Перший День Перемоги у Рівному. Як його описали в газеті "Червоний прапор"

Перший День Перемоги у Рівному. Як його описали в газеті "Червоний прапор"

Перший День Перемоги у Рівному. Як його описали в газеті "Червоний прапор" Л.Леонова

20-тисячні мітинги трудящих, салюти під вигуки “Ура” і масові гуляння. Так описували перший після закінченні війни День Перемоги на Рівненщині у радянській газеті "Червоний прапор". Але сучасні історики сумніваються, що усе було саме так.

У Рівненському обласному архіві небагато свідчень святкування 9 травня у 1945-му році. Начальниця відділу використання інформації документів Людмила Леонова каже, що віднайшла унікальне свідчення подій того часу – це спеціальний святковий номер обласної газети “Червоний прапор” за 11 травня 1945 року.

Перший День Перемоги у Рівному. Як його описали в газеті "Червоний прапор"

фото: Л.Леонова

– “Війна з фашистською Німеччиною переможно вивершена! Слава в віках доблесній Червоній Армії і нашому мужньому народові”. Далі йдуть повідомлення про підписання акту про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил, Указ Президії Верховної Ради СРСР про оголошення 9 травня 1945 року неробочим днем, – розповідає Людмила Леонова.

Як саме відбувалось святкування у Рівному, читаємо на третій сторінці “Червоного прапору”.

“…Зустрічні вітають один одного. На вулицях співають…

…Високо підносяться над колонами (мова, ймовірно, про колони людей- ред.) уквітчані літери могутнього слова “Перемога!”…

Біля 20-ти тисяч трудящих Ровно зібрались на мітинг, присвячений Дню Перемоги…

…Після мітингу на вулицях, в парку, в скверах розпочалися масові гуляння. Ні на хвилину не стихали сміх, пісні, звуки оркестру. Коли настав вечір, одна за одною злетіли вгору зелені, червоні, білі ракети…”

Перший День Перемоги у Рівному. Як його описали в газеті "Червоний прапор"

фото: Л.Леонова

У репортажах з мітингів в Дубні, Здолбунові, Клевані, Сарнах повідомляли про те, як зустріли звістку в установах, навчальних закладах області, уточнює Тетяна Леонова.

“… О другій ночі, коли радіо повідомило, що буде передано важливе урядове повідомлення, з поїздів, що були на станції Сарни, вибігали пасажири, залізничники і сходилися до гучномовця. Кількасот чоловік зібралося на пероні і чекало надзвичайного повідомлення…

…На мітинг у Дубно вийшло 5 тисяч людей…”

Перший День Перемоги у Рівному. Як його описали в газеті "Червоний прапор"

фото: Л.Леонова

Чи можна вірити наведеним у "Червоному прапорі" фактам про святкування Дня Перемоги у 1945-му році на Рівненщині – Суспільне запитало також в істориків Олега Тищенка, Ігоря Марчука та Андрія Жив’юка. Вони усі піддали сумніву велелюдність мітингів, зазначену у святковому номері газети. Інші друковані джерела, які більше б розповідали про цей день, дослідникам історії не траплялись.

Сумніваюсь, що 9 чи 10 травня тут масово цивільне населення вибігало і масово святкувало. 20 тисяч – це дуже велика цифра для Рівного на той час, це практично чи не все населення і щоб воно зійшлося – я дуже сумніваюсь. Може яка тисяча-дві. А хто рахував, написали 20 тисяч, хай перевірять, – каже історик та дослідник Андрій Жив'юк. – Те, що військові раділи, тішились, стріляли зі зброї – то це так. А військових тут було дуже багато, не тільки, скажімо, регулярні частини Червоної армії, які тут були, які охороняли залізничний вокзал чи важливі об’єкти. Тут була купа внутрішніх військ НКВД, які були сюди стягнуті для боротьби з тією ж самою УПА. Декілька їх полків стояло на території Рівненщини. Вони ж теж тішились, святкували. Тобто, воно було, але хто святкував – це вже інше питання. Представники влади, їхні рідні, сім’ї. По селах я взагалі не чув, щоб хтось святкував 9 травня в 45-му році.

Щодо УПА, то вони, каже історик, по-своєму реагували на закінчення війни. У них нібито була навіть вказівка від головної команди повстанської армії для низових підрозділів, щоб ті організували різні диверсійні акції саме в цей час.

– Наприклад, диверсії на дорогах, залізницях, напади на гарнізони внутрішніх військ. Зафіксовано низку акцій, зокрема й в Рівненській області, які УПА провела, якщо не 9 травня, то в наступні дні. Це була така реакція на святкування “побєди”, яке радянська влада організовувала. Вони цього не сприймали. Нападали на гарнізони, що стояли не тільки в Рівному, а й у райцентрах, великих селах, зав’язували з ними бої. УПА воювала не тільки з німцями, а й з радянською стороною, для них ця перемога була небажаною, неприйнятною, – розповів історик.

Варто зазначити, що уже 1947-го року 9 травня стало робочим днем і повернулись до масштабного святкування Дня Перемоги у Радянському Союзі лиш у 1965 році.

Для довідки: у 2020-му українці вже вп’яте відзначають 9-го травня свято, що має повну офіційну назву – “День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні”. Так його назвали відповідно до ухваленого 9 квітня 2015 року Верховною Радою України закону “Про увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 — 1945 років” в рамках пакету законів про декомунізацію. Вперше відзначили його офіційно у 2016-му. До того свято називалось “День Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років ”.

Авторка: Ольга Татаренко

Категорії
ПолітикаЕкономікаКультураСвітСпортВідеоПодіїТоп дняПриродаРегіониСтильДітиНаукаТехнологіїУрбаністикаЇжаДомашні твариниЛюди