Черкаська волонтерка Любов Здоровенко з дому виходить, коли починає світати, а повертається — затемна. Весь день проводить у комітеті: там волонтери збирають гостинці, плетуть сітки, шиють ковдри та білизну пораненим військовим.
Утім безоплатну роботу не залишає, що дає сили продовжувати — розповіла Суспільному.
У комітеті з Любов'ю Здоровенко — з пів сотні людей. Утім приходить вона за пів години до того, як з'являються інші волонтери. Активно допомагати почала з 2014 року.
"Нам на нараді у комітеті запропонували плести сітки. Тож я прийшла плести, а в нас тут у комітеті такі активні люди були, що й інші почали приходити".
Сітки у комітеті плели дев'ять років. Крім цього, як розповіла жінка, волонтерський асортимент розширювався:
"Спочатку ми з волонтерами шаткували капусту й відправляли на фронт. Також ми пекли пиріжки, варили вареники".
Її робочий стіл — серед десятків згортків тканини, а ковдри військовим лежать складені до стелі:
"Написав мені один військовослужбовець, що на наші ковдри та подушки хлопці моляться. Тому що вони легкі, теплі та зручні".
Звук швейної машинки у комітеті чути постійно, зазначила пані Людмила. Як зауважила волонтерка, відпочивати немає коли – війна триває:
"Замовлення від військових маємо постійно, наразі нашим волонтерам потрібно пошити 15 пар рукавиць. Також ми шиємо сумочки під аптечки. Не завжди у нас є нашито готове".
На столі у пані Людмили — недопитий ще зранку чай:
"Сьогодні ще не пила й не їла. Одні люди приїхали, аби забрати своє замовлення, а інші – вже поїхали. І так постійно", пояснила пані Любов.
Волонтерка Марина Олексійчук додала:
"Це, як кажуть, її (Любов Здоровенко — ред.) дітище. Вона живе цим. Як кажуть, це її повітря. Вона створила це у 2014 році і зараз все дуже розвинено".
Невеликий перекус, а далі — переїзд до школи. Там Любов Здоровенко роздавала гуманітарку переселенцям:
"У мене такий характер – я не можу сидіти на одному місці. Я не розумію, як можна сидіти на лавці і нічого не робити, мене це дратує".
Волонтерка привезла термоси та гігієнічні набори. По той бік дверей на цю допомогу вже чекали люди з постраждалих від війни регіонів. Так, за словами Любові Здоровенко, працюватиме до останнього відвідувача.
"Це може бути до сьомої, а може й до восьмої вечора. Були дні, що не витримували – відправляли людей".
Утім, коли настане новий день, Любов Петрівна допомагати почне знову.
Повне відео
Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України
Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України
Читайте також
- Бережуть спадщину: в селі на Черкащині облаштували "Українську світлицю"
- Дитячі блокпости, хендмейд та концерти: історії юних волонтерів із Черкащини
- Щоб ховались від негоди: у Черкасах встановили дев'ять котохаток