Невдовзі минає рік від початку повномасштабного наступу російських військ на Україну. Торік, 24 лютого Луцьк був серед тих міст, яке відчуло удари російських ракет на собі.
Про те, як змінилося життя Луцької громади, з якими наслідки війни доводиться боротися Суспільне запитало в Луцького міського голови Ігоря Поліщука.
Як, на ваш погляд, за цей рік змінилася Луцька громада?
На початку повномасштабної війни ми більше концентрувалися на прийомі внутрішньо переміщених осіб, люди, які були вимушені залишати свої помешкання, залишати свої міста, села, тікаючи від війни. То зараз це більше підготовка нашого міста, нашої громади до життя в умовах постійного відключення електроенергії, в умовах тих ризиків і загроз, які ми сьогодні маємо.
Тобто громада згуртувалася для того, аби допомагати іншим, а тепер намагаємося виживати в тих умовах, які є?
Ми продовжуємо допомагати внутрішньо переміщеним особам, в нас далі продовжують працювати ці центри, однак кількість ВПО зменшилася дещо, звичайно, коли люди тільки приїхали в місто проблем і прохань у них було більше, зараз менше звертаються.
А скільки загалом людей з охоплених боями територій і з окупованих територій приїхало до Луцької громади від початку повномасштабної війни?
Ми всього зареєстрували більше 18 тисяч ВПО, тобто тих людей, які звернулися в наш департамент соцполітики за відповідним документом, але ми вважаємо, що близько 30 тисяч ВПО пройшли через нашу громаду. Орієнтовно 10 тисяч ВПО залишилися в нас проживати. Певна кількість ВПО все ще проживає в певних приміщеннях навчальних закладів, які входять до сфери нашої компетенції, більшість знайшла собі можливості зняти житло.
В деяких містах будують модульні містечка – тимчасове житло для переселенців. В Луцьку такої ініціативи не було?
В нас є зараз звернення щодо можливості побудови, є люди, які мають у власності земельні ділянки в одному з сіл, які належать до нашої громади. Сьогодні ми працюємо над реалізацією цього проекту. Пропрацьовуються деталі тому, що питання є дискусійним. В нас є близько 10 тисяч ВПО, напевно, абсолютна більшість з них потребує цього житла. Необхідно визначити, хто буде заселятися в це житло, на яких умовах, скільки часу вони зможуть там проживати, яким чином будуть оплачуватися комунальні послуги і все інше, треба дуже грамотно все продумати, тому з людьми, які завернулися до нас з такою пропозицією, вони будуть за власні кошти це бужувати. Зараз пропрацьовується ряд цих питань. Будівництво буде поділене на етапи, оскільки будинки модульні, я думаю, що дуже швидко.
На початку війни ви розповідали, що був створений центр для підтримки евакуйованого бізнесу. Яка ситуація тепер у громаді?
Всього за час дії цього центру до нас звернулися більше 120 суб’єктів господарювання, з них близько 60 переїхали сюди. Переїхали від простих підприємців, які мають декілька найманих працівників до підприємств, які мають декілька десятків підприємств.
Починаючи від надання сфери послуг: перукарні, кафе, заклади громадського харчування, ресторани, закінчуючи підприємствами, які постачають продукти харчування для ресторанів азійської кухні, офтальмологічних клінік, підприємства ,які займаються переробкою вторсировини і т.д.
Ми з вами почали розмову з того, як змінилася Луцька громада, хочу запитати, як Ви особисто змінилися під час війни?
Переоцінив багато речей у своєму житті. Почав, напевно, більше цінувати кожен день, який я проживаю, тому що, на жаль, ситуація така, що не знаємо, яким буде завтра. Переоцінив історичні події, які переживала наша держава, почав більше часу, як би це дивно не звучало, проводити з сім’єю.
Ви сказали, що почали цінувати кожен свій день, а як минає ваш день? Коли починається робочий день, коли він закінчується?
