Перейти до основного змісту
10 наукових досягнень українських експедицій в Антарктиді

10 наукових досягнень українських експедицій в Антарктиді

10 наукових досягнень українських експедицій в Антарктиді
. Facebook Національний антарктичний науковий центр

17 травня до України повернулися дві українські антарктичні експедиції, перша з яких працювала на станції “Академік Вернадський” впродовж року, а друга є сезонним загоном, що провів там близько трьох місяців.

Науковці проводили на Антарктиді біологічні, метеорологічні та геофізичні дослідження. Про 10 найкращих наукових результатів роботи цих експедицій, чи п’ють на станції “Академік Вернадський” самогон, як науковці захищаються від полярних ведмедів та чи можливо потрапити до складу експедиції розповіли Ользі Вернигоренко в ефірі Радіо Культура директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий та завідувач відділу біології та екології НАН Іван Парнікоза.

1. Ширша зона досліджень та нові зразки рослин та тварин

Уперше українська експедиція систематично вивчала центральну та південну частини узбережжя півострова і відібрала біологічні зразки судинних рослин та безхребетних за Полярним колом, за 700 км від станції.

“В цього році нам вдалося використати невелике судно – яхту, яка зазвичай здійснює рейси з туристами в районі Антарктичного півострова. Частина капітанів виявляє дуже велике зацікавлення в тому, щоб співпрацювати і допомагати науці і це був дуже добрий приклад такої співпраці. Вдалося пройти і відпрацювати значну частину узбережжя Антарктичного півострова для того, щоби не тільки розширити сферу наших можливостей, але й відібрати матеріал”, – розповів Парнікоза.

За його словами, для українських науковців було принциповим перетнути Південне полярне коло і побачити оази регіону бухти Маргарити: “Вони нас просто вразили, тому що розташовані набагато південніше і є набагато багатшими. А в Антарктиді південніше – це суворіше і холодніше. Ми побачили там оази, які зеленіли рослинами і це неймовірно”.

Краєвиди Антарктиди
Краєвиди Антарктиди. Фото: Національний антарктичний науковий центр

2. Найкраще обладнана українська гідрометеостанція

“Найкращі вимірювальні спостережні українські пункти територіально знаходяться в Антарктиді. Наприклад, наша гідрометеослужба має 140 з чимось метеостанцій, а станція в Антарктиді в нас лише одна. Проте її значення для світової науки і нашого внеску в кліматичні дослідження всього світу більше, ніж спостережної мережі в Україні. Ми знаходимось в Європі, яка дуже добре вивчена і її мрія ще ряд країн і без нас”, – розповів Євген Дикий.

Найцінніше, як зазначив науковець, що в нас там є в частині гідрометеорології – це неперервний ряд спостережень з 1947 року: “Це найдовший ряд в усій Антарктиді. Почали це британці, але коли 25 років тому станція стала українською, цей ряд не переривався жодного дня”.

“Проте донедавна наша метеорологія там залишилась із застарілими приладами, які вимагали дуже багато ручної роботи. Але останні два роки ми проводимо модернізацію, частина якої ще попереду. Тепер метеомайданчик в нас повністю автоматизований приладами останнього покоління”, – поділився Дикий.

3. Відкриття крижаної печери

“Льодовики Антарктиди – це аналоги річок, в яких всередині відбуваються різні процеси: десь всередині протікають річки в льодовиках, десь формуються порожнини, десь – тріщини. Це жива система, яка перебуває в постійному русі. В зв'язку з кліматичними змінами в Антарктиді відбувається танення льодовиків і їхня трансформація. Один з таких наслідків відкрили і наші науковці, які відкрили величезні тріщини в тілі льодовика острова Галіндез”, – пояснив Іван Парнікоза.

Вчений розповів, що на прикладі цієї печери наші геофізики змогли протестувати своє обладнання для того, щоб дистанційно шукати подібні печери, тріщини.

Крижана печера
Крижана печера. Фото: Національний антарктичний науковий центр

4. Нове підльодовикове озеро

За словами Парнікози, це підльодовикове озеро знаходиться трошки нижче озера, яке помітно візуально: “Це велика порожнина під льодовиковим панциром, який залягає на острові Галіндез. Туди можна дістатися в сухому костюмі. Метою дослідження цього озера було не тільки встановити, як воно виглядає, а відібрати зразки води і подивитися, чи є в цьому озері якісь безхребетні, які існують в печерних умовах”.

Читайте також: Директор НАНЦ Євген Дикий: Станція "Вернадський" — кіготь, яким ми тримаємося за світ Ілона Маска

5. Докладна фотокартотека та генетичні дослідження китів

“Це дуже важлива задача – вивчення шляхів міграції великих китів і встановлення причин,чому вони пересуваються з одних місць, де вони народжують малих, в Антарктиду, де вони годуються, як існують ці стада, куди вони переміщуються. Для цього використовують методи фотоідентифікації, одним з яких фотографування хвостів, які, як відбитки пальців в людини, коли двох однакових немає. Ви створюєте картотеку, потім інший дослідник або навіть турист фотографує цього кита десь далеко в іншому місці. Ви аналізуєте всі ці хвости і можете знайти, грубо кажучи, свого кита Васю, який був у вас в Антарктиді, а зараз вже в районі Еквадору. Такі дослідження дозволили пролити світло на приватне життя китів”, – сказав Парнікоза.

