Військова агресія Росії проти України є найгіршою кризою в Європі від часів Другої світової війни. Попри це всередині Організації з безпеки і співробітництва у Європі немає консенсусу щодо відсторонення від участі російської делегації в засіданні Парламентської асамблеї ОБСЄ.
Про це в ефірі телемарафону на Суспільному заявила президентка Парламентської асамблеї ОБСЄ Маргарета Седерфельт.
"Війна Росії проти України — це найгірша ситуація в Європі з часів Другої Світової війни. І ми маємо зробити все можливе, що ми можемо, щоб завдати поразки агресору, виграти війну і допомогти Україні. Україна має міжнародно визнані території. Ми маємо визнати це право на міжнародно визнані території, право України на суверенність, на незалежність. Це — моя мета, це те, над чим я працюю. І я знаю, що Парламентська асамблея ОБСЄ, більшість її членів роблять те ж саме", — зазначила вона.
Коментуючи ситуацію з участю російської делегації у засіданні Парламентської асамблеї, запланованому на 24 лютого, посадовиця пояснила, що асамблея є складовою частиною ОБСЄ та не відповідає за виконавчу частину роботи. Вона нагадала, що ОБСЄ складається з кількох складових.
"Перша частина — урядова, і це саме той орган, який ухвалює рішення щодо місії. Ми говорили й про моніторингову місію в Україні. Вона працювала дуже добре. Але йдеться саме про цей урядовий орган, який ухвалює рішення щодо цього. Якщо ми говоримо про Парламентську асамблею, ми здійснюємо рекомендації. Ми парламентарії, ми не виконавча частина. За виконавчу частину відповідають уряди", — зауважила Седерфельт.
Вона зауважила, що Парламентська асамблея ОБСЄ складається з національних делегацій 57 країн. При цьому робота асамблеї підкорюється визначеному регламенту.
"Є правила, за якими ми працюємо. Вони визначають, що ми маємо провести зимову сесію впродовж перших двох місяців року. До кожної делегації звертаються, і відповідно кожна країна вирішує, чи буде присутня її делегація. Кількість місць кожної національної делегації пов’язана з кількістю населення. Це означає, що будуть делегації, які можуть складатися з одного або кількох представників. І будуть дуже великі делегації з Канади, США, Росії", — пояснила посадовиця.
За її словами, Парламентська асамблея ОБСЄ не визначає, хто має право перебувати в країні.
"Парламентська асамблея не ухвалює рішень. Це — рішення країни, що приймає. Ми забронювали дати проведення заздалегідь, і це 23-24 лютого. Ми шкодуємо про це, тому що 24 лютого — це дуже сумна, трагічна дата. Ми її ніколи не забудемо, що сталося 24 лютого минулого року. Голова української делегації Микита Потураєв поінформував нас, що почалася повномасштабна війна. Але мушу сказати про щось позитивне в цій жахливій ситуації. Всі делегації, окрім Росії та Білорусі, висловили тоді свою підтримку Україні і понесли це знання додому. І ця позиція ПА ОБСЄ залишається незмінною. Ми робимо все можливе, щоб підтримати Україну та український народ, але в нас є наші правила, і ми маємо працювати відповідно до правил".
Седерфельт нагадала, що Британія та Польща раніше не видавали візи росіянам, а також білорусам, які мали долучитись до проведення минулих сесій. При цьому частина ухваленої у липні минулого року Бірмінгемській декларації містилась пропозиція про розробку механізму усунення тієї країни, яка поводить військову агресію проти іншої країни-члена ОБСЄ
"І ми говорили, що надішлемо цю декларацію комітету, який відповідає за процедуру. Ми так зробили. І один з членів цього комітету є пан Герасимов, який також є членом українського парламенту. Комітет розробив механізми щодо призупинення повноважень делегації… Я вважаю, що ця пропозиція була дуже добра. Вона була представлена на осінній зустрічі в Польщі, і Польща не видала візи російській та білоруській делегаціям. На керуючому комітеті мені було зрозуміло, що ми не зовсім мали консенсус. Оскільки зміна правил передбачає консенсус мінус один. Вісім країн виступали проти цих змін", — розповіла посадовиця.
Вона додала, що сподівається на розгляд цього питання найближчим часом.
"Всі голови делегацій сказали, що підтримують Україну. Але бачать ОБСЄ місцем зустрічі делегацій різних країн. Однак я усвідомлюю, що йдеться про повномасштабну війну, і в цей момент діалог неможливий. Я не винесла цю пропозицію, адже було кілька країн, які були проти, і це рішення все одно б не ухвалили. Оскільки ухвалення змін до правил потребує правило — консенсус мінус один. Отже, зараз ми знову повертаємось до комітету з процедурних правил. У нас призначені й нові члени. Перше засідання на цій зимовій зустрічі — в лютому. І буде йтися не лише про механізм відсторонення делегації агресора, ми будемо говорити про перегляд наших правил. І сподіваюся, що цю пропозицію ми зможемо представити у Ванкувері", — підсумувала Маргарета Седерфельт.
24 лютого у Відні відбудеться Парламентська асамблея Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). У ній бере участь і російська делегація. Той факт, що делегації взагалі дозволили в'їхати, піддається жорсткій критиці.
Міністр закордонних справ Александер Шалленберг (Австрійська народна партія) порушив питання про можливість того, що делегація може використати своє перебування для відвідування Академічного балу, і що це було б "кричущим порушенням міжнародного права".
24 лютого українці влаштують у Відні протест проти агресії Росії після засідання Парламентської асамблеї ОБСЄ, участь в якому візьмуть російські депутати.
Читайте також
Україна не братиме участь у роботі Парламентській асамблеї ОБСЄ — Кравчук