До викладання у школах на деокупованих територіях Харківщини залучають студентів університетів. Одним з тих, хто погодився вчити дітей дистанційно, — студент третього курсу Харківського педагогічного університету імені Сковороди Дмитро Деміденко.
Як проходять заняття, Дмитро Деміденко розказав Суспільне Харків.
Треба виручати
Дмитро викладає фізкультуру в Андріївському ліцеї Великобурлуцької громади, яку ЗСУ звільнили під час контрнаступу у вересні.
"Це моя рідна школа. Ще коли село Андріївка було в окупації, колишній директор вирішив піти на співпрацю з окупантами та відкрив школу. В їхніх планах було провести лінійку та інші заходи. І вони хотіли урочисто підняти ганчірку РФ. Хотіли викинути українську мову, літературу", — розповідає Дмитро.
Коли Андріївку звільнили, Деміденку зателефонувала його шкільна вчителька з пропозицією викладати фізкультуру. Дмитро погодився.
"Директором стала моя улюблена вчителька. Віта Григорівна сказала, що треба виручати. Вона моя сусідка, багато разів мене підтримувала, і на ЗНО вона завжди була поряд з нами. Викладає українську мову та літературу", — згадує Дмитро Деміденко.
Як викладає телефоном
Школа в Андріївці працює дистанційно. У школі навчаються 56 учнів. Дмитро викладає 17 годин на тиждень.
"Я викладаю уроки фізичної культури. Домашнє завдання ми передаємо через батьків. Ми їм телефонуємо, вони записують. Щопонеділка вони ходять до школи, отримують завдання і передають дітям. Щопонеділка діти приходять, здають завдання", — каже викладач.
"Завдання — це вправи для загального розвитку і доповіді на різні теми. Теми даю легкі, бо знайти матеріали складно. Була тема для 10-го класу про легку атлетику, давав вправи для рук, для шиї. Для 8-го класу було завдання зробити доповідь про відомого спортсмена Харківської області", — каже Дмитро Деміденко.
За його словами, викладати доводиться телефоном, у селі досі поганий зв'язок.
"Коли ще стояли російські військові, вони забрали обладнання. Мені хочеться, щоб мене почули, щоб в Андріївці з’явився інтернет. У селі зв’язок дуже слабкий, а інтернету взагалі немає", — говорить вчитель.
Також у ліцеї всесвітню історію, мистецтво та образотворче мистецтво викладає студентка вишу.
Не всі вакансії закрили
За даними обладміністрації, на 14 грудня на Харківщині викладають дітям з деокупованих громад 44 студенти університету Сковороди й 16 представників Харківської гуманітарно-педагогічної академії.
За словами директора обласного Департаменту освіти Олексія Литвинова, після деокупації була потреба у 120 викладачах.
"Майже всі нині закриті, окрім позицій у Вовчанську та частково у Куп’янському районі, але там усе відбувається не з нашої вини. На частині території ще тривають бойові дії", — розказав Суспільне Харків Литвинов.
"Ситуація у Вовчанську складніша, тому що після деокупації постало питання про відновлення органів управління освіти, а далі наступні кроки: формування учнівського контингенту, збір даних по них, збір даних про вчителів. Керівника управління освіти у Вовчанську вже призначено, розпочалася активна робота", — каже посадовець.
"Є складність забезпечення вчителів точних наук – це математика, фізика, хімія. Але вона не критична. І слухачі магістратури, і студенти старших курсів, вони із захватом, з азартом включилися до цього процесу. Всі розуміють ступінь відповідальності. Всі відгукнулися", — говорить Олексій Литвинов.
До початку повномасштабного вторгнення РФ у Харківській області нараховували 21 525 вчителів, наразі їхня кількість зменшилася до 18 574 осіб, повідомляли в обладміністрації 14 грудня.
Читайте також
У Харкові збирають книжки для дітей з деокупованих територій
