Відновлення економіки. Що пропонує уряд та що насправді потрібно бізнесу

Відновлення економіки. Що пропонує уряд та що насправді потрібно бізнесу

Ексклюзивно
Відновлення економіки. Що пропонує уряд та що насправді потрібно бізнесу Суспільне

Наприкінці травня Кабінет міністрів представив програму стимулювання економіки для подолання наслідків COVID-19. Документ містив понад 200 заходів, а готувала його майже сотня розробників, у тому числі й бізнес-асоціації. Однак 4 червня, вперше в українській історії, Верховна Рада відправила програму уряду на доопрацювання. Суспільне поспілкувалося з представниками найбільш постраждалих від карантину сфер економіки та проаналізувало, наскільки пропозиції Кабміну дієві та реалістичні.

Малий та середній бізнес

Малому та середньому бізнесу (МСБ) наслідки пандемії COVID-19 завдали серйозного удару. Через карантинні обмеження низка секторів не могла нормально функціонувати, заборона руху громадського транспорту ускладнила логістику працівників на підприємствах, а падіння доходів населення призвело до зниження попиту на продукцію.

За даними уряду, на 82% впав готельно-ресторанний бізнес, на 48% знизилося промислове виробництво, на 31% скоротилася оптова та роздрібна торгівля, майже на чверть (24%) зменшилися вантажні та пасажирські перевезення.

Статистика падіння економікиkmu.gov.ua

kmu.gov.ua

За прогнозами Кабміну, зайнятість може впасти на 27% (орієнтовно 1,8 млн осіб), а податкові надходження — на 29% (орієнтовно 102 млрд гривень). Задля допомоги малому та середньому бізнесу в уряді, зокрема, пропонують зменшити податкове навантаження на підприємців, стимулювати експорт вітчизняних товарів й активніше залучати національних виробників до участі у державних закупівлях. Також в уряді пропонують створити онлайн-майданчик послуг із цифровізації бізнесу. Як ці заходи будуть реалізовуватися в Програмі не вказано, але представники бізнесу їх вже називають недієвими.

"У програмі уряду, на наш погляд, не має заходів, які покликані допомогти реальному сектору економіки в секторі малого та середнього бізнесу. На жаль для нас", – розповів Суспільному глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь.

За його словами, єдиний дієвий спосіб, який може витягнути бізнес "з тієї економічної ями, в яку ми несемося" – національна стратегія підтримки й розвитку національного виробника, національного продавця, національного айтішника.

"Потрібно зосередитися зараз на підтримці внутрішнього виробника і відновлення виробничих потужностей в Україні", – говорить Соболь.

Йдеться, про те, щоб, перш за все, виділяти доступні цільові кредити компаніям, які виробляють кінцевий продукт з написом "зроблено в Україні", лібералізувати оподаткування, надати податкові канікули та відновлювати виробничі потужності, які було втрачено.

Соболь пропонує захищати національний продукт, роблячи його дешевшим за імпортований. Для прикладу він наводить США, які для захисту свого виробника ввели величезне мито на китайські продукти, аби американський товар залишався дешевшим: "Нічого нового в США не вигадали, так роблять всі без винятку. Німеччина захищає свій продукт, Франція свій, Італія свій. І це в рамках Європейського Союзу, до речі".

Читайте також: "Як Україна виходитиме з карантину: хроніка"

За його словами, слід заохочувати людей купуватимуть український продукт. Як наслідок - вони оплачуватимуть роботу українців, сплачуватимуть податки в національну казну, витрачатимуть гроші в національних ресторанах, куди постачатиметься національна їжа.

"Це єдиний, на нашу думку, вихід з тієї економічної ситуації, яка, по суті, ще не настала. Це тільки перші паростки, ми відчуємо кризу, думаю, десь у жовтні 2020 року, – резюмує Соболь.

Важливо уточнити, що представлений урядом план, передбачає підтримку національного виробника: не тільки малих і середніх підприємств, а й бізнесу загалом. Проте це поки тільки ініціатива, а не конкретна програма.

У Європейській бізнес асоціації (EBA) теж підтримують цю ініціативу, проте зазначають, що до питання потрібно підходити надзвичайно виважено, не допускаючи захисту одних товаровиробників за рахунок інших вітчизняних виробників, які залежать від імпортної продукції.

Також в EBA уточнюють, що низка іноземних компаній, які вже збудували в Україні власні виробничі потужності, також продовжують й імпорт, тож необдумані рішення щодо обмеження імпорту можуть негативно відобразитися на настроях іноземних інвесторів.

