На Тернопільщині зв’язкова УПА Текля Пришляк відзначила 100-річчя. Родичі жінки кажуть, вона пам’ятає операцію "Вісла ", через яку її сім’я опинилась на Тернопільщині.
Жінка живе у селі Вимислівка Козівської громади. Щодня її відвідують син Володимир з дружиною Світланою та правнуком Максимом.

"Часто, коли я приходжу до діда, то завжди найперше іду до бабусі. Відкриваю цукерки, годую її, потім йду оглянути господарство – дивлюся, чи знесли кури яйця", – розповідає правнук Теклі Пришляк – Максим.

"Мамі дуже важко розповідати про все, що вона пережила. Були моменти, сестра розказувала, що її по 4 дні з лісу не було, думали, що вже померла, що десь вбили, але прийшла, вся обдерта, мокра. Часом вночі їй сниться, що ніж до серця прикладають. Вона у сні кричить, коли згадує минуле. Ми ж знаємо історію, коли радянські війська підійшли до Перемишля, то наші хлопці, щоб не потрапити у м’ясорубку КДБ, втекли до лісу. Дівчата носили їсти принести, носили у волоссі записки ", – каже син упівки Володимир Пришляк.
Народилася Текля Пришляк у селі Жерниця Вижня на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Коли радянські війська зайняли Перемишль, жінка долучилася до повстанського руху. Володимир Пришляк каже, що внаслідок операції "Вісла" її родину примусово переселили до Козівського району.
"У 46-му році була операція "Вісла". Родину моєї мами вивезли. У них така гарна хата була. Бабуся просила здерти хоч один бляшаний лист з хати, щоб дітей накрити в дорозі. Їх привезли у Козову. Вони там тиждень були без прихистку. Потім у Вимисливці ділили одну кімнату на четверо дітей і двоє дорослих ".
До ювілярки часто приходять односельчанки. Жінка раніше з ними співала в церковному хорі.

"Ми співали з Теклею у сільському хорі. На сцені в селі виступали. Ми по селах їздили, вона була найстарша між нами, але дуже любила ту справу. Гарно виглядала, коралі на шиї, на вуха зачеплено. То були Шевченкові дні. Завжди з нами була", – каже односельчанка Надія Пончко.

"Тільки добрі слова можу сказати, яка вона трудолюбива. Як виходила в поле, то сапала, не розгинаючись. До церкви ходила, любила церкву", – розповіла односельчанка Стефанія Гнізюк.

З нагоди відзначення сторіччя Теклю Пришляк нагородили почесною відзнакою "За заслуги перед Тернопільщиною імені Ярослава Стецька".
Читайте також
- На Тернопільщині двом сестрам – упівкам вручили подяки