами Наглядової, щоб підтвердити, що вони були ініціаторами виплати премій Коболєву та іншим працівникам компанії.
***
Після вручення підозри слідство направило в суд клопотання про обрання запобіжного заходу Коболєву. Розглядаючи його, суд визначає певні обов’язки для підозрюваного, щоб він не впливав на розслідування та не зміг втекти від відповідальності. Національне антикорупційне бюро (НАБУ) просило суд арештувати Коболєва або як альтернативу — визначити заставу у 365 млн гривень.
Корупційні злочини не є насильницькими, тож прокуратура повинна пропонувати суду альтернативу арешту – як правило, заставу. Водночас суд покладає на підозрюваного кілька зобов’язань, щоб обмежити його можливості впливати на перебіг розслідування і запобігти переховуванню. Зазвичай, обмежують спілкування зі свідками, зобов’язують здати закордонні паспорти та приходити на будь-який виклик детектива, прокурора, суду.
Під час обрання запобіжного заходу суд повинен оцінити обґрунтованість підозри – чи дійсно детективи мали підстави пред’являти її Коболєву, а також наявність ризиків – чи є підстави вважати, що він буде переховуватись, тиснути на свідків чи знищувати докази. У суть справи суддя на цьому етапі не заглиблюється.
Запобіжний захід суд обирає, як правило, на два місяці, після чого або продовжує, або обирає інший. Якщо ж суд не приймає жодного рішення, термін дії запобіжного заходу спливає і підозрюваний не зобов’язаний виконувати приписи суду.
***
Перше рішення суду
Першим клопотання щодо Коболєва розглядав суддя Вищого антикорсуду Олег Федоров 23 січня 2023 року. Він відмовив детективу НАБУ повністю і не призначив Коболєву ані арешту, ані застави. Федоров вирішив, що Коболєв не міг заволодіти премією, оскільки її виділяє Наглядова рада компанії. А глава правління не може впливати на її членів. Федоров також назвав "неспроможним" твердження прокурора, що Коболєв "ввів в оману" членів Наглядової ради, приховавши від них інформацію про постанову Кабміну, що регулює розмір премій, оскільки законодавство є відкритим, а тому члени ради могли самостійно з ним ознайомитися.
Федоров також послався у своєму рішенні на пояснення трьох колишніх членів Наглядової ради "Нафтогазу" Клер Споттісвуд, Бруно Лескуа та Людо Ван дер Хейдена у відкритому зверненні 23 січня цього року. Вони зазначають, що усвідомлено приймали рішення про преміювання Коболєва та ще 40 працівників «Нафтогазу» і будь-якого тиску на них не було. Вони також зауважили, що сума премії у $46 млн складала лише 1% від суми компенсації, яку виграв «Нафтогаз» у «Газпрому».
"Ці премії були схвалені одноголосно всім складом ради, включно із незалежними, і членами, призначеними урядом України, які представляють його інтереси", – йдеться у заяві.
Двоє колишніх членів Наглядової, що працювали у 2018 році, зазначили у цій же заяві, що їх досі не допитували у справі Коболєва.
За словами прокурорки Єлени Дроботової, це пов’язано з тим, що лише у грудні 2022 року слідство змогло отримати оригінали документів "Нафтогазу", у тому числі контракт із Коболєвим та наказ про преміювання. Очолюючи підприємство, додала вона, Коболєв "всіляко намагався завадити видачі цих документів".
Коболєв заперечив подібні заяви, зазначивши, що не працює в "Нафтогазі" з квітня 2021-го. Він також зазначив, що "премія – це мотивація на досягнення результату без корупційних ризиків". Коболєв запевняє, що подав лише таблицю працівників, яких пропонував преміювати, а Наглядова визначала суми премій.
Суддю Федорова переконали аргументи захисту. Він також наголосив, що "наведені стороною обвинувачення факти не є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування за такою підозрою або висунення звинувачення", оскільки розслідування триває вже п’ять років.
Друге рішення
Прокуратура оскаржила рішення судді Федорова в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Свої зауваження до скарги додав і нещодавно призначений керівник САП Олександр Клименко. Він не погодився з суддею Федоровим щодо відсутності ризику переховування. На думку Клименка, Коболєв знав про кримінальне провадження з моменту його відкриття, але виїхав із України на початку 2022 року.
