600 кілометрів на велосипеді з Києва до селища Богородчани, що на Івано-Франківщині, подолав прикарпатець Ігор Волочій. Про новий досвід, небезпеки під час подорожі, та як це бути три дні лише наодинці із самим собою, хлопець розповів журналістам Суспільного.
Київ-Богородчани. Чим доїхати?
- Я сам родом з Прикарпаття, селища Богородчани. Живу і працюю в Києві останні півтора року. Після тривалого карантину довго не був вдома. Побачити рідних дуже хотілося. Оскільки через пандемію транспортного сполучення не було, я подумав: чому б не поїхати на велосипеді. Я не скористався послугами BlaBlaCar, бо не хотів наражати на небезпеку себе чи когось. Я люблю велосипед, давно "горів" подорожами на довгі дистанції, і ось в мене все якось так ідеально збіглося.
Додому на велосипеді
- Схожого досвіду долання довгих відстаней у мене не було. Найбільше, що я проїхав - 150 кілометрів. Але я був впевнений у своїх силах. Правда, лякали погодні умови, бо якраз тоді передали штормове попередження, і я зрозумів, що буде цікаво.
Я виїхав з Києва о 7:30 шостого травня. Приїхав у п'ятницю. По дорозі ночував у своїх друзів - у Любарі (ред. Житомирська обл.) і Тернополі. Першого дня мені вдалося проїхати 230 кілометрів, другого - 210 і на третій - 150.
Небезпека у дорозі
- Про небезпеку? Коли я під'їжджав до Тернополя, на мене напали собаки. Це була перша година ночі, посеред лісу. Страшно стало. Та й взагалі, сама дорога - це вже небезпечно. Автомобілі, фури, які проїжджають поруч. Особливо на Західній Україні водії не дуже зважають на велосипедистів. А спуски? Ти ж розумієш, що треба їхати швидко, бо і так ніч, а попереду ще 50 кілометрів.
Ця мандрівка як життя
- Ця подорож - як паралель із життям. Коли я виїжджав, була негода, мене долали сумніви, чи правильно роблю. Але коли ти з усім впорався, то тебе чекає винагорода - чудові заходи сонця, мальовничі пейзажі та звуки, які неможливо побачити та почути у великому місті. Ти залишаєшся один на один зі собою, ведеш внутрішній діалог, знаходиш відповіді на запитання, які раніше тебе турбували, одним словом - лише переваги.
Марафон Україною
- Я сподіваюся, що ця подорож стане початком чогось нового. Цього року я мав проїхати схожий марафон в Європі, але на значно довшу дистанцію. Через пандемію плани скасувалися. Тому хочу помандрувати Україною - такий собі марафон на тисячу кілометрів.
В дитинстві у мене не було велосипеда
- Чому саме велосипед? Можливо тому, що у дитинстві в мене його не було. Купив у 20-річному віці. Може тому, що вболіваю за навколишнє середовище, а це екологічний вид транспорту, та й чудовий спосіб тримати себе у формі.