На початку повномасштабного вторгнення все було, як один день. Тому що, в цілому, була атмосфера невизначеності. Ми не розуміли, чи підуть на нас сьогодні білоруси, чи не підуть, яка ситуація, було доволі складно. Тоді дійсно було таке, що по декілька діб працювали, зараз ситуація відносно стабілізувалася, нормалізувалася, процеси організувалися, такого немає.
22 жовтня було влучання в об’єкт критичної інфраструктури у Луцьку. Там же поруч будинки розташовані. Луцька міська рада виділила з бюджету мільйон гривень. Чи вистачило цих коштів? На що їх витратили? Чи вже їх реалізували?
Кошти були освоєні. Витратили на усунення тих найбільших пошкоджень через які постраждали будинки: це і заміна даху, і заміна склопакетів, ремонт фасадів, окремих перекриттів, що пов’язано з тими ушкодженнями, що отримали будинки в наслідок вибухової хвилі, і в наслідок того, що окремі уламки цієї ракети потрапили в ці будинки.
Читайте також: "Вода, тепло і критична інфраструктура: чи готова Луцька громада до повторного блекауту"
З яким бюджетом завершувала рік Луцька громада, з яким вона його розпочинає?
В нас був дуже складний період після початку повномасштабного вторгнення. Ми мали декілька місяців недовиконання бюджету в розмірі більше 25 мільйонів. Потім ситуація дещо владналася, завершили ми фінансовий рік непогано. Виконали бюджет на 107.2 відсотка.
Що це дає для жителів громади?
Це дає те, що ми маємо додатковий фінансовий ресурс, який ми зможемо спрямувати, в першу чергу, нашим Збройним силам України. Виділили в минулому році близько 24 мільйонів гривень лише на військову форму, не беручи до уваги усі витрати на збройні сили, але зараз в нас знову формується новий стрілецький батальйон, формуються нові частини, тобто потреби будуть, будуть і будуть. Ми будемо велику частину коштів витрачати на наших військових, на наші ЗСУ. І буде достатньо грошей для того, щоб вирішувати поточні проблеми, які є в нашій громаді.
Віддаючи на потреби, які диктує війна, треба було ці кошти звідкись забирати. Які галузі залишаються недофінансованими?
Капітальні об’єкти, в першу чергу, залишаються не до фінансованими. Є такі об’єкти, які сьогодні, на мою думку, недоречно робити. Ми планували реконструкцію парку 900-річчя, ми планували облаштування багатьох скверів у нашій громаді, ми планували ще один урбан-парк, такий як в нас на Молоді. Але ще й в нас є постанова 590 Кабміну, яка визначає пріоритетність видатків в період воєнного стану. У зв’язку з прийняттям цієї постанови, є видатки, які зовсім не фінансуються, зокрема, капітальні об’єкти зовсім не фінансуються. Хоча я не з усім погоджуюсь, є такі капітальні об’єкти, на мою думку, які були розпочаті до повномасштабного вторгнення, при наявності у громади фінансового ресурсу необхідно було б завершити.
Наприклад, в нас є Заборольський ліцей, який по кількості учнів дуже перезавантажений в громаді, ми активно почали працювати в 21-му році, зробили велику кількість роботи, в 22-му році планували завершити роботи Заборольському ліцею, щоб відкрити ще один корпус, не можемо, бо постанова діє. Капітальний ремонт проспекту Волі, сотні-тисячі лучан щодня користуються ним, відчувають незручності, тому що він не завершений, його варто було б завершити. Чи розраховувати жителям громади на ремонт якихось доріг?
Передбачили зимовий ремонт доріг, бо взимку в наслідок перепадів температур, замерзання і розмерзання води, дороги активніше руйнуються, ніж в інші періоди. Коли наступить весна, запрацюють асфальтні заводи, ці роботи підуть активніше. Ми сподіваємося, що будуть прийняті зміни в постанову 590, ми зможемо завершити проспект Волі, дуже потребує ремонту у нас проспект Відродження, бульвар Дружби Народів, якщо буде можливість, будемо продовжувати ремонт вулиці Дубнівської.
Ремонт будинків, ліфтів, на що людям розраховувати?
