Стояли на окружній з ручними гранатометами та автоматами, а неподалік вже йшов бій. Такими запам'ятав перші дні оборони Харкова боєць 92-ї механізованої бригади Сергій Мороз. Каже, завдяки правильно організованій та продуманій обороні, їм разом з іншими підрозділами вдалося відстояти Харків та відігнати окупантів від міста.
Відбили прорив до Харкова
У перший день повномасштабної війни лозів’янин Сергій Мороз, колишній боєць "Айдару", який з перших днів антитерористичної операції воював на Донеччині та Луганщині, повернувся до лав Збройних сил. Каже, залишатися вдома не міг.
Разом з дванадцятьма побратимами з Лозової у складі 92 механізованої бригади став на оборону Харкова.
"27 лютого сказали, що почався штурм Харкова, противник зайшов вже у Харків частково, я і ці всі 12 моїх хлопців дуже рано зранку виїхали в Харків і стали на захист в районі Холодної гори", — згадує Мороз.
Сергій та його побратими зайняли позиції на окружній на заході Харкова. Каже, бійці стояли з ручними гранатометами й автоматами, а неподалік вже йшов бій — там сили оборони розбили російську колону.
"Ми побачили перший трофейний російський бронеавтомобіль "Тигр", і в цю хвилину приходить усвідомлення, що все нормально, ми можемо їх бити. Вони в Харків не зайдуть. Після 27 лютого було відчуття, що можна навіть краще за них воювати. Як кажуть, не такий вже страшний чорт, як його малюють", — говорить військовий.
"Бої почалися не в передмісті Харкова, а ще на підходах, і вже знали, де рухається ворог. Знали, і тому професійно, обґрунтовано займали оборону", — говорить Мороз.
"Пам'ятаю, як почалася повномасштабна війна, я рахував дні: "Так, перший день — вистояли, другий день — вистояли, третій день — це якраз 27 лютого, так, Харків наш — вистояли. Тиждень — тримаємося!", — згадує захисник.
Звільнення Харківщини
Вже з 25 березня бійці 92 бригади разом з іншими підрозділами почали свій контрнаступ, говорить Сергій. Тоді звільнили Малу Рогань, Сороківку, Шестакове.
На новий етап наступу українські бійці перейшли у вересні.
"Настільки талановито, продумано і гарно було підготовлена ця операція, настільки вдало і вміло діяли ми. Особливо вразило, як зустрічали нас на звільнених територіях місцеві жителі. Заїжджаєш в село звільнене, люди виходять, тобі радіють. В окупацію люди зберігали українські прапори. Ти їдеш на БТРі, а тебе люди квітами закидають, це було щось", — згадує Сергій Мороз.
24 вересня, під час штурму села Петропавлівки, у ближньому бою чоловік отримав поранення
"Збоку у мене поцілили дві кулі в живіт. Тобто бронежилет, якби я стояв по-іншому, мене б врятував, а так вони увійшли збоку. Одна з них розірвалася всередині, вона найбільше мене ушкодила", — говорить Сергій Мороз.
Зараз Сергій проходить реабілітацію. За рекомендацією лікарів намагається щодня проходити до трьох кілометрів. Говорить, вже хоче повернутися до своїх хлопців, але чи зможе повноцінно воювати, встановить медична комісія.
Читайте також
"Думали, що зайдуть просто й легко": спогади нацгвардійця, який обороняв окружну Харкова 24 лютого
"Стіни відбудуємо, втрачені життя — ні": як захисники Харкова знищили росіян у школі №134
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube