У музеї в селі Великий Глибочок поблизу Тернополя зберігають вишиту сорочку Ярослава Стецька. Її вишила його дружина Слава Стецько у 1944 році в Мюнхені. Про це Суспільному розповів засновник музею Ярослава і Слави Стецьків - Мирон Сагайдак.
Музей розташований у колишньому парафіяльному будинку, якому понад двісті п’ятдесят років. Діє музей Ярослава і Слави Стецьків понад 18 років.
За словами наглядачки музею Марії Назарової, там представлені більше сотні експонатів. Серед них вишиванка:
"Головним експонатом музею є сорочка Ярослава Стецька. Він дуже любив ту сорочку, в ній брав участь в різних заходах. Узор - символіка України, голубий з жовтим. Трохи вигорів колір".
У 2002 році 19 серпня Слава Стецько поїхала до себе на квартиру в Мюнхен в Німеччину, щоб взяти деякі речі. Вона забрала і сорочку, - каже Марія Назарова:
"Цю вишиванку передала особисто моєму дідові Мирону Сагайдаку".
Засновник музею Мирон Сагайдак розповідає, що цю сорочку Слава Стецько вишила, щоб підтримати пораненого чоловіка:
"У 1944 році він був у концтаборі смертників. Коли втікав звідти, то був сильно ранений. А Слава Стецько тоді завідувала Червоним Хрестом, і вона дізналася про це. Викрала його з тої лікарні і лікувала сама. Сиділа біля нього день і ніч. Думала, як підтримати, і почала вишивати сорочку: то вона мені особисто розказала. Ярослава думала, може і та сорочка помогла, бо Ярослав став інакше дивитися на світ, став на ноги і переборов ті недуги".
76-річний Мирон Сагайдак 22 роки збирав експонати до музею, записував на камеру спогади про Ярослава Стецька. За його словами, Ярослав Стецько завжди носив вишиті сорочки:
"Він завжди ходив у вишитій сорочці, підперезаний поясом національним і в шароварах. І приїжджав у Великий Глибочок ще хлопцем, і все йому звертали увагу на це. А він казав, що людина повинна бути всередині духом українським і знадвору. Слава Стецько то знала і казала: він має багато вишитих сорочок, але та особлива, бо підняла його з ліжка".
Що відомо:
- Ярослаав Стецько народився у 1912 році в Тернополі - український політичний та військовий діяч, член Організації Українських Націоналістів. З 1941 року — перший заступник провідника Степана Бандери. У 1942–1944 роках перебував у німецькому концтаборі Заксенгаузен. Після звільнення керував Антибільшовицьким блоком народів, був головою Проводу ОУН. Помер Ярослав Стецько в 1986 році в Мюнхені, де його й поховано на цвинтарі Вальдфрідгоф.
- Слава Стецько – журналістка, співорганізаторка Червоного Хреста УПА, жіночої мережі та юнацтва ОУН, Антибільшовицького блоку народів, перша лідерка партії Конгрес Український Націоналістів. Депутатка Верховної Ради України другого, третього та четвертого скликань. Дружина Ярослава Стецька - першого заступника провідника ОУН-Б Степана Бандери. Померла 12 березня 2003 року в Мюнхенській лікарні. Похована на Байковому кладовищі в Києві.
- До 100-річчя Слави Стецько в держархіві Тернополя відшукали її метричну книжку.