Станція “Академік Вернадський”
Станція “Академік Вернадський”.

6. Нові рідкісні гірські породи

Як розповів Іван Парнікоза, Антарктида є дуже мало дослідженим континентом й історія його геологічного формування досі маловивчена.

“Розширення сфери нашої роботи призвело до того, що геологи в складі нашої сезонної експедиції зробили вихід на континент, тобто через льодовиковий покрив дісталися до виходів гірських порід континентального льодовика”.

7. Спостереження за надпотужними блискавками

“Це робота радіоастрономічного інституту НАН України, головна квартира якого базується в Харкові. В них стоїть три однакові комплекси: один – під Харковом, в селі Вартове, один – на нашій станції в Антарктиді, а третій – у високій Арктиці, на архіпелазі Шпіцберген. Маючи три антенні комплекси, можна фіксувати потужні розряди в атмосфері Землі і розрахувати, звідки він прийшов”, – розповів Євген Дикий.

8. Карта зеленої Антарктиди та вплив пінгвінів на рослинність

“Пінгвіни і рослинність пов'язані між собою: просування пінгвінів на південь веде до великої кількості нової органіки в антарктичних регіонах. Але потім, як правило, пінгвіни відступають і вся ця органіка потім дає життя рослинності”, – пояснив Іван Парнікоза.

Пінгвіни в Антарктиді
Пінгвіни в Антарктиді. Фото: Національний антарктичний науковий центр

9. Дослідження фітопланктону, що розповідає про потепління та бореться з ним

“Пінгвіни і рослинність пов'язані між собою: просування пінгвінів на південь веде до великої кількості нової органіки в антарктичних регіонах. Але потім, як правило, пінгвіни відступають і вся ця органіка потім дає життя рослинності”, – пояснив Іван Парнікоза.

10. Розширення списку найбільш шкідливих хімічних забрудників

10 наукових досягнень українських експедицій в Антарктиді
10 наукових досягнень українських експедицій в Антарктиді. Фото: Національний антарктичний науковий центр

Також науковці розповіли, чи вживають на станції самогон.

“Так. Це українська станція, але від британців нам дістався прекрасний невеликий бар “Фарадей” в стилі британського пабу. Британці в ньому розпивали лише фірмові напої, привезені з континенту. А українці в одній з експедицій ще в далеких 90-х роках привезли туди розібраний самогонний апарат і з того часу ми є єдиною станцією в Антарктиді, де можна пригостити людей виробами власного виробництва”, – пожартував Євген Дикий.

Проте, як наголосив науковець, на станції не прийнято напиватись, а трохи скуштувати українського антарктичного самогону.

Водночас Парнікоза зауважив, що традиційне питання про те, як захищають себе люди в Антрактиді пов'язано з тим, що дуже часто люди плутають Арктику, де мешкають полярні північні ведмеді, і Антарктиду, де жодних ведмедів немає.

"Але там є не менш небезпечні істоти, наприклад, морські леопарди, які становлять певну загрозу для пірнальників. Проте для людей на Антарктиді перш за все екстремальним є навколишнє довкілля. Ми себе захищаємо додержанням правил техніки безпеки. Правила мають виконуватися, інакше ніхто не гарантує безпеки людей", – пояснив він.

Станція "Академік Вернадський"
Станція "Академік Вернадський". Фото: Національний антарктичний науковий центр

Також науковці розказали, як потрапити до Антарктиди в складі експедиції.

"На зимівлю і на сезон потрапляють по-різному. У зимівлі з року в рік визначені однакові функції, тому це конкурсний набір саме як на роботу. Оголошення про цей нвбір можна побачити на сайтах Національного антарктичного центру і Міністерства освіти і науки України. Цього року воно теж буде: зазвичай з’являється оголошення в серпні-вересні. Там є чіткі вимоги, на яку позицію які скіли і досвід роботи треба мати”, – розповів Дикий.

Що стосується сезонного набору, вчений пояснив, що там відбувається зовсім інший підбір.

“В сезонний загін підбираються мініпроєкти, коли йде відбір по пропозиціях від науково-дослідних інститутів та університетів. Вибираються не персоналії, а проєкти від установ”, - резюмував він.

Станція "Академік Вернадський" і пінгвіни
Станція "Академік Вернадський" і пінгвіни. Фото: Національний антарктичний науковий центр

Що відомо

  • 21 квітня 25-та Українська антарктична експедиція з другої спроби дісталися острову Галіндез.
  • Команда здійснила першу спробу дістатися Антарктиди 16 березня, проте вона була невдалою і 20 березня українським полярникам довелося повернутися в Київ.
  • У 25-й експедиції беруть участь 12 людей – 10 чоловіків і 2 жінки.
  • До виїзду команда з 12 людей тренувалася на базі у Мартовому під Харковом — учасники експедиції знайомилися між собою і слухали лекції від їхніх попередників.

Топ дня

Вибір редакції

На початок