Боєць-доброволець з Дніпропетровщини 6 років не може довести, що отримав інвалідність на війні

Боєць-доброволець з Дніпропетровщини 6 років не може довести, що отримав інвалідність на війні

Боєць-доброволець з Дніпропетровщини 6 років не може довести, що отримав інвалідність на війні

За 6 років після повернення зі сходу ветеран АТО, екскомандир розвідгрупи добровольчого батальйону “Донбас” Олександр Бандура досі не може довести, що отримав на війні інвалідність, через це не може отримати належні йому статуси та пенсію. Історія бійця – у сюжеті Суспільного.

Боєць-доброволець з Дніпропетровщини 6 років не може довести, що отримав інвалідність на війні

Олександр Бандура

Олександр Бандура показує рентгенівські знімки. Каже: після поранення лікарі складали його руку буквально по сантиметру, зробили усе можливе. Навесні 2014-го Олександр один із перших добровольцем пішов воювати за Україну. Потрапив до батальйону “Донбас”. Мобільна розвідгрупа, якою командував, виявляла позиції та техніку бойовиків.

«Воювали. Знайти, знешкодити, захистити свою землю. Все», – каже ветеран.

10-го серпня під Іловайськом потрапили у засідку. То був прикрий випадок, який вартував багатьом бійцям життя, говорить Олександр. Він того дня отримав важке поранення у плече та руку.

«З боку акведука воювали. Відійшли назад – попали в засідку. З п’яти метрів у мене стріляли. Загинуло пацанів багато моїх там. Ну по документах, як по телевізору ви кажете, один загинув, парочка поранених», – зазначив ексбоєць.

7 операцій у дніпровських та київських лікарнях. Медики зберегли руку, але через пошкоджені нервові клітини чоловік не може нею рухати. Досі лікується – після поранення в організмі йдуть запальні процеси. Живе на знеболювальних.

«У мене постійні болі. Руки, вважайте, не було півроку, зараз неробоча. Ще пальцями рухаю, але я їх не відчуваю. Спасибі, хоча б врятували руку», – сказав колишній розвідник.

Боєць-доброволець з Дніпропетровщини 6 років не може довести, що отримав інвалідність на війні

Документи Олександра Бандури

Після повернення до мирного життя, каже, він опинився сам на сам з проблемами – спочатку збирав документи та шукав свідків, аби підтвердити статус учасника бойових дій. Добровольчий батальйон Олександра розформували, колишні бійці потрапили до різних військових частин, багато загинула під Іловайськом або потрапила у полон. 150 полонених бійців потім обміняли, вони швидше отримали посвідчення, розповідає Олександр.

«Мало того, що доброволець, плюс бюрократія. То бумажки тої немає, то – тої. Без тієї бумажки – ту не дають, без тієї – ту», – каже він.

Довідку учасника бойових дій в Іловайську зміг отримати у 2018-му. На це пішло чотири роки.

Ще хоче оформити належний йому статус інваліда війни, але знову не може зібрати усі необхідні довідки – їх роблять, процес затягується. У медико-соціальній експертній комісії Олександр не може довести, що його важка травма – бойова, а не побутова. Не вистачає свідчень та грошей на поїздки.

Керівник обласної організації ветеранів війни Юрій Сіньковський допомагає Олександру зібрати пакет підтверджуючих документів. Пройшли через комісії різних рівнів – від районної і до обласної. Усі відмовляли. Говорить – це не поодинокий випадок, коли у бійців є поранення, підтвердження діагнозів з тих лікарень, де їм надають медичну допомогу, але немає підтверджуючих документів певної форми.

«Є заключення, висновки лікарів, що це дійсно контузія, дійсно кульові, осколкові поранення, є свідчення побратимів. Але для комісії це мало. Комісії потрібна саме справка форми №5, заключення ВЛК. І стала така дилема. Необхідно чи в області, чи в державі виробити механізм, щоб хлопців допускали до проходження цих комісій. Далі наш шлях йде до Міністерства ветеранів. Сподіваємось, що вони відпрацюють цей алгоритм, як допомогти хлопцям в цій ситуації», – сказав Юрій Сіньковський.

Зараз Олександр Бандура живе разом з матір’ю у селищі Лозуватка. Каже, після війни життя з родиною не склалося, роз’їхалися. До війни працював на об’єктах підвищеної небезпеки – виконував висотні роботи. Зараз чоловік хоче знайти собі роботу по силах. У Лозуватці її немає.

Держава та місто, як і іншим бійцям, організували Олександру часткові пільги на комуналку, реабілітацію та щорічну допомогу у 5 тисяч гривень. Учасник АТО чекає, коли зможе отримувати пенсію з інвалідності, яку дістав на війні.

Авторка – Марина Яйцова

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Дніпропетровщині екс-боєць через суд доводить, що був поранений у бою (ВІДЕО)

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди