На швейному дансько-українському підприємстві в Летичеві через знеструмлення не виконують замовлення закордонних партнерів, розповідає його директорка Любов Серветник. За її словами, незабаром фабрика може втратити своїх замовників, а сотня працівників — офіційну роботу.
Чи можливо боротися з блекаутами, не зазнаючи збитків, з'ясовували кореспонденти Суспільного.
На Летичівському підприємстві п’ятий рік виготовляють дитячий одяг на експорт. Його директорка розповідає: через блекаути зривають усі домовленості з закордонними партнерами.
"За кордоном не всі розуміють, що в Україні війна, і вони хочуть отримувати в терміни продукцію. Менеджери викручуються з ситуації, трошечки переносять терміни", — розповідає керівниця підприємства Любов Серветник.
Директорка каже: всі розуміють, що в країні війна, потрібно пристосовуватися до ситуації, і всі готові потерпіти, та графіки відключень електрики — хаотичні, організувати робочий процес за таких умов неможливо, а виконувати замовлення необхідно.
"Наболіло, накипіло, не дають людям працювати взагалі. Ми згодні вийти на п'яту ранку, побути до 11-ї, не подобається вам так? Добре, дайте з шостої вечора до 12-ї вечора. Я повезу людей вночі, вийдемо на ніч", — каже Любов Серветник.
Директорка розповідає про останній графік знеструмлень.
"Шість на два. Тобто, два є, шість нема, але вони ж і цього графіку не дотримуються", — каже керівниця підприємства.
За її словами, данські інвестори пішли назустріч: обіцяли заплатити за майже повний робочий день працівникам, які годинами сидять на підприємстві в очікуванні електрики. Однак це не може тривати довго, тож фабрика може втратити замовлення своїх європейських бізнес-партнерів, а працівники — роботу. Тут працюють половина місцевих, решта приїжджають з ближніх сіл та Літина Вінницької області.
"Це більше, як 50 людей втрачають роботу. Зовсім втрачають роботу. Є жіночки з двома, з трьома дітьми, які їдуть сюди за 45 кілометрів, щоб заробити, бо в Літині так само нема роботи", — розповідає Любов Серветник.
Працівниця Світлана приїздить на роботу з Літина. Каже, щодня на дорогу витрачає сто гривень.
"Але без електрики що будеш робити? Включиться там на 20 хвилин, пошили і поїхали додому. З’явилося на пів години світло, прочекали шість годин, нічого не встигли ми зробити. Ми ж залежимо від світла, від виробітку, що зробили, то ми заробили", — каже працівниця підприємства.
Працівниця Людмила розповідає: це підприємство-єдине в Летичеві, куди жінка передпенсійного віку змогла офіційно працевлаштуватися. Вона каже: боїться втратити роботу.
"Мені треба ще пенсію заробити. А молодим де робити? От жінки з дітьми! Їдуть на дві години, а дають 40 хвилин тільки. Вони тут просиділи, промерзли, розвернулися і поїхали додому. Ні в одному районі такого нема. Дзвонимо в Деражню, в Синяву, в Вінницю, в Хмельницький. А була й доба в нас! В нас за 12 годин була тільки година чи дві світло", — розповідає жінка.
Наладчик обладнання на підприємстві Василь розповідає: через перебої в мережі живлення дорогі машини виходить з ладу.
"Горять мотори, горить проводка, світло закінчилось, ми виключаємо всі тумблери, тому що вони як включають, воно 4-5 разів включилось-виключилось, блимає", — пояснює наладчик обладнання.
У Летичівському розподілі електромереж дотримання графіків не коментують. Радять звернутися в "Обленерго". Технічний директор цієї організації Олексій Філіпчук каже: все залежить від потужностей, які регіонам надає "Укренерго".
Олексій Філіпчук, технічний директор Хмельницького "Обленерго".
"Ситуація в Летичиві не є окремою. Якщо взяти загальний об'єм, який ми споживали за аналогічний період минулого року, складав близько 500 мегаватів на область. На зараз доведено ліміт менш як 50 відсотків. У зв'язку з цим нам потрібно вводити обмеження. Промисловість — вона більш енергомістка і зупинено це виробництво. При цьому обмежені 100 мегаватів належать до критичної інфраструктури. Це лікарні, водозабезпечення, каналізаційні господарства, котельні на опалення і соціально важливі об'єкти. Доведений ліміт досить жорсткий. Коли ситуація була така, досить оптимістична, ми застосовували графіки, які дозволяли нам робити варіацію 4 через 4. Обмеження додаткові досить великі, нам одночасно з чотирьох черг доводиться вводити три. У зв'язку з цим ми можемо забезпечити лише енергопостачання з графіком дві години через шість", — розповідає Олексій Філіпчук.
За його словами, графіків можуть не дотримуватися ще й через поламки обладнання.
Читайте також
- Основне завдання, щоб навіть попри відсутність електроенергії в оселях було тепло. Інтерв'ю з Василем Новачком
- Як хмельничани збираються обігріватися без світла
- Модернізація хмельницьких південно-західних теплових мереж
- "Альтернативи газу у Хмельницькому немає". Як готується місто до опалювального сезону
Слідкуйте за новинами Суспільного у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
