Волонтерство, як повітря: черкащанка 9 років допомагає військовим та переселенцям

Волонтерство, як повітря: черкащанка 9 років допомагає військовим та переселенцям

Марафон
Волонтерство, як повітря: черкащанка 9 років допомагає військовим та переселенцям
Суспільне Черкаси

Черкаська волонтерка Любов Здоровенко з дому виходить, коли починає світати, а повертається — затемна. Весь день проводить у комітеті: там волонтери збирають гостинці, плетуть сітки, шиють ковдри та білизну пораненим військовим.

Утім безоплатну роботу не залишає, що дає сили продовжувати — розповіла Суспільному.

У комітеті з Любов'ю Здоровенко — з пів сотні людей. Утім приходить вона за пів години до того, як з'являються інші волонтери. Активно допомагати почала з 2014 року.

"Нам на нараді у комітеті запропонували плести сітки. Тож я прийшла плести, а в нас тут у комітеті такі активні люди були, що й інші почали приходити".

Сітки у комітеті плели дев'ять років. Крім цього, як розповіла жінка, волонтерський асортимент розширювався:

"Спочатку ми з волонтерами шаткували капусту й відправляли на фронт. Також ми пекли пиріжки, варили вареники".

ВОЛОНТЕРСТВО, ЯК ПОВІТРЯ
Любов Здоровенко. Суспільне Черкаси

Її робочий стіл — серед десятків згортків тканини, а ковдри військовим лежать складені до стелі:

"Написав мені один військовослужбовець, що на наші ковдри та подушки хлопці моляться. Тому що вони легкі, теплі та зручні".

Звук швейної машинки у комітеті чути постійно, зазначила пані Людмила. Як зауважила волонтерка, відпочивати немає коли – війна триває:

"Замовлення від військових маємо постійно, наразі нашим волонтерам потрібно пошити 15 пар рукавиць. Також ми шиємо сумочки під аптечки. Не завжди у нас є нашито готове".

На столі у пані Людмили — недопитий ще зранку чай:

"Сьогодні ще не пила й не їла. Одні люди приїхали, аби забрати своє замовлення, а інші – вже поїхали. І так постійно", пояснила пані Любов.

Волонтерка Марина Олексійчук додала:

"Це, як кажуть, її (Любов Здоровенко — ред.) дітище. Вона живе цим. Як кажуть, це її повітря. Вона створила це у 2014 році і зараз все дуже розвинено".

Невеликий перекус, а далі — переїзд до школи. Там Любов Здоровенко роздавала гуманітарку переселенцям:

"У мене такий характер – я не можу сидіти на одному місці. Я не розумію, як можна сидіти на лавці і нічого не робити, мене це дратує".

ВОЛОНТЕРСТВО, ЯК ПОВІТРЯ
Суспільне Черкаси

Волонтерка привезла термоси та гігієнічні набори. По той бік дверей на цю допомогу вже чекали люди з постраждалих від війни регіонів. Так, за словами Любові Здоровенко, працюватиме до останнього відвідувача.

"Це може бути до сьомої, а може й до восьмої вечора. Були дні, що не витримували – відправляли людей".

Утім, коли настане новий день, Любов Петрівна допомагати почне знову.

Повне відео

Читайте нас у Telegram: головні новини Черкащини та України

Дивіться нас на YouTube: найцікавіші новини Черкащини та України

Читайте також

На початок