14 лютого підрозділ окремої бригади тероборони Дніпра відбив чергову атаку російських військ. Бій тривав три години. Бійці розповідають, що воюють проти професійної армії РФ. Це підтверджують документи росіянина, якого під час бою взяли в полон.
Про здобутки під час чергової спроби наступу російських військових, перші бої на Донеччині та мотивацію тероборонівців — репортаж Суспільне Дніпро.
Військовослужбовці окремої бригади Дніпровської тероборони тримають оборону на Донецькому напрямку з весни 2022 року. За 10 місяців вони ще жодного разу не були на ротації та не здали жодної позиції.
"Ми тут 25/8"
Командир підрозділу окремої бригади тероборони Дніпра Віталій — зі Слов`янська, у Дніпрі живе з 2007 року. За його словами, найпростіша задача на війні — виявити та знищити ворога.
"Ми тут 25/8. Але хлопці не скиглять. Вмикають друге, третє дихання, четверте. Восьме, якщо потрібно. Тому 25/8. Так, тільки так", — каже він.
Військовий Андрій з позивним "Британець" вважає, що друга хвиля повномасштабного вторгнення вже розпочалася. Тому підтвердження — бій 14 лютого.
"Висадилися дві БМП противника. І почали штурмувати наші позиції оборонні. Був бій на відстані кидка гранати. Закидували гранати з обох сторін", — розповів він.
За словами бійця, загони противника подавили. У підсумку російські військові втратили вісьмох, 18 — поранені, дві броні було знищено, одного військового РФ взяли у полон.
"Вже отримали документи полоненого, якого взяли пораненим. Відповідно до його документів, там написано, що він професійний військовий. З Далекого Сходу", — каже військовослужбовець Олександр.
"У мене родина, діти, я не міг сидіти вдома"
За словами командира підрозділу Віталія, найбільша кількість добровольців — з Дніпра.
Дніпрянин Антон, маркетолог за фахом, розповідає: вирішив йти воювати у перший же день, коли ракети прилетіли у рідне місто.
"Я записався в ТрО, і ми почали активно готуватися спочатку до оборони міста Дніпра. Працював довго в компанії як маркетолог, як керівник відділу маркетингу. Зараз я керівник маркетингу військового", — говорить він.
"Я гучних фраз не буду говорити. Це мій обов’язок. У мене родина, діти. Я не міг сидіти вдома і дивитися, як приходять і прагнуть встановити свої порядки", — розповідає Рустам з позивним "Коваль".
Рустам згадує один з перших боїв, який запам`ятався.
"Спочатку було все на адреналіні, бо все вийшло неочікувано. Орки підійшли надто близько – метрів 15-20 до них було. Хлопці спрацювали всі на відмінно, злагоджено. От нас навіть було 4 людини на спостережному пункті, півтори години йшов бій. Але ніхто не розгубився, хлопці на кулемет стали, РПГешка – один сидів заряджав, пальці аж до крові стер", — говорить він.
За словами військового Антона, за 10 місяців їхній підрозділ не здав жодної позиції, російських військових посунули вглиб фронту на 2,5 км.
"Це наша земля, ми за неї стоїмо і ніхто нас не посуне. Навчаємося швидко і в нас нормальний підрозділ, який тримає оборону", — каже боєць.
"У нас батальйон не просто формування там якесь, яке воює. У нас є історія, є свої принципи, своє гасло. Гасло: "Чесність і справедливість". Усі, хто долучаються, не просто добровольці, а козаки справжні. Ми повинні робити все, щоб наші діти знали, що відбувається", — додає командир Віталій.
Читайте також
Як тероборона Харкова стримує армію РФ на кордоні: репортаж з позицій
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро
