Нині існує безліч видань творів Григорія Сковороди, в тому числі і адаптовані для сучасного читача тексти. Як читати філософа та розуміти його творчість — в ефірі Українське Радіо Харків обговорюють експерти в рамках спецпроєкту "Григорій Сковорода".
Непідготовленим читачам варто почати читати тексти Сковороди в адаптованому варіанті, вважає кандидат філософських наук, видавець Олександр Савчук.
"Існує дискусія на рахунок перекладів. Є переклади Валерія Шевчука, адаптовані тексти, вони добре зроблені. Інколи оця гра слів Сковороди, яка є в його маленьких текстах, дуже важлива. Я пропоную читачам читати і так, і так. Можна починати з адаптованих, потім звертатись до інших", — каже він.
Найважливіше, на думку Олександра Савчука, що у роботах Сковороди загальні філософські ідеї передані на слов'янський ґрунт: "Ми можемо говорити, що Сковорода не зовсім українською мовою писав, але за ментальністю, за певними базовими стереотипами, цінностями ми швидше назвемо Сковороду українцем, ніж росіянином, білорусом, поляком".
"Ці моменти, коли Сковорода адаптує і розуміє по-своєму і нам подає, стають цікавими. У філософії, яка зазвичай апелює до раціо, у Сковороди з'являється ще й серце. Ірраціональні чинники з'являться у філософії Європи вже наприкінці XIX—початку XX століття", — розмірковує Савчук.
Поет, літературознавець і перекладач Назар Федорак говорить, що він — прихильник читати тексти письменників тією мовою, якою вони писали: "Я завжди своїм студентам кажу, що це є українська літературна мова, тільки інших періодів. І навіть з поваги до наших предків треба намагатися читати ці твори мовою оригіналу. Читачу, який не має базової філологічної освіти, тяжко сприймати ці тексти, тут є певний спротив матеріалу. Тому, саме на такого читача орієнтуючись, напевно, є сенс перекладати ці твори сучасною мовою".
Літературознавець радив починати ознайомлення з доробком Григорія Савича з байок: "Не ставитись до них, як до легкого і розважального чтива, а особливу увагу звертати на заключні частини. Не лише на самі історії про звірів чи інших персонажів у байках, а звертати увагу на те, що Сковорода виокремлює як силу після кожної байки. Це дуже важливі речі — у повному обсязі ці байки читати".
Федорак вважає, що філософія Григорія Сковороди гарно проявила себе під час сучасної війни.
"Буде впливати метафізичний чин Сковороди, який він проявив у вигляді принаймні двох своїх скульптурних культурних зображень. І тут, може, не стільки Сковорода як текст, а Сковорода як ідея незнищенності українського вільного духу. Він, мені здається, надихає, це дуже правильний, живий сенс цьогорічних ювілейних святкувань", — каже Назар Федорак.
Науковці продовжують роботу не тільки з текстами Сковороди, але і з його біографією. Так, у Харківському національного педагогічного університету його імені зробили цифровий варіант книги Дмитра Багалія про життя філософа, розповів ректор Юрій Бойчук.
"У нас оригінал цієї книги є у бібліотеці. Тепер цей цифровий варіант є в репозитарії нашого університету, він вже доступний для багатьох читачів. Також ми видали бібліографічний покажчик, який описує життя і творчість українського Сократа. Там понад 4000 посилань".
Російська армія в ніч проти 6 липня обстріляла університет. Ректор говорить, що це не завадило життю навчального закладу.
"Наш університет з першого дня війни й по сьогоднішній день працює. Звичайно, в онлайн-режимі. Але ми освітній процес не зупиняли. Руйнація корпусу, спроба знищити все, що пов’язане зі Сковородою в нашого ворога не вдалися. Він сьогодні для нас є світочем, який об’єднав Україну, націю, він є символом міцності духу, незламності. І дороговказом, як нам йти далі".
У науковій та викладацькій практиці продовжують звертатися до творчої спадщини Григорія Сковороди, говорить завідувачка кафедри філософії університету Марія Култаєва.
"Сковорода закликав нас розрізняти видиме і невидиме. І вся викладацька діяльність, і наукова, і педагогічна, і виховна передусім — це відрізняти те, що ми бачимо, те, що ми сприймаємо чуттєво і сприймати головою передусім. Щоб була справжня наука і істина, треба змінювати голову, голова змінює серце. Деякі думають, що Сковорода писав про два серця — ні. Плотське серце — це одне, а духовне — цілковито інше", — розповідає науковиця.
Український філософ допоміг своїй країні влитися у загальноєвропейську філософію, вважає Култаєва.
"Коли він перекладає нам Епікура на нашу мову і таке інше, тоді ми вливаємося у хор європейської філософської думки. Оці слова: світ ловив мене та не впіймав, що все важке є непотрібним, а потрібне є легким — це належить Епікурові. Багато в нього Еразма Роттердамського. Філософи є різні, він вливається в цей хор. Є різні культури знання. Безперечно, ми показуємо, що ми — річище європейської традиції", — каже викладачка.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
