На Водохреще 19 січня близько двох сотень житомирян о восьмій ранку зібралися біля Свято-Михайлівського кафедрального собору. Вони взяли участь у богослужінні та освяченні води. Про це Суспільному розповіла житомирянка Валентина Савчук.
Для неї брати участь у таких подіях біля храмів у новорічно-різдвяні дні – це передусім можливість долучитися до давніх українських традицій.
"З'являється внутрішнє піднесення, коли ти почуваєш себе так, наче знов народжуєшся. Це теж для того, щоб ми зрозуміли, хто ми є. Зрозуміли, що ми – українці, ми – нація, що ми хочемо обов'язкової перемоги", – каже Валентина Савчук.
Житомирянка Раїса прийшла набрати освяченої води, бо, каже, вірить у її цілющу силу.
"Зараз такий час, що хочеться вірити у все добре, світле і позитивне. У кожне свято тепер думаєш, якщо побажаєш цього, то все здійсниться. І буде добре всім, і Україні теж буде добре", – каже Раїса.
"Я набрав освяченої води, щоб освятити квартиру, покропити обох своїх синів. Хотілося б, що у храмі священники сьогодні помолилися за перемогу, за наших хлопців на передовій", – каже житомирянин Віталій.
"Найважливіше сьогодні – це молитва наша і віра в те, що Господь, зіславши духа свого на води, очистить нашу Україну. І якщо ми з вірою приймаємо це, молимося і просимо це, то Господь очистить. Нині дуже важливим для нас є очищення від тих чужинців, які прийшли на нашу землю", – каже настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору Богдан Бойко.
Відзначення Водохреща в Україні має багато традицій, каже священник.
"Традиція купатися прийшла до нас, можна сказати, у двадцятому столітті. До того ніколи ніхто у відкритих водоймах не купався на Водохреще, тому що вважалося, що пірнати в ополонку – це осквернення води. Потім почалися проповіді, повір'я, розповіді, що ця вода очищає, змиває гріхи. Гріхи змиває покаяння", – каже настоятель Свято-Михайлівського кафедрального собору Богдан Бойко.
Біля річки у міському Гідропарку занурюватися у воду станом на десяту годину ранку 19 січня прийшли п'ятдесят житомирян. У минулі роки у цей час тут збиралися декілька сотень людей, каже керівник міської рятувальної служби на воді Олександр Радаєв. Цього року спеціальних місць для занурення не облаштовували.
"Міська влада звернулася до жителів Житомира і вони з розумінням поставилися до цього прохання – не скупчуватися. Зараз воєнний стан. Відомі й інші причини. Тому людей мало. Але рятувальна служба чергує. Ми застерігаємо. Рятувальні засоби у нас напоготові. Раніше тут між дорослим і дитячим пляжами на березі встановлювали намети. Нині всього цього немає", – каже Олександр Радаєв.
Житомирянин Олександр занурюється в ополонку щороку. І нинішнє Водохреща для нього не є винятком.
"Занурююся, тому що мої батьки, діти купалися на Водохреще. Ми ж християни", – каже житомирянин Олександр.
"Я купаюся три роки поспіль. Це ж Водохреще. Бог купався, і ми купаємося. Треба ж гріхи змивати", – каже житомирянин Артур.
За словами релігієзнавця Петра Кралюка, традиція занурюватися в ополонку на Водохреща прийшла в Україну з Росії.
"Назвати цю традицію українською доволі проблематично, – розповідає Петро Кралюк. – Традиції, які були характерні для росіян, так чи інакше нав'язувалися українцям через православну церкву. Ні в період середньовіччя, ні в ранні модерні часи немає, по суті, жодних згадок про те, що на Водохреща українці здійснювали такий обряд, що йшли до річок, купалися і так далі. Українці були землеробами. Саме це знаходило відображення в їхніх святах і, зокрема, у святі Водохреща. Для багатьох українців це свято пов'язувалося також із приготування обрядових страв, куті".
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
