Верховна рада підтримала всі євроінтеграційні законопроєкти, необхідні для виконання семи рекомендацій Єврокомісії.
Про це заявив голова Верховної ради Руслан Стефанчук, повідомляє пресслужба парламенту.
Стефанчук нагадав, що рекомендації Єврокомісії були надані Україні разом із отриманням 23 червня статусу кандидата на членство в ЄС. Частина з них є зоною відповідальності українського парламенту, зауважив посадовець.
"Можна з упевненістю сказати, що Верховна рада України виконала свою частину роботи та прийняла усі необхідні системні законопроєкти для виконання рекомендацій Єврокомісії", — підкреслив Стефанчук.
Стефанчук перелічив документи, підтримані парламентом.
Реформа Конституційного суду: Рада ухвалила в цілому закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку відбору кандидатур на посаду судді Конституційного суду України на конкурсних засадах".
Узгодження аудіовізуального законодавства з європейським: Верховна рада ухвалила в цілому закон "Про медіа".
Удосконалення законодавства про нацменшини: парламент ухвалив закон "Про національні меншини (спільноти)".
Боротьба з відмиванням коштів: Верховна рада підтримала закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення порядку інформації, необхідної для проведення фінансового моніторингу"; закон "Про ратифікацію Додаткового протоколу до Конвенції Ради Європи про запобігання тероризму"; закон "Про внесення змін до Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо захисту фінансової системи України від держави, яка здійснює збройну агресію проти України, та адаптації законодавства до окремих стандартів FATF і вимог Директиви ЄС 2018/843".
Продовження судової реформи: парламент обрав за своєю квотою членами Вищої ради правосуддя двох кандидатів.
Стефанчук подякував депутатам, які підтримали євроінтеграційні законопроєкти, а також європейським партнерам та союзникам України.
"Наш курс — повноправне членство у Європейському Союзі!", — наголосив голова Верховної ради.
Чого вимагала Єврокомісія
У червні Європейська Комісія рекомендувала надати Україні статус кандидата, за умови, що буде вжито таких кроків:
- Ухвалення та впровадження законодавства щодо процедури відбору суддів Конституційного Суду України, включаючи процес попереднього відбору на основі оцінки їх доброчесності та професійних навичок, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії;
- завершення перевірки доброчесності кандидатів у члени Вищої ради юстиції Радою з етики та відбір кандидатів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- посилення боротьби з корупцією, зокрема на високому рівні, шляхом активних та ефективних розслідувань, а також забезпечення належної динаміки судових справ та винесених вироків; завершення призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури шляхом атестації визначеного переможця конкурсу та проведення процес відбору та призначення на посаду нового директора Національного антикорупційного бюро України;
- забезпечення відповідності законодавства про боротьбу з відмиванням грошей стандартам Групи з фінансових заходів (FATF); ухвалення комплексного стратегічного плану реформування всього правоохоронного сектору як частини середовища безпеки України;
- запровадження антиолігархічного закону з метою обмеження надмірного впливу олігархів на економічне, політичне та суспільне життя; це має бути зроблено юридично обґрунтованим чином, з урахуванням майбутнього висновку Венеціанської комісії щодо відповідного законодавства;
- подолання впливу суб’єктів з корисливими інтересами шляхом ухвалення закону про ЗМІ, який узгоджує законодавство України з Директивою ЄС про аудіовізуальні медіапослуги та надає повноваження незалежному медіа-регулятору;
- завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин, яка зараз готується, згідно з рекомендаціями Венеціанської комісії, та ухвалення негайних та ефективних механізмів імплементації.
Читайте також