Клименко також назвав новий ризик — можливість тиснути на детективів НАБУ. За його словами, після вручення Коболєву підозри розслідуванням цієї справи зацікавилися представники політичної сили "Демократична сокира", яку, за словами керівника САП, кілька разів фінансував Коболєв (Про донати партії від Коболєва розповів один із лідерів партії Віктор Трегубов в інтерв’ю “Главкому” у вересні 2021 року – ред.). Її представники входять до Ради громадського контролю при НАБУ, а дехто – в дисциплінарну комісію НАБУ, що притягає детективів до відповідальності, впливає на призначення їх на вакантні посади тощо. На думку Клименка, Коболєв може тиснути на детективів у його справі через представників "Демсокири". У партії такі заяви заперечують.
Трійка суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду підтримали позицію сторони обвинувачення. По-перше, на їхню думку, суддя Федоров вирішив, що в діях Коболєва немає складу злочину, а це можна робити лише після розгляду справи по суті в суді. Судді зазначили, що у листопаді минулого року Федоров давав дозвіл на тимчасовий доступ до документів "Нафтогазу" в межах розслідування цієї справи, а отже фактично підтвердив обґрунтованість підозри Коболєва.
По-друге, судді погодилися з прокуратурою, що розмір премій не повинен перевищувати 37,5 мільйонів гривень, як визначено відповідною постановою Кабміну. Вони зауважили, що зарплата голови правління компанії була визначена саме з урахуванням цієї постанови.
По-третє, судді вирішили, що детективи повинні дослідити доцільність виплати Коболєву премії в $10 мільйонів, зважаючи на його особистий вклад у перемогу "Нафтогазу" над "Газпромом". Адже в арбітражі українську сторону представляли адвокати норвезької адвокатської компанії "Вікборг Рейн", шведської адвокатська фірми "Гернанд Даніелсон" та двоє українських адвокатів від ТОВ "Екво". Норвезькі адвокати, зокрема, отримали 35 тисяч євро за свої послуги.
Урешті судді скасували рішення першої інстанції і визначили для Коболєва запобіжний захід — заставу в розмірі виданої йому премії у 2018 році — майже 230 млн гривень. Коболєва також зобов’язали здати в Державну міграційну службу на зберігання всі паспорти: український та для виїзду за кордон, не виїжджати з Києва та прибувати на будь-який виклик детектива, прокурора, судді.
Заставу Коболєв повинен був внести впродовж п‘яти днів — до 6 березня. Утім, станом на 9 березня сплатив близько 107 млн гривень застави. Тож прокуратура подала в суд нове клопотання про арешт Коболєва або збільшення йому застави до 365 млн гривень.
Читайте також: Коболєву почали збирати гроші на заставу
Третє рішення
Прокурорка Єлена Дроботова наполягала, що обраний раніше розмір застави не сплачений, отже потрібно обрати новий запобіжний захід Коболєву, якого він дотримуватиметься.
За словами Коболєва, 107 млн гривень застави вніс він особисто і інвестиційна компанія його друга Ігоря Мазепи "Конкорд консалтинг". Він зазначив, що у нього були заблоковані рахунки в "Ощадбанку". Неофіційно у банку йому сказали, що такі дії пов’язані з розслідуванням справи в НАБУ.
Екскерівник "Нафтогазу" додав, що на початку березня рахунки таки розблокували, але в закордонних банках він не може провести жодної операції, оскільки банк перевіряє інформацію щодо притягнення його до відповідальності за корупційний злочин. За словами Коболєва, своїми рахунками не може скористатися і його колишня дружина, і бізнес-партнери.
Після повернення в Україну на початку березня Коболєв одружився вдруге – його адвокати надали суду свідоцтво про одруження, щоб підтвердити наявність у нього соціальних зв’язків в Україні. Троє його доньок та мама проживають за кордоном. За його словами, він здав український та закордонний паспорти в Державну міграційну службу, щоб довести, що не має наміру виїжджати з країни. Щодо фінансування "Демальянсу" Коболєв підтвердив, що кілька разів донатив партії на загальну суму близько ста тисяч гривень, але, за його словами, це було до відкриття кримінального провадження.
У підсумку слідча суддя Катерина Сікора відмовила прокурорам в арешті Коболєва. Водночас зобов’язала його доплатити заставу, визначену в апеляції. А після сплати ще 123 млн гривень — носити електронний браслет, не відлучатися з Київської області, здати закордонні паспорти, не спілкуватися зі свідками і приходити на виклики суду і прокурора.
Якщо ж Коболєв знову не внесе суму застави, прокурори зможуть подати чергове клопотання про зміну запобіжного заходу.
Читайте також
Суд обрав запобіжний захід колишньому заступнику міністра оборони Павловському
Екскерівника аеропорту "Бориспіль" Дихне засудили на 5 років
