У зв’язку з обмежувальними заходами під час пандемії, в Миколаєві масових заходів 21 травня не проводитимуть. Але Дню вишиванки присвятили чимало онлайн-акцій. Яким чином це свято сприяє консолідації суспільства? Чому миколаївці приєднуються до онлайн-акцій? Про це в ефірі Українського радіо: Миколаїв говорили з кандидаткою філологічних наук, заступницею голови Миколаївського міжрайонного осередку "Просвіта" імені Миколи Аркаса Владленою Руссовою та професоркою, завідувачкою кафедри української філології та міжкультурних комунікацій ЧНУ імені Петра Могили Тетяною Шестопаловою.
Свято в цьому році присвячене українській родині та родоводу, – зазначається на сторінці оргкомітету Всесвітнього дня вишиванки у Фейсбуці. У такий спосіб організатори свята прагнуть привернути увагу українців до того, що кожен український рід є частиною кореня, з якого виростає Україна.
- Вишиванка має багато значень: для когось це пам’ять про його рід і родину, для когось – оберіг, для когось – знак нашого національного коду. У вишиванках заховані наші традиції і досвід наш історичний, - каже Тетяна Шестопалова.
У День вишиванки миколаївські студенти розпочали акцію у соціальних мережах, до якої запросили приєднатися всіх охочих. Для участі необхідно було розмістити фото в традиційному українському одязі та розповісти, яке значення для автора фото має українська вишиванка.
- Онлайн-акція дає можливість громадянам ідентифікувати себе – ось я українець. Саме слово "вишиванка" увійшло в обіг у 50-60 роках ХХ століття. До того її називали сорочка або вишивана сорочка. А ось "вишиванка" - це вже термін ХХ століття, який ми так активно зараз використовуємо, - розповіла Владлена Руссова.
- Слід пам’ятати, що вишивана сорочка, вишиванка, була модна в Петербурзі і була знана у Франції. Коли в Києві в 1860 роках вишивані сорочки увійшли в моду, тодішня міська влада сприйняла це як вияв сепаратизму. І були навіть документи, які забороняли жінкам ходити у вишиваному одязі. І навіть штрафи були. Але через те, що імператриця із західноєвропейської країни і поціновувала надзвичайно, сама включала ці орнаменти до свого одягу. Жінки, зрозуміло, не могли встояти в тодішній російській імперії супроти цього, тому вишиванка гордо крокувала Європою у 19-му столітті, - каже Тетяна Шестопалова.
Кожен для себе має свою історію, чому він носить вишиванку, або має її у своєму гардеробі.
- Це ознака нашої ідентичності, зовнішня, демонстративна. Я бачу студентів, які беруть участь у флешмобі, тішаться, що вони можуть презентувати себе як частинку України. Це по-справжньому, - говорить Тетяна Шестопалова.
Ведуча – Тетяна Бакоцька.
ТАКОЖ ЧИТАЙТЕ:
- У Миколаївському краєзнавчому музеї розповіли про колекцію рушників та вишиванок
- "Традиція, що об'єднує". Як зірки українського спорту вітають із Днем вишиванки
- День вишиванки: українці проводять флешмоби в соцмережах, а Зеленський подарував сорочку Трампу
