30 голів великої рогатої худоби вирощують у Сваричівці на Ічнянщині подружжя Олексія Боброва та Катерини Ваховської. Пасуть корів щоденно упродовж року у лісі, за будь-якої погоди. Утримують тварин на відкритому повітрі, за мінусової температури заводять до повіток. Кажуть, таке природне утримування худоби, їй лише на користь.
У господарстві Олексія та Катерини це чорно-біле теля — найменше.
Трохи старші телята зараз у повітці разом з птицею. Катерина каже, так тепліше.
Одне з телят нещодавно під час випасу в лісі мало не загубилося, розповідає Олексій.
"Дороги воно не знає, вирвалося і прямо прийшло додому. От тобі природа. Забрав її до старших, хай уже вчиться пастися".
Олексій розповідає, утримувати корів та жити з продажу молокопродуктів почали в середині 90-их. Спочатку була одна корова, тепер їх десяток, биків здають на м’ясо.
"Ми цим трудом вивчили всіх трьох дітей, вони всі троє мають вищу освіту. Я розказую для тих людей, хто хоче утримувати корів. Не обов’язково мати комплекси, але худобу треба любити. Коли надворі було 10 градусів морозу, вони всі стояли по сарайчиках", — каже Олексій Бобров.
Найголовнішим у своєму способі утримання худоби, Олексій називає щоденні прогулянки до лісу. Нагадаємо, на Чернігівщині діє заборона відвідування лісу на період воєнного стану. Заборона не стосується представників Збройних Сил України, Держприкордонслужби, Державної спеціальної служби транспорту, Нацгвардії, Служби безпеки, а також працівників комунальних служб, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, спеціалізованих лісогосподарських підприємств.
"Яка помилка у людей, які утримують худобу в сараї? Вони не випускають її гуляти. Вони бояться, що холодно. Худоба вся, запам’ятайте люди, боїться не холоду, а голоду. Ми худобу всю женемо в ліс. По-перше, вони прогулюються, вони їдять осоку, десь пробивається зелена травичка, наче дрібниці, а воно не дрібниці".
Подружжя зізнається, жити важко. Вихідних не мали вже кількадесят років. Їм по 60 і вже починають задумуватися, чи варто далі утримувати таку велику кількість худоби.
"Так не повинно бути. На фермі механізована вичистка гною, механізована роздача кормів, механізоване напування. У нас механізоване лише доїння. Все решта — ручне. Чистимо вручну, напуваємо практично вручну. Це дуже важко. Це ручна праця, так не повинно бути. Це просто таке життя у нас", — розповіла Катерина Ваховська.
Подружжя розповідає, було легше, коли працював трактор. Його розстріляли російські військові у лютому 2022 року.
Шибки у будинку — досі зі слідами від куль. Загалом пошкоджено п'ять вікон.
Двічі на тиждень у Сваричівку приїздить молоковоз, куди подружжя здає надоєне від корів молоко. Щоправда, зараз чимало молока йде на вигодовування телят.
Детальніше дивіться у сюжеті:
Читайте також
Популяризувати тварин, або стати їх куратором: у Чернігові пропонують людям опікуватися тваринами, які шукають домівки
Підписуйтесь на Суспільне Чернігів і на інших платформах: Telegram, Facebook, Viber, YouTube.
