9 січня у Бразилії поліція звільнила від протестувальників Конгрес країни, президентський палац і Верховний суд та почала розбирати наметове містечко. Були затримані щонайменше 1200 протестувальників — прихильників Жаїра Болсонару, експрезидента країни, що програв вибори. Що відбувається в Бразилії — у матеріалі Суспільного.
Коли почалися сутички
В неділю, 8 січня, прихильники колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару штурмували Конгрес, Верховний суд та палац президента. Вони закликали до відставки новообраного президента Лула да Сільви, були одягнені в кольори бразильського прапора та несли з собою портрети Болсонару. За оцінками місцевих ЗМІ, у протестах брали участь близько 3 тисяч людей.
Як повідомляє Reuters, учасники мітингу викинули з вікон президентського палацу меблі та розграбували церемоніальні зали Верховного суду. Даних про поранених або вбитих немає.
9 січня, за словами речника поліції, заарештували близько 1200 мітингувальників. З 8 січня, за наказом судді Верховного суду Александра де Мораеса, за 24 години військові мають розібрати табори прихильників Жаїра Болсонару по всій країні, а поліція— заарештувати решту протестувальників на вулицях. Якщо цього не станеться, командувачів збройних сил, поліції та міністра оборони притягнуть до відповідальності, повідомив Мораес.
Сам колишній президент Жаїр Болсонару заявив, що протести на його підтримку із вторгненнями в державні будівлі та пограбуваннями, "виходять за межі правил демократії": "Мирні демонстрації у законній формі є частиною демократії. Проте грабежі та захоплення державних будівель, які відбувалися сьогодні, а також ті, що практикувалися у 2013 та 2017 роках, не підпадають під дію цього правила", — написав він у Twitter.
У наступному твіті він додав, що протягом правління, не порушував Конституції, поважав і захищав закони, демократію і свободу.
Вибори президента
Причиною протестів стали вибори президента Бразилії. 30 жовтня 2022 року 77-річний Лула да Сільва виграв їх втретє, набравши у другому турі 50,9% голосів. Інавгурація відбулася 1 січня.
Жаїр Болсонару поразки не визнав. 6 січня політик поїхав із Бразилії до Флориди, США. Його прибічники протягом двох місяців протестували, заявляючи, що результати виборів підтасували.
Реакції на протести
"Глибоко стурбована тим, що відбувається у Бразилії. Демократію потрібно завжди поважати. Європарламент на боці уряду Лули і всіх легітимних і демократично обраних інституцій", — заявила Роберта Мецола, Голова Європейського парламенту.
Президент Джо Байден назвав протести "посяганням на демократію та мирну передачу влади" і запевнив, що демократичні інститути Бразилії мають повну підтримку США.
Уряд Португалії заявив, що засуджує "акти насильства та безладів, які мали місце сьогодні в Бразиліа", і пообіцяв надати підтримку владі "у відновленні порядку та законності". Президент Європейської Ради Шарль Мішель та генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш також засудили "напад на демократичні інституції Бразилії".
Підтримав президента Бразилії й президент Франції Еммануель Макрон: "Волю бразильського народу та демократичних інститутів потрібно поважати! Президент Лула да Сілва може розраховувати на безумовну підтримку Франції", – написав Макрон у Twitter.
"Демократичні інститути мають бути недоторканними. Ми знову заявляємо про нашу повну підтримку демократично обраного уряду", — заявив голова МЗС України Дмитро Кулеба.
Як влада Бразилії ставиться до війни РФ проти України
28 лютого, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Жаїр Болсонару заявив, що Бразилія залишатиметься нейтральною і не засуджуватиме РФ за вторгнення, зазначивши, що Росія та Україна є "практично братськими державами".
Лула да Сільва коментував війну Росії проти України в інтерв'ю журналу Time. Він заявив, що відповідальність за російську агресію несе також і Київ через прагнення приєднатися до НАТО та Євросоюзу.
Читайте також
- У Бразилії поліція звільнила захоплені урядові будівлі та арештувала 400 протестувальників
- Заворушення у Бразилії: нафтовий гігант посилив безпеку на заводах
