"Хочу авто, щоб самому їхати на пари". Історія буковинця з ДЦП, який вчиться на перекладача на загальному потоці

"Хочу авто, щоб самому їхати на пари". Історія буковинця з ДЦП, який вчиться на перекладача на загальному потоці

"Хочу авто, щоб самому їхати на пари". Історія буковинця з ДЦП, який вчиться на перекладача на загальному потоці
. Фото: Суспільне Чернівці

20-річний Віталій Хащовий з ДЦП вчиться у Чернівецькому університеті на загальному потоці на перекладача. Хлопець пересувається на милицях — з дому його завжди привозять батьки. Щоб пересуватися самостійно, Віталій хоче отримати водійське посвідчення та купити авто з ручним керуванням. Суспільне розповідає його історію.

Віталій навчається на другому курсі іноземних мов. Він обрав професію у сьомому класі, бо вчить англійську мову з дитинства. Щоб вступити, він складав зовнішнє незалежне оцінювання.

"Я себе так налаштував, що маю вступити. Думками я вже вступив. І якби не вдалося, це, мабуть, стало б для мене трагедією", — розповідає Віталій.

Батьки щодня відвозять Віталія з дому з Кіцманя в університет й чекають його до закінчення пар. В університеті хлопець ходить з милицями.

"Може мені трохи важче спускатися сходами, я повільніше йду. Але завжди є одногрупники, які лишаються зі мною, і ми разом йдемо", — каже хлопець.

Студент з ДЦП вчиться на загальному потоці й хоче стати перекладачем
Віталій Хащовий на парах в університеті. Фото: Суспільне Чернівці

"Коли студенти збираються кудись, зі мною має йти мама. Це не дуже правильно, але сподіваюся, що скоро це зміниться, і я зможу сам впоратися. Вже почав вчити дорожні знаки та проходжу тести. Ще треба багато працювати над цим", — каже Віталій.

Віталій ходить у тренажерний зал з п'ятого класу. Також займається вдома, щоб м'язи були в тонусі. За словами хлопця, він не відчував обмежень або цькувань через хворобу в школі.

"Усі 11 років ми з однокласниками дружили. Ніхто ніколи в школі не сказав мені нічого поганого, завжди допомагали мені", — розповів він.

На канікулах хлопець працював баристою у соціальному кафе в Лужанах. Нині хлопець готується, щоб викладати англійську дітям, а також перекладати тексти як фрілансер. Планує навчатися та працювати паралельно. Також хоче вступати на магістратуру.

"Я мрію реалізувати себе в перекладацькій сфері, бо я хочу працювати саме за професією і бути корисним для України. Хтось хоче поїхати за кордон і працювати там, та я себе бачу тільки в Україні", — розповідає Віталій.

Читайте також

"Казали робити аборт, бо я на візку". Історія буковинки з інвалідністю, яка виховує п'ятьох дітей

Читайте Суспільне Чернівці у Telegram: головні новини

На початок