Сфера послуг

Оскільки цю сферу проблематично перенести в онлайн, карантин вдарив по ній дуже суттєво. Не маючи змоги продовжувати роботу, підприємства все одно мусили сплачувати значну кількість податків, а також витрачатися на оренду та комунальні послуги.

Як пандемія вплинула на нашу економіку та як уряд планує її відновлювати

Для відновлення цієї сфери після карантину в в уряді пропонують, зокрема:

  • Стимулювати попит через державні закупівлі;
  • Врегулювати питання з оплатою комунальних послуг;
  • Знизити ставку ПДВ у сферах освіти та культури;
  • Звільнити від податку на прибуток туризм та готельно-ресторанний бізнес й дозволити сплачувати зарплати без ЄСВ.

Однак, не дочекавшись захисту від уряду, 2 червня Українська ресторанна асоціація влаштувала акцію під Кабміном з вимогою дозволити роботу закладів громадського харчування в звичайному режимі. Близько 200 людей, зокрема підприємці, власники мереж, офіціанти, повари та бармени вимагали дозволити закладам харчування працювати в звичайному режимі, адже відкриття літніх майданчиків не допомагає. Вони наполягали, що їхні заклади є безпечнішими, ніж метро та маршрутки.

До речі, наступного дня, уряд дослухався до прохань представників ресторанного бізнесу й дозволив приймати відвідувачів у приміщеннях за умови дотримання протиепідемічних заходів.

У коментарі Суспільному президент Української ресторанної асоціації Сергій Трахачьов розповів, що головне – треба почати працювати. За підрахунками асоціації наразі взагалі не працює близько 50% ресторанів, інша 2/3 тих, хто працює, має виручку менше 20% від докарантинного рівня і тільки 1% ресторанів, мають виручку 90% і більше від того, що було до карантину. Крім того, повністю не працюють або мають зовсім невеликий дохід десь 80% від працівників.

"Прибутку в індустрії немає і можемо його не очікувати мабуть ще перші півроку після початку роботи. Основне завдання полягає в тому, щоб повернути повернути команду до роботи і надати їм мали можливість отримувати дохід", – говорить Трахачьов.

Він додає, що запуск літніх майданчиків не сильно вплинув на виручку, проте такого завдання й не було, оскільки велика кількість закладів взагалі таких майданчиків.

"Якщо держава знайде в себе сміливість надати безвідсоткові кредити, відмінити на певний термін сплату податків – це буде добре. Але ж ми бачимо, що попри заяви податки платити треба, за деякими незначними виключеннями, а податкова продовжує надсилати штрафи й вимоги щось сплатити", – говорить Трахачьов, коментуючи потреби ресторанного бізнесу.

Сфера послуг, МСБ та безробіття. Що пропонує уряд для відновлення та що насправді потрібно бізнесуСуспільне/Руслан Халапов

Акція протесту рестораторів під Кабміном

За підрахунками Асоціації, до галузі громадського харчування в Україна можна віднести десь 30 тисяч закладів, а середня кількість співробітників на один заклад – 35 людей.

Культура

Під час карантину повний локдаун трапився в сфері культури та туризму. В один момент всі заплановані концерти, у тому числі й за кордоном, були скасовані, а розуміння того, коли індустрія зможе відновитися і як людям заробляти на хліб в нинішній ситуації не було. Натомість в уряді запропонували в перспективі підтримувати галузь через гранти та стипендії від різних інституцій: Українського культурного фонду (УКФ), від Держкіно, на переклад та видавництво іноземної літератури та на розвиток україномовного культурно-інформаційного простору.

Щоб нагадати можновладцям про проблеми культурної галузі 13 травня кілька десятків українських міст підсвітили місця проведення масових заходів під час акції "Стоп культурний карантин". В перфомансі взяли участь Харків, Львів, Хмельницький, Вінниця, Черкаси, Одеса, Чернігів, Ужгород, Тернопіль, Київ, Рівне, Полтава, Умань, Маріуполь, Кам'янське, Кременчук. Дрогобич, Стрий, Вишгород.

Акція "Стоп культурний карантин"

"Коли ми робили акцію, була єдина вимога – розпочати діалог і разом розробити план виходу з тієї кризи, в якій опинилася галузь. Тому що так сталося, що про нас забули і в жоден з етапів виходу з карантину на той момент наша сфера не увійшла", – розповіла Суспільному Євгенія Стрижевська, співорганізаторка акції "Стоп культурний карантин".

За словами Стрижевської, мета була досягнута: депутати підтримали у першому читанні законопроєкт, що передбачає підтримку сфери культури, креативних індустрій, туризму та МСБ. Крім того, пришвидшився процес реєстрації інструкції про проведення масових заходів у посткарантинний період (як на відкритих майданчиках, так і закритих) і наразі ця інструкція на затвердженні у МОЗ. Але коли діячі культури побачать дієву підтримку від уряду наразі невідомо.

Туризм

Підприємці в галузі туризму взагалі були змушені затягнути пояси, тому що їх бізнес під час карантину практично зупинився. Згідно з даними ООН, міжнародний туризм може скоротитися на 60-80% у 2020 році, що це загрожує втратою понад 100 млн робочих місць.

Президент Української асоціації туристичних агенцій Антон Рудіч розповів Суспільному, про кроки, яких від влади чекає туристичний бізнес. За його словами, основне що потрібно бізнесу це продовження роботи над домовленістю про відкрите небо та конкретні правила виїзду в нинішніх умовах. В асоціації хочуть розуміти, чи потрібно буде проходити тести по прибуттю в країну, яких саме країн це стосуватиметься, за чий рахунок робитимуться тести, де перебуватиме турист, поки чекає на результат.

"Якщо після повернення в Україну, українець повинен буде провести два тижні в самоізоляції, то одразу ставить хрест на всьому туризмі", – говорить Рудіч.

Що стосується фінансових спрощень, то тут президент асоціації говорить, що не сильно сподівається на підтримку: "Податкові канікули, хоча б тимчасово не платити податки за персонал певний час – це був би дуже хороший бонус, який, перш за все, дав можливість зберегти співробітників, проте це менш важливо, ніж просто дати можливість туристичному бізнесу нормально працювати".

Безробіття

Ще одним істотним викликом для економіки стало різке зростання безробіття. Майже пів мільйона безробітних було зареєстровано на середину травня, з них – 197 тисяч стали на облік вже під час карантину. Зменшувати цей показник в уряді планують завдяки підвищенню кваліфікації людей і створенню нових робочих місць у таких галузях, як сільське господарство, будівництво доріг, інфраструктура, благоустрій та громадські роботи, соціальна робота, оцифрування документів, робота в ДСНС, сфера поштових послуг, лісове господарство.

Окремо варто згадати про "Велике будівництво" анонсоване прем'єром Денисом Шмигалем, яке, за його словами, має додатково створити близько 170 тисяч робочих місць тільки в сфері дорожнього будівництва.

Уніан
Серед зареєстрованих безробітних 57% становлять жінки та 43% – чоловіки. Більше 50% працювали в сфері торгівлі та ремонту, сільського господарства та переробної промисловості. Більше 42% зареєстрованих безробітних старші за 45 років
Портрет типового безробітного

До слова, створити 500 тисяч робочих місць прем'єр Шмигаль обіцяв ще в травні, додаючи: "Ми розуміємо, як це робити і що для цього потрібно". Але станом на червень прориву в цій галузі не сталося.

"План (уряду - ред.) поверхневий. Одна з найважливіших соціальних складових – це безробіття. І вона фактично не опрацьована ніяк. Ми бачимо портрет типового безробітного. Я не дуже розумію навіщо він нам і що нам дасть інформація про те, скільки серед безробітних чоловіків та жінок", розповів в коментарі Суспільному засновник рекрутингової агенції Борщ, провідний експерт з ринку праці Сергій Марченко.

За його словами, основними способом вирішення проблеми ринку праці є боротьба з неофіційними працівниками, які отримують зарплату в конвертах та через що бюджет недоотримує податкові надходження: "Усі базари, усі стихійні ринки – це люди, в основному, не оформленні офіційно, вони працюють нелегально".

Крім того, Марченко радить звернути увагу на самозайнятість, оскільки багато людей, особливо за 40 років, яким через вік досить важко знайти нову роботу, могли б започаткувати власний бізнес: "Якщо ми хочемо бізнес стимулювати кредити мають бути доступніші, а забезпечення кредиту має бути меншим. Вони мають бути безпечнішими для бізнесу. Так, ми розуміємо, що частина цих бізнесів не злетить, але це ж соціальна функція".

Схожої думки дотримується й юрист громадської організації “Трудові ініціативи” Георгій Сандул: “Україна не була готова до кризи й адекватної відповіді на ризики ми не побачили. Ми вважаємо, що цифру в пів мільйона безробітних сміливо можна помножити на два, бо в нас біля 30 % економічно активного населення працювало в тіні”.

Глава Асоціації власників малого та середнього бізнесу Руслан Соболь, в свою чергу, говорить про те, що підтримка національного виробника, окрім іншого, створила б велику кількість нових робочих місць. І якщо бізнес результат відчує не одразу, то результати на ринку праці будуть досить швидко.

Читайте також: "Він, вона і карантин. Як вимушена ізоляція вплинула на домашнє насильство в Україні"
Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди