У столиці Норвегії Осло Нобелівський комітет нагородив премією миру лауреатів 2022 року за "представлення громадянського суспільства у своїх країнах".
Трансляція церемонії велася на YouTube.
Голова Норвезького нобелівського комітету Беріт Райсс-Андерсен вручила золоту медаль з портретом засновника премії Альфреда Нобеля та відповідний диплом представниці українського Центру громадянських свобод Олександрі Матвійчук, а також білоруському адвокату та активісту Алесю Біляцькому, якого представляла його дружина Наталія Пінчук, й представниці російського правозахисного центру "Меморіал" Яну Рачинському.
У комітеті зауважили, що цьогорічні лауреати систематично збирали докази минулих та нинішніх порушень прав людини та воєнних злочинів, щоб притягнути злочинців до відповідальності, вшанувати жертв та запобігати повторенню злодіянь.
"Оголошуючи наше рішення у жовтні, норвезький Нобелівський комітет зазначив, що три лауреати просували право критикувати владу та захищати фундаментальні права громадян. Вони доклали визначних зусиль у документуванні воєнних злочинів, порушенні прав людини та зловживанні владою. Разом вони продемонстрували значущість громадянського суспільства для миру та демократії. Демократична влада потребує не лише підтримки її людей, але також критики, нових ідей та перспектив. Основне джерело її — люди", — зазначила Беріт Райсс-Андерсен.
За її словами, Центр громадянських свобод декларував, що він хоче посилити принципи людської гідності, що є сміливою метою.
"Особливо він хоче надихнути громадський активізм на підтримку демократії, прав людини та верховенство права. Повертаючись до 2007, коли ЦГС був заснований, демократія та верховенство права не були повністю побудовані в Україні. Роки нещодавно отриманої незалежності показали як звершення, так і невдачі у досягненні цього. Коли проросійський та надзвичайно авторитарний режим колишнього президента Віктора Януковича розганяв мирні продемократичні протести у Києві, на майдані незалежності у 2013 році, ЦГС запустив ініціативу Євромайдан SOS — ініціативу, яка мала дві цілі: документувати порушення прав людини владою та надавати юридичну допомогу жертвам", — зауважила голова Нобелівського комітету.
Беріт Райсс-Андерсен додала, що після того, як Віктор Янукович втік з України у 2014 році, а Росія окупувала Крим, ЦГС звернув свою увагу на ситуацію із правами людини на півострові, а також на територіях Донбасу, які зазнали російської агресії.
"Як перша правозахисна група, яка направила моніторингову місію у Крим і Донбас, ЦГС склав список політичних в’язнів і порушень прав людини, яким згодом обмінявся з іншими національними та міжнародними спостерігачами", — підкреслила вона.
Керівниця Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук під час виступу заявила, що цього року на Нобелівську премію миру чекала вся Україна.
"Ми розцінюємо її як визнання зусиль усього українського народу, що сміливо виступив проти спроб зруйнувати мирний розвиток Європи та як відзначення важливості роботи правозахисників у попередженні військової загрози в усьому світі. Ми пишаємося, що сьогодні вперше українська мова прозвучить на офіційній церемонії", — зазначила правозахисниця.
За її словами, покоління, які пережили Другу світову війну, змінилися іншими, й люди почали сприймати права та свободи як даність. При цьому навіть у розвинених демократіях набирають вагу сили, що ставлять під сумнів принципи Загальної декларації прав людини.
"Але права людини не виборюються раз і назавжди. Цінності сучасної цивілізації треба захищати. Мир, прогрес та права людини нерозривно пов’язані. Держава, яка вбиває журналістів, ув’язнює активних людей чи розганяє мирні демонстрації, становить загрозу не тільки для своїх громадян. Така держава становить загрозу для всього регіону та миру у світі в цілому", — переконана правозахисниця.
Вона наголосила, що права людини мають бути не менш вагомим чинником в ухваленні політичних рішень, ніж економічна вигода чи безпека, закликавши застосовувати цей підхід і в зовнішній політиці.
"Це добре видно на прикладі Росії, яка послідовно знищувала власне громадянське суспільство. Але країни демократичного світу тривалий час закривали на це очі. Вони продовжували тиснути руку російському керівництву, будувати газопроводи та вести бізнес as usual. Десятиліттями російські війська вчиняли злочини у різних країнах, але завжди лишалися безкарними. Світ належно не відреагував навіть на акт агресії та анексію Криму, яка стала першим прецедентом у повоєнній Європі", — підкреслила Матвійчук.
Як зауважив Ян Рачинський, рішення Нобелівського комітету показує, що державні кордони не мають розділяти громадянське суспільство. Він додав, що сусідство "Меморіалу" з двома іншими лауреатами є додатковою нагородою для організації.
Рачинський наголосив, що й досі лишаються нерозслідуваними вбивства, мародерства і тортури, які раніше спостерігались у Чечні, а нині відбуваються на окупованих Росією територіях України.
"Ця перевернута система цінностей, де люди — лише розхідний матеріал для вирішення державних задач, панувала в нашій країні 70 років. Один із очевидних наслідків — сакралізація держави, відродження імперських амбіцій. Проявом цього на початку Другої світової стали напади на Польщу та Фінляндію, захоплення країн Балтії, анексія Бессарабії та північної Буковини. Післявоєнний диктат щодо країн Західної Європи, вторгнення в Угорщину у 56-му і Чехословаччину у 68-му, війна в Афганістані — прояв тих самих амбіцій, які живі й сьогодні. Інший наслідок — безкарність не лише тих, хто ухвалює злочинні політичні рішення, але й тих, хто вчиняє злочини під час їхнього виконання. Безкарними й навіть нерозслідуваними лишаються позасудові страти, вбивства цивільних жителів, тортури і мародерства. Ми бачили це у військових діях в Чечні, ми бачимо це й зараз на захопленій території України. Після бомбардування Грозного знищення Маріуполя не стало чимось принципово новим".
Що відомо про Центр громадянських свобод
Центр громадянських свобод (ЦГС) був заснований у 2007 році для просування цінностей прав людини, йдеться на сайті організації. Очолює організацію Олександра Матвійчук.
Після вторгнення РФ в Україну в 2014 році Центр брав участь в мобільних моніторингових групах в Криму і на Донбасі. Також займався передачею в Міжнародний кримінальний суд подання зі свідоцтвами про злочини проти людяності, вчинені режимом Януковича під час Євромайдану 2013-2014. Створив коаліцію “Правозахисний порядок денний”.
У 2017 правозахисники створили Київську школу прав людини. Взяли участь у розробці законопроєкту і запуску адвокаційної кампанії за гармонізацію українського кримінального кодексу з міжнародним кримінальним правом. Провели адвокаційні акції на захист жертв сексуального насильства під час війни спільно із проектом “Zero Impunity”.
У 2020 році ЦГС став ініціатором міжнародної акції солідарності “BelarusWatch”.
Читайте також
Зброя на 275 млн від США, нові санкції проти Росії, запеклі бої на Донбасі. 290 день війни. Онлайн