Ремонти ліфтів будуть відбуватися в поточному режимі. Ми виділили 10 мільйонів гривень на ці роботи, сьогодні видатки на ремонт ліфтів дозволені. На ремонт будинків поки що кошти не виходять. На жаль, в нас є програми, які передбачають співфінансування ремонту дахів, внутрішньо-будинкових мереж, багато іншого. Ці кошти поки що не дозволяє Кабінет міністрів України здійснювати видатки.
Коли починалася війна, чимало лучан, жителів громади теж виїхала?
Від 30 до 40 тисяч жителів громади на піку цього процесу виїхали з громади, були за кордоном. Ми вираховували це дуже простим чином. Ми вираховували ту кількість учнів, яка була за кордоном, працівники наших шкіл робили таку певну статистичну довідку по школах, по садочках, з кожною дитиною виїжджає хоча б один дорослий. Є певна кількість людей, які літнього віку, є студенти…і так ми вийшли на кількість від 30 до 40 тисяч. Повернулися близько 30 тисяч наших громадян, від 5 до 10 тисяч перебуває за кордоном.
Чи збільшилася кількість укриттів за цей рік? Чи виділялися гроші на додаткові захисні споруди?
Збільшилася кількість, виділялися кошти, щоб привести до порядку укриття, які були. Сьогодні в нас в громаді є 106 укриттів, з них 96 у місті. З тих 96-ти 88 придатні до використання. Окрім того, в нас є найпростіші підвали, в яких можна укриватися. В нас є споруди подвійного призначення, наприклад, підземна парковка, інші приміщенні. І в нас є багато найпростіших укритті по релігійних спорудах, більше 30, всі адреси розміщені в нас на сайті Луцької міської ради. Ми пропрацювали з ДСНС варіант, є спеціальний автомобіль, декілька автомобілів з гучномовцями, які будуть в разі повної, тотальної відсутності електроенергії, повідомляти про цю повітряну тривогу за допомогою гучномовців.
Скаржаться вам лучани, що в них вимикають електроенергію?
Жовтень, листопад і велику частину грудня щовечора я приходив додому і в мене була сотня повідомлень тільки на месенджері щодо того, коли буде електроенергія. Треба сказати відверто, що ні "Волиньобленерго", ні будь-яке інше обленерго не були до цього готові ні технічно, ні організаційно. Зараз, я вважаю, що ситуація відрегулювалася, графіків більше дотримуються, ніж ні.
Перейменування вулиць в місті Луцьку. Багато представників ініціативної групи, яка цим займається, кажуть, що в нас дуже повільно рухається цей процес. Чому так відбувається?
Я вважаю, що не повільно, що він рухається абсолютно нормально, правильно, з повагою до історії нашого міста, не аби як просто зробити і щоб відчепилися. Є різнім думки істориків, є різні дискусії з приводу тієї чи іншої назви, є думки жителів, в нас є багато заяв жителів з приводу того, що вони не погоджуються з такою назвою. Необхідно це все враховувати.
Близько 50 вулиці перейменовано торік, всього в громаді вулиць, які необхідно перейменувати, більше 120.
Луцька міська рада торік ухвалила звернення до ВР, РНБО, ОВА, аби заборонити Українську православну церкву московського патріархату на території України. Була якась реакція?
Жодної відповіді я не пам’ятаю, щоб ми отримували на дане звернення.
А що з Луцькою радою церков? Весною була депутатська ініціатива виключити звідти представників УПЦ МП. Чи засідав цей орган? Чи було це питання підняте?
Звернення депутатське, яке було надіслане на моє ім’я, було перенаправлене на Луцьку раду церков для відповідного реагування: прийняття або не прийняття рішення. На даний момент також реагування не було.
Чи думали ви вже, для себе особисто, що зробите одразу після перемоги?
Після Перемоги ми подякуємо Богу, подякуємо нашим захисникам, всім, хто вкладав свої сили в цю перемогу. І якомога швидше повернемося до розвитку нашої громади.
Термінові новини читайте в Telegram та Viber Суспільного Луцьк.
