Подружжя з Хмельниччини створило музей вишивки та старожитностей

Подружжя з Хмельниччини створило музей вишивки та старожитностей

Ексклюзивно
Подружжя з Хмельниччини створило музей вишивки та старожитностей
Фото: Суспільне Хмельницький

Сільська бібліотекарка Пасічної Ярмолинецької громади Любов Люховець береже традиції для нащадків. Розповідає: тут усе важливе: і колядка, і Різдвяна зірка, і одяг, який носили предки на свята та в будень. Усе це є в музеї, який бібліотекарка створила разом зі своїм чоловіком в сільському клубі.

Які експонати представлені в музеї, бачили кореспонденти Суспільного.

Бібліотекарка села Пасічна Ярмолинецької громади Любов Люховець розповідає: знає багато колядок і заспівує улюблену за вишиванням рушника.

"По всьому світі стала новина: Діва Марія сина родила. Сина породила, в ясла положила, Господнього сина. Сина породила, в ясла положила, Господнього сина. Діва Марія в Бога просила — чим би я своє дитя сповила? Ти, небесний царю, пришлі мені дару, то святому господарю", — співає Любов Люховець.

Святковий та буденний одяг і ужиткові речі в музей віддали жителі сіл
Святковий та буденний одяг і ужиткові речі в музей віддали жителі сіл. Фото: Суспільне Хмельницький

Бібліотекарка показує Різдвяну зірку, з якою щороку в селі ходили колядувати.

"Оце наша зірочка. З цією зірочкою ми ходимо віншувати людей. Колядувати. Матір Божа з Ісусом і Спаситель. Люди радо зустрічають, молодь підключається", — розповідає бібліотекарка.

Цього року, розповідає, в селі не збираються на коляду. Час, каже, важкий, настрій в усіх не святковий. Показує одяг, в якому жителі Пасічної й ближніх сіл в старовину ходили колядувати: жіноча доха з цигейки, квітчасті хустки з френзлями, чоловічий овечий кожух. Все, розповідає, з натуральних матеріалів.

"Це святкова доха, бо ще є буденна, де кожен ходять. Натуральний кожух овечий. Хлопці ходять колядувати. От такий кожух", — пояснює бібліотекарка.

Бібліотекарка зі своїм чоловіком створили в сільському будинку культури музей вишивки та старожитностей. Тут домоткані вишивані сорочки, мережані вишиті рушники кожен — для своєї події.

У музеї представлені домоткані мережані вишиті рушники
У музеї представлені домоткані мережані вишиті рушники. Фото: Суспільне Хмельницький

"В основному, вишивали гладдю, але багато вишивали хрестиком. Старше покоління вишивали чорним і червоним. В мене є в музеї навіть мого діда шлюбна сорочка, де жінка йому вишивали та вишила чорно-червоними нитками. З льону, вона сама ткала, шила і вишивала. Дуже подобається вишивка, дуже подобається пісня. І я хотіла, щоб цю вишивку донести далі людям, дітям", — розповідає Любов Люховець.

Святковий та буденний одяг і ужиткові речі в музей віддали жителі сіл, каже Любов Люховець.

"Люди з щедрістю віддавали. Нехай буде, хай згадають. Хай буде так, щоб люди знали, як ми вишивали, якими візерунками: гладдю, хрестиком, мережками — що ми робили в селі в нас, суто наші села", — каже бібліотекарка.

За її словами, все зібране для музею має зберегти, щоби теперішні й наступні покоління знали, як жили їхні предки у цих селах.

Читайте також

  • "Усі колядки пронизані любов’ю", – фольклористка Ірина Телюх

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.

На початок