Лінію з психологічної підтримки для українських захисниць запустила громадська організація "Землячки. Український фронт". Про це Суспільному повідомила авторка проєкту Ксенія Драганюк. З її слів, індивідуальні консультації відбуваються в онлайн-режимі з будь-якої позиції та окопу.
Кожній захисниці України, яка звернеться до проєкту за допомогою, нададуть до десяти безкоштовних сесій тривалістю 50 хвилин. Більше про проєкт з психологічної допомоги Ксенія Драганюк розповіла в етері телемарафону Суспільне. Спротив.
— В чому потреба створити гарячу лінію саме для захисниць?
— Наша громадська організація закриває ту ланку, в якій бачимо необхідність. Спочатку це були гуманітарні набори для захисниць, потім зрозуміли, що не вистачає жіночих розмірів взуття, жіночої форми, яку ми почали спеціально відшивати. Закриваючи одні ланки, виникала потреба в нових. І останнім часом дуже багато запитів від захисниць поступало саме на психологічну підтримку. Тому що повномасштабна війна триває майже рік, вона виснажує фізично й морально. І є потреба з кимось поговорити, розповісти, що відбувається там.
— Це перший досвід вашої організації з надання саме психологічної допомоги?
— Я не є психологом і спілкувалася із захисницями просто як подруга. А в якийсь момент зрозуміла, що є ситуації, в яких не знаєш, як діяти. Наші захисниці перебувають там, де небезпечно — і це має бути кваліфікована відповідь. Тому в нас команда психологів на чолі з Ганною Гавриш, з якою ми маємо проєкт психологічної підтримки вже давно. Спочатку це були невеличкі тексти, пости в Instagram для захисниць, а зараз ми зрозуміли, що необхідний приватний контакт. Тому вісім-десять консультацій — це той мінімум, який необхідний для мінімальної психологічної реабілітації і на який у захисниць є час. Так, це не повноцінна реабілітація, яка може тривати кілька років і чекає усіх нас і кожну захисницю після перемоги.
— З чим найчастіше звертаються захисниці?
— Я не можу чітко відповісти, з чим саме звертаються до психологів. Тому що не в курсі, це все контролює Ганна Гавриш. Але можу сказати про те, що я чула від захисниць, коли розмовляли як подруги. Це час, який виснажує, щоденні втрати своїх побратимів і посестер, це 24/7 небезпечна стресова ситуація — це те, що вони накопичують в собі. Одна захисниця давала інтерв'ю в нас на сторінці, і вона казала, що "я це не переживаю, а в цьому живу і накопичую в собі, як в скарбничку, і коли відкрию її після перемоги — не знаю, що буде зі мною, чи витримаю ці всі переживання. Але зараз я не можу це переживати, бо я зламаюся, а мені потрібно бути сильною".
Тобто оці всі переживання, які накопичуються, психологи намагаються охайненько опрацювати, огранити, щоб вони не вилізли в той момент, коли це буде небезпечно для життя. Бо ця скарбничка може відкритися в будь-який момент — і це може бути реально небезпечно, тому питань багато, ми всі люди і всім потрібна психологічна підтримка друзів, близьких або професіоналів, залежно ситуації.
— Ви сказали про метафоричну скарбничку, в яку накопичують свій досвід і емоції. На ваш погляд, як держава і ми всі повинні працювати далі з військовими, які повернуться з фронту?
— Можу відповісти суб'єктивно. Якщо ми говоримо про момент саме зараз, а не після перемоги, то перший, про який я буквально на днях дізналася. Існує психологічна підтримка для дівчат і хлопців, наших військових, перед тим, як вони виїжджають в гарячі точки. Проводяться декілька сесій з кризовими психологами, які налаштовують людину і пояснюють, як бути в тій чи іншій ситуації, щоб потім не було ПТСРПосттравмати́чний стре́совий ро́злад, який ще називають "в'єтнамський синдром", "афганський синдром",, "східний синдром" — психічний розлад, різновид неврозу, що виникає внаслідок переживання однієї чи кількох подій, що травмують психіку, таких як, наприклад, військові дії, теракти, аварії чи стихійні лиха, катастрофи, важкі фізичні травми, насильства, загроза смерті або ставанням свідком або заподіювачем чужої смерті.. Тобто до всіх цих психологічних травмувань вже готують людину, що їй робити в зоні бойових дій. Мені здається, що це дуже круто й такого б побільше — і для жінок, і для чоловіків. Будемо працювати, можливо, щось в цьому напрямку організуємо нашою громадською організацією саме для захисниць.
— Якщо ж говорити про період після перемоги?
— Дуже багато роботи буде і психологічна реабілітація буде просто необхідна. Як говорить Ганна Гавриш, ми повинні будемо взяти на руки і донести до мирного життя. Тому що в гарячій зоні звикаєш до іншого способу існування, до виживання. А коли приїжджаєш сюди — і тут всі п'ють каву й говорять про комуналку та інші побутові питання, людині, яка повернулася з фронту, ці питання здаються не дуже важливими. І ми маємо це розуміти, маємо мати повагу до тих, хто був на фронті, хто боронив і боронить нашу країну. Ми повинні створити максимально комфортний простір тут, в тилу, в мирному житті, куди повернуться наші захисники і захисниці.
— Що найперше радили б робити або навпаки не робити, коли близькі чи знайомі повертаються з війни?
— Мені здається, що найважливіше — це не задавати питань зайвих на кшталт "що там було, що там бачив, чому ти заїкаєшся, або чому так себе поводиш". І не ставитися до наших захисників і захисниць так, ніби вони якісь незвичні. Вони — круті, герої. Але чим менше ми будемо акцентувати увагу на їхнє минуле, тим, мені здається, їм легше буде повернутися в цивільне життя.
Щоб зв'язатися з фахівцем, захисниці слід написати повідомлення у Тelegram за номером: +38 068 800 52 65.
Читайте також
- "Чекають, щоб повернутись додому": що відбувається із пошуком роботи для переселенців на Рівненщині
- На першому місці — підтримати своїх: як в Україні змінились споживчі тренди від початку війни
- "Збираємо фото і відео всього, що пов'язане з війною": у громаді на Рівненщині формують онлайн-архів боротьби проти РФ
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
