Оксана відмовилась співпрацювати з окупантами та разом з донькою переїхала з Мелітопольського району на Тернопільщину. Каже, під час переїзду потрапила під обстріл. Зараз з дочкою волонтерять
Катерина з мамою приїхала на Тернопільщину у вересні. Тут дівчина ходить у школу, а після – волонтерить у благодійному фонді в Підгайцях.
"Ми маємо покривала для бійців, які лежать у госпіталях. Є каремати, на яких можна сидіти або лежати, є подушки м’які і матраци. Коли нам приходить одяг, то ми його сортуємо: для дітей і для дорослих. Також маємо їжу: готові супи, чай, кава, мюслі. Коли військові приходять за необхідними їм речами, я даю їм підписувати прапор, ця річ для мене дуже важлива".
У Підгайцях Катерина почала розмовляти українською мовою.
"Там, де де я раніше жила, – вчителі у школі викладали українською, а ми, діти, розмовляли російською. А коли ми приїхали сюди з мамою, то мені дуже сподобалась українська мова і я почала нею розмовляти. Я була в бібліотеці, там всі книги українською, я їх брала і читала".
Чоловік та син залишилися під окупацією, – розповідає Оксана Коноваленко.
"Ми навіть на хвилинку не задумуємось, що ми можемо залишитись там під окупацією назавжди і дуже віримо в наших хлопців".
Жінка каже, що окупанти пропонували їй співпрацювати.
"27 серпня до мене останній раз приходили представники ФСБ. Вони змушували мене піти на співпрацю з ними. То вже був їхній шостий прихід і він був не такий, як до того, а конкретний. Сказали: або ти згідна, або ми тебе депортуємо".
Щоб виїхати з окупованих територій, Оксана з донькою проїхали 12 блокпостів росіян.
"Ми потрапили під обстріл на останньому блокпості у Василівці. Я не можу передати словами, як то було страшно".
Благодійний фонд, у якому працюють Оксана з донькою, відкрили у травні минулого року, – розповідає співозасновниця Марія Мерета.
"Кошти які нам приносять люди, мешканці нашого ОТГ, ми спрямовуємо для наших військових, яких відправили на фронт. Дуже багато медичної допомоги ми даємо у госпіталь у Дніпро, завдяки нашим польським партнерам", – каже Марія Мерета.
Читайте також
- Переселенка облаштовує покинуту хату на Тернопільщині, а чоловік воює в ЗСУ