Два російських снаряди навесні 2022 року впали на подвір'я родини Момотів у Циркунах на Харківщині. Один снаряд подружжя перенесли самостійно, інший — застряг в землі на приблизно чотири метри. Чому Олена та Микола Момот не наважилися викликати піротехніків — читайте в матеріалі Суспільне Харків.
Перший снаряд впав за будинком родини, згадує Микола Момот. Російський боєприпас пошкодив паркан, ворота та лічильники.
"Він відскочив, вдарився об паркан і лежав тут. Жінці кажу: "Йдемо несемо снаряд".
Спочатку дружина Миколи, Олена, відмовлялася брати снаряд до рук, але чоловік її вмовив: "Я кажу: "Ти не переживай. Бери за хвіст, а я за голівку візьму". Вона каже: "Ну так я погоджуюсь". А сам собі думаю: "Ну яка різниця — за голівку чи за хвіст". Він же не підірваний".
Другий снаряд влучив у город: увійшов в землю на чотири метри, каже Микола.
Його він теж хотів прибрати самотужки: "Викопав землю всю, плівкою прикрив дірку, щоб туди сміття не потрапляло. Щоб трактор міг орати, я візьму болгарку і відріжу".
Микола Момот згадує, як хотів у Харкові купити хліба, коли гадав, що село вже звільнили: "Жінка каже: "Сходи хліба купи до міста на Салтівку". Пішки трасою йду, перейшов міст. Дивлюсь: праворуч стоять два БТРи й солдатики стоять. Кричать російською: "Дід, куди ти йдеш?". Пояснив, зупинився. Вони підійшли на відстань з 15 метрів, а я ж погано чую. Кажуть: "Розвертайтеся і йдіть назад, бо вас зараз тут пристрелимо".
На зворотній дорозі чоловік зустрів односельців: "Питають: "Чого ти тут ходиш, бачиш же, що їздять тут начальники їхні?". Кажу: "Які їхні? Це ж наші стоять". У відповідь: "Які наші, це ж росіяни у нас! Наші ще не зайшли".
Протягом дев’яти місяців до піротехніків подружжя не зверталося — спочатку період окупації, потім — обстріли при звільненні села, але найбільше подружжя боялося, щоб сапери не пошкодили город.
Родина наважилась викликати піротехніків лише у січні, бо снаряд заважатиме садити городину.
"Якби нам витягли його… але щоб і город гарний був, щоб не натоптали, щоб не переколупали, не понівечили… Ну, хай напевно витягають. Весна ж скоро прийде. Треба ж буде щось садити", — каже Олена.
Диспетчерка служби "101" переконала Миколу, що снаряди не можна чіпати. Чоловік пообіцяв дочекатися спеціалістів.
Каже, що після того, як снаряд знешкодять, планує саджати овочі, зокрема картоплю, кабачки, огірки, та кавуни.
Боєприпас піротехніки мають знешкодити протягом кількох днів, пояснює диспетчерка.
Жодні снаряди не можна витягати самостійно: небезпечно навіть підходити до них близько, говорить речник обласного управління рятувальників Євген Василенко.
"Якщо це снаряд дистанційної дії, він може спрацювати на відстані 10 метрів, через що людина може отримати серйозні осколкові поранення і навіть загибель", — каже він.
З початку повномасштабного вторгнення до рятувальників Харківщини надійшло близько 17 тисяч заявок на знешкодження боєприпасів, розповів начальник частини Міжрегіонального центру гуманітарного розмінування ДСНС Ігор Овчарук. З них близько двох тисяч заявок ще не виконані.
Читайте також
Не взяли на фронт через вік, почав робити пічки для військових: історія ветерана з Харківщини
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